Фешн-ілюстратор, портретист, ескіз мейкер. Як навчитись малювати, знайти свій стиль і скільки коштують роботи

Ілюстрація Олександри Бондар

Усі художники, про яких ми розповімо сьогодні, не закінчували художньої школи і почали малювати раптово, навіть на своє власне здивування. Їхні історії надихають та мотивують пробувати щось нове. Якщо й ти чув, що не вмієш малювати або не обдарований хистом - читай, дивуйся і біжи за олівцями.

Олександра Бондар, фешн-ілюстратор ( @sashsashsasha )

— До закінчення університету я навіть не думала, що можу намалювати щось окрім прямої палички. В один прекрасний день мені трапилась на очі книжка «ти можеш малювати за 30 днів». « Гм, ну подивимось» - сказала я собі і узялась до справи. Працювала у офісі з 8 до 18, вільного часу було безліч. З часом виявила, що мені до душі малювати саме дівчат. На той час я мріяла бути дизайнером одягу і я думала, що всі дизайнери мають гарно малювати аби донести свої геніальні ідеї. – каже Олександра.

— Знайшла усі можливі і неможливі книги і картинки по фешн ілюстрації в інтернеті і почала вчитися. Це було у 2016 році. Майже одразу я почала викладати малюнки в інстаграм, тоді це було дуже рідкісним явищем. Я видалила всі свої фото і почала завантажувати лише ілюстрації. На той момент у мене не було ні планшету, ні якихось девайсів – я мала медову акварель шкільних часів і гуаш звідти ж. Це не завадило мені малювати на замовлення. Своє перше замовлення я отримала десь за місяць після початку, саме на дівочу ілюстрацію. Від українського бренду одягу. Вони замовили цілих 15 малюнків! Мені потрібно було намалювати вже існуючу, новесеньку колекцію. За них заплатили тисячу гривень і я була жахливо захоплена! За тиждень намалювати 15 малюнків і отримати половину своєї звичної місячної платні! Пам’ятаю як розклала ці 15 малюнків у себе на ліжку в кімнаті, сиджу дивлюсь на них і думаю «як же круто!». – сміється Олександра.

 Про особистий розвиток 

—  З тих пір я активно малюю на замовлення, звісно спочатку замовлень було мало, але з часом це змінилося і зараз «ілюстратор» - моя повноцінна робота. Коли починала малювати і читала про стилі, то намагалась взагалі не дивитись на інших художників – фешн-ілюстраторів, мій стиль сформувався сам по собі і формується, видозмінюється щодня і це справді класно. Потрібно завжди розвиватися і вчитись. Дивлюсь на свої минулі малюнки і розумію, що не хочу так малювати більше ніколи в житті, але на той час я була в захваті. Розумію, що за рік я так само дивитимусь на свої теперішні малюнки і теж буду думати, що це жах. - сміється Саша.

— Найчастіше я малюю персональні ілюстрації, на подарунок, для себе та для інтер’єру замовників. І логотипи для магазинів, аватарки для соцмереж, зазвичай це портрети з акцентом на якусь конкретну професію. Особисто дуже люблю малювати ілюстрації у повний зріст. Найскладнішим замовленням був випадок, коли я малювала 58 ілюстрації-стікерів у телеграм , малювала 2 тижні і це було дійсно складно Зараз я дуже пишаюсь цим замовленням, дуже задоволена.

Ціна роботи та поціновування майстра

—  Вартість ілюстрацій починається від 50 долларів і вище, в залежності від складності, деталей, кількості людей на малюнку та майбутнього використання ілюстрації –логотип для футболки, яка продаватиметься тисячами або коли це буде величезна картина у рамці на пів вітальні. Така ціна у мене вже більше року, це середня ціна по Україні серед досвідчених ілюстраторів з обширним портфоліо. Ілюстраторів багато, ціни надзвичайно різні, попит є. Головне навчитися цінувати себе, свою роботу та свій час. –каже Саша.

 Андрій Рижак, портретист ( @violence_art )

—  В студгуртожитку була дуже творча атмосфера – один фотограф, інший грає на гітарі, от і я отримував наганяїв від друзів - «як виходить малювати, то малюй». Так і вийшло. Малюю в основному олівцем, так мені до душі, люблю чорно-білі роботи.

 Люди не цінують ручну роботу

— Дуже багато людей пробують торгуватись за роботу на замовлення. Мало хто дійсно цінує ручну роботу. Це сумно. Так само і ескізи для тату – вирішив робити тільки те, що мені подобається. Якщо ідея роботи не дуже близька тобі по темі – виконуєш його довше бо змушуєш себе .От дійсно - на замовлення робити вже не хочеться, це не цікаво і задоволення ніякого не приносить, люди вміють зіпсувати настрій від усього. От стіни розмальовую, подобається, вдома голі стіни вже майже закінчились. – сміється Андрій.- Масштаби великі і свобода руху заворожує. Мені це в кайф. Зі всіх видів робіт – розмальовувати стіни – найбільше задоволення.

Олександр Терез, ескіз мейкер, працює у стилі дотворк ( @alex_terez )

— Я малюю «по чуйці», ніде не вчився, не знаю назв стилів і напрямків. Сам захоплююсь лише dot work та line work ( з англ. робота точками та робота лініями –ред. ), чорно-біла графіка – моє все.

— Саме крапки та лінії допомагають досягти максимальної деталізації малюнку. Акцент на деталях – головне у моїх роботах, в принципі. – розповідає Саша. – Я не обмежую себе певною тематикою, часто використовую образи тварин та абстракцію.

— Мої роботи все частіше беруть на виставки і я цим справді пишаюся. Найчастіше малюю ескізи для татуювань та ілюстрації для різних молодих брендів, які потім використовують як логотипи.

 Замовлень на портрети уникаю і одразу відмовляюсь – не подобається, але дуже часто клієнти замовляють ілюстрації на подарунок. Це можуть бути улюбленці, речі і справи які любить людина або що їх пов’язує з моїм замовником, я зазвичай навіть не підписуюсь під подібними роботами. – сміється Олександр Терез.

Кирило Гришко, самоучка, малює портрети ( @kyryll_hryshko )

— Все почалося з яблуні. Саме це дерево намалювала моя перша вчителька на дошці у молодшій школі. Мені воно дуже запало в душу і я намагався перемалювати його вдома. Перемальовував ілюстрації з дитячих книжок, у хід все йшло – олівці, ручки, на папері будь якого формату, що траплявся мені під руки. Малював увесь час, якого у мене було дуже багато. На малюванні зірок \ акторів, дійшов до рівня години-півтори на портрет простим олівцем.

— Ніде не вчився малювати. Подруга замовила свій потрет, а потім пішли знайомі знайомих. Працювало сарафанне радіо. Як зараз пам’ятаю – коштувала ця справа 50 гривень, а грався я з малюнком декілька днів. Техніки не вчив, навіть не розбирався. Вирішив відчувати і малювати так, як бачиш. З часом переконався, що так значно натуральніше виглядає. Навіть не знаю назв стилів, чесно кажучи. – сміється Кирило.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.