«Не можна продавати свою сорочку, бо продаси щастя». Які вишиванки носили наші предки на Вінниччині

• Вишиванка для українців — це не просто одяг, її вважають генетичним кодом нації та духовною бронею. 
• У цьому році День вишиванки припав на 18 травня. З нагоди цього свята дізналися, чим особлива традиційна вишиванка на Поділлі. 
• Розповідаємо, якими саме вишиваними сорочками може похвалитися наш регіон, та пригадуємо пов'язані з вишиванками звичаї, котрих дотримувалися наші предки.

У воєнний час для багатьох українців стало більш важливим бути ближчим до наших традицій, в тому числі й не забувати про національний одяг. Вінничанка Оксана Поліщук одна з тих, хто під час війни вирішила поповнити свій гардероб вишиванкою. 

— Це моя перша в житті вишиванка. Коли минув шок від перших днів війни, захотілося додати віри та яскравості у життя. І так закортіло вишиванку... просто до писку, — розповідає вінничанка. — Загадала бажання, що в день, коли в мене з'явиться вишиванка, буде перемога! Обирала в інтернеті до третьої ночі. Шукала «свою», щоб відгукнулося всередині. Щодо дизайну, то хотіла обов'язково з пишними барвистими рукавами. 

Знайшла Оксана вишиванку в інтернет-магазині в «Інстаграм». Каже, щойно глянула на світлину, зрозуміла, що ось вона — «її вишиванка»! 

— Ця фантастична річ приїхала до мене через чотири тижні, і в той день ми таки отримали перемогу. Щоправда, на Євробаченні. Проте натяк я зрозуміла, — каже містянка. — Тепер одягаю вишиванку ледь не щодня, аби підсилити магічну силу. Адже вишиванка запрограмована мною на перемогу України у війні. Так і буде, знаю точно…

А які вишиванки носили наші предки?

Наші предки теж вірили, що вишиванки є сакральними речами. Традиційна вишита сорочка за народними уявленнями — це двійник людини, що її носить. Їй приписували магічну, чарівну силу. Навколо неї творилася ціла низка різних повір'їв, звичаїв та обрядів, які показували тодішній світогляд людини. 

За народними традиціями «не можна продати свою сорочку, бо продаси щастя». Про це нам розповіла Лілія Гальчевська, старша наукова співробітниця науково-дослідницького відділу давньої історії Вінницького краєзнавчого музею. 

— «Вишиванка» — це більш сучасний термін, насправді у нас є термін «традиційна українська вишита сорочка». Вишиванкою в нас почали називати вишитий одяг десь у 20 столітті, — говорить Лілія Гальчевська. — Вишиванкою зараз називається будь-який декорований вишивкою одяг, це може бути і сорочка, і блуза, і футболка, і сукня тощо. 

Сорочка, як ми дізналися, є основною складовою частиною українського народного вбрання. Вишиті сорочки у наших предків були на щодень, святкові та обрядові. Це один з найдавніших видів шитого одягу. Її шили завжди з нефарбованого білого лляного або конопляного домотканого полотна. А пізніше фабричної тканини.

Народна сорочка характеризується за певними ознаками, основні з них: 

• тип крою;
• техніка вишивки та кольорова гама;
• спосіб розміщення вишивки.

Звісно, є ще й багато інших деталей. Поєднання всіх цих ознак утворює своєрідний стиль, як певного села, так і регіону. У нас на Поділлі раніше було 27 районів, і кожен з них мав відмінності у вигляді вишиваних сорочок. 

— На півдні та сході, наприклад, в Барському чи Немирівському районі була традиційна техніка вишивки «низь». А, наприклад, у Калинівському чи Оратівському районі домінував рослинний орнамент, — розповідає спеціалістка. — Та все ж традиційна сорочка Поділля має геометричний орнамент. Вони представлені всіма типами крою, характерними для українців. Це і тунікоподібні, і сорочки з плечовими вставками, і з суцільнокройними рукавами. 

За словами Лілії Гальчевської, в давніх сорочках переважали геометричні мотиви, які були дрібненькі та нагадують красиву мініатюрну мозаїку.

У нас домінує на теренах Поділля чорна вишивка. Але чорний колір в українській народній традиції ніколи не сприймався, як жалобний. Чорна вишивка, ймовірніше всього, символізувала землю. А відповідно, якщо земля, то багатство і достаток. 

— Ще у нас були дуже часто вишивки білим по білому або кольором стиглого жита, пшениці. Жито — символізує життя. Весільні сорочки, наприклад, у Калинівському, Літинському, Томашпільському районі ще до середини 20 століття були вишиті білим по білому, — розповідає вінничанка. — Дівчата носили більш яскравий одяг, а жінки стримані кольори. Але в деяких селах вишивка чорним по білому була обов'язковим святковим одягом, як жіночого, так і дівочого одягу. 

Як розповідає наукова співробітниця, чоловіки носили спочатку довгі сорочки, на випуск. А починаючи з 20 століття, вони були вже значно коротші, хоч і теж носилися на випуск. Носили їх зачасто поверх полотняних штанів, підперізуючи поясом. А в районах, де переважало скотарство, могли носити широкі штани на кшталт шароварів. 

Як обрати для себе вишиванку?

— Якщо ви вибираєте вишиванку для себе зараз, то найважливіше, щоб вона вам подобалася. Ви берете її в руки, і відчуваєте, чи це «саме та вишиванка», — каже Лілія Гальчевська. — Згідно з віруваннями наших предків, чоловіку не треба дарувати вишиванки з квіточками, щоб він не втратив свою силу. 

За словами працівниці музею, наші подолянки старшого віку взагалі не носили вишиті яскраво червоним кольором сорочки. Не робили це через те, що червоний колір — символ молодості, краси, родючості. Він повинен стимулювати організм до продовження роду, а бабусі це недоречно. 

— Зараз дуже модно маленьких дівчаток одягати в сорочки, на яких вишиті маки. Я б цього не радила. Хоч маки дуже гарні, але, за легендою, маки ростуть на тій землі, де пролито багато крові захисників. Мак пов'язаний з потойбіччям, це символ жалоби за втраченим коханням, — пояснює Лілія Гальчевська. — На старовинних сорочках маків ви ніде не побачите. Це в радянський час почали масово вишивати на сорочках колоски, маки та волошки. 

Як розповідає дослідниця, наші предки вірили, що кожна річ може послужити, як на добро, так і на зло. Тому до вибору вишитої сорочки треба підходити ретельно і цінувати її, адже у вишиванці минуле наших предків і майбутнє нащадків. 

Читайте також:

Такою Вінницю ви не пам'ятаєте. Зібрали рідкісні світлини міста, яким понад століття

Наше минуле: кадри з фільму за 1976 рік, який знятий в Вінниці (ВІДЕО)

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.