Зброя, пісня та гарячий куліш: як у Вінниці вшановували козаків і захисників України

Євгеній МИХАЙЛІВ

Осінній ранок 3 жовтня у Вінниці видався теплим та сонячним, а біля символічного каменя, встановленого на честь Івана Богуна перед колишнім кінотеатром «росія», панувала особлива атмосфера — жива, гуртуюча та відверто патріотична.
Тут зібралися ті, хто тримає зв'язок часів: сучасні козаки, військові, які щодня виборюють нашу свободу на передньому краї, волонтери, науковці, освітяни та містяни.

Локацію обрали невипадково — саме тут проходила межа історичного бою 1651 року, коли козаки Івана Богуна заманили ворожу кінноту на прикритий сіном лід Південного Бугу та дали жорстку відсіч нападникам біля стін оборонного комплексу.

Організатором події виступив Вінницький козацький полк ім. Івана Богуна. Захід приурочили до Дня українського козацтва. Проте сьогодні це свято сприймається зовсім інакше, ніж кілька років тому. У часи повномасштабної війни це не просто згадка про минуле, а живий міст між славетними предками та тими, хто прямим спадкоємцем козацької слави боронить Україну зараз.

Спадкоємність звитяги та боротьба за пам'ять

Урочистості розпочалися із вшанування пам’яті тих, хто віддав життя за незалежність нашої держави. Біля символічного каменя поруч із військовослужбовцями у сучасній піксельній формі стояли козаки в одностроях, тримаючи в руках синьо-жовтий стяг, прапор УПА та знамена козацького полку. До слова запрошували громадських діячів, науковців, краєзнавців та захисників, які ділилися своїми думками про важливість збереження національної ідентичності та виклики, які постали перед суспільством.

Головним акцентом виступів стала проблема збереження історичної пам'яті та встановлення гідного монумента славетному полковнику.

— Сьогодні ми зібралися тут, щоб передати естафету козацької сили та звитяги від тих далеких часів — у сьогодення і далі, у майбутнє вільної України. У березні 1651 року саме біля цих берегів Південного Бугу вирішувалася доля не лише нашого регіону, а й усієї держави. Якби не героїчний вчинок Богуна, його козаків та місцевих ополченців, які малими силами дали бій переважаючому ворогу і змусили його ганебно втікати, сучасна Вінниця могла б бути зовсім іншою — або її не було б узагалі. Саме ця перемога зробила наше місто серцем Поділля, — наголосив отаман Вінницького козацького полку ім. Івана Богуна Володимир Воловодюк. — Але, на превеликий жаль, місцева влада вже 36 років поспіль ігнорує ініціативи громади щодо спорудження повноцінного, величного пам’ятника Івану Богуну. Звернення, збори підписів — усе це залишається без належної уваги. Проте ми не маємо права забувати свою історію, адже вороги й сьогодні зазіхають на нашу землю. Пам'ять про козацьку спадщину — це наша головна зброя та фундамент нашої перемоги.

У виступах спікерів лунала й тривога за сьогодення, але водночас і нагадування про давні традиції українського народовладдя.

— На превеликий жаль, втратив свою провідну роль і уряд України. Уряди міняються один за одним, а політика залишається незмінною, адже у нас порушено базовий принцип. Україна завжди перемагала завдяки демократії, починаючи ще з козацьких часів. А справжня демократія — це виборність і змінюваність влади. Це базові принципи, і поки ми їх не повернемо, ситуація не зміниться, — наголосив сотник Бойового Братерства України Олександр Масний.

Зброя крізь століття, жива пісня та козацький куліш

Особливу увагу присутніх привернула локація військових, де розгорнули тематичну виставку. Тут можна було зблизька роздивитися та потримати в руках як старовинну зброю козацької доби, так і сучасну зброю наших захисників. Під час заходу проходили важливі благодійні ініціативи: збір коштів на придбання приладу радіоелектронної розвідки (РЕБ) для бійців 131-го Окремого розвідувального батальйону імені полковника Євгена Коновальця, а також збір на придбання приміщення для Подільського Народного університету культури.

Про зв'язок часів і боротьбу сучасних захисників сказав військовослужбовець ЗСУ, отаман Вовчого куреня полку Івана Богуна Василь Любуня:

— Козаки Вінницького полку імені Івана Богуна одними з перших стали на захист держави під час повномасштабного вторгнення у 2022 році. На жаль, частина з наших побратимів загинула в бою, частина й досі вважається безвісти зниклими, а частина продовжує щодня боронити країну. Тож будьмо вірними козацьким традиціям, із честю та гордістю несімо це високе звання й надалі захищаймо нашу рідну державу. Бо хто ж, як не ми? І коли, як не зараз? Слава Україні!

Особливого патріотичного звучання заходу додала багата мистецька програма. Під відкритим небом лунала співуча бандура, проникливий академічний вокал та козацькі пісні. Для присутніх виступали Народний аматорський хор ім. Родіона Скалецького, вихованці Вінницько-Хутірської музичної школи — переможці обласного фестивалю національно-патріотичної творчості «Сурми звитяги», а також студенти Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М. Д. Леонтовича. Глибоким художнім акцентом стали поетичні читання та виступи учасників літературної студії «Дивослово» Хижинецького сільського клубу та куреня «Подоляни».

Завершальним акордом заходу стало традиційне частування: поруч із майданчиком козаки у великому казані варили справжній духмяний куліш, яким після завершення офіційної частини пригощали усіх присутніх.

Пам'ятати, щоб перемагати

Подія перед колишнім кінотеатром «росія» стала ще одним нагадуванням: український дух неможливо зламати. Коли в одному колі стоять волонтери, гартовані боями захисники та юні вінничани, стає зрозуміло — у цієї країни є не лише величне минуле, а й світле, вільне майбутнє.