Через вінницьку бюрократію біженці не отримали допомоги на 358 тисяч євро

Сторони конфлікту: приватні партнери та чиновники не змогли розібратися, як виділяти кошти на проект. А постраждалі переселенці та вінничани не отримають такі необхідні 700 робочих місць.

Грант ЄС виділило для того, щоб допомогти численим пересленцям із зони АТО зайнятися власним бізнесом у Вінниці. Вони б змогли почати справу з нуля або перезапустити бізнес, що вже працював раніше - у Донецькій, Луганській області чи в Криму.   

Щоб зрозуміти масштаби проблеми: на Вінниччині зараз мешкає близько 16500 біженців.

Юрій Зиков, голова ГО "ОП Спільна Справа"

Голова організації “Спільна справа”, що об’єднує переселенців, Юрій Зиков вважає, що через “гальмування” реалізації гранту постраждали й вінничани.

- Завдяки коштів від ЄС можна було б забезпечити засобами для життя більше 700 сімей, поповнити місцевий бюджет податками нових компаній.

За умовами гранту, у області повинні були створити 700 робочих місць. Звідти і цифра. І лише 20% з них мали зайняти переселенці, інші робочі місця - дісталися б місцевим.

Проект "перезавантажили". Переселенці можуть отримати компенсацію на відсотки по кредитам (до 15 тисяч) та на створення бізнес-планів. А хто цим може скористатись? Більше читайте в статті Для біженців з АТО є бочка меду у 358 тис. євро. І відро дьогтю в ній

Що за грант?

У кінці 2014 року представництво ЄС оголосило конкурс на розподіл грантових коштів, які  націлені на підтримку переселенців. Один з переможців - проект “Центр адаптації переселенців та підприємців із зони АТО та Криму у Вінницькій області”. Його авторами є “Асоціація “Приватні інвестори України” (АПіУ) та Вінницька торгово-промислова палата (ТПП).

Умови гранту вимагали, щоб заявником була держструктура. Тому офіційно документи подавались від обласного департаменту економіки. Приватні партнери мали реалізовувати проект, а департамент - керувати коштами та звітувати перед ЄС. Загальна сума гранту - 358 тисяч євро, 90% від суми - кошти Євросоюзу, а 10% - з бюджету Вінницької ОДА. На фінансову підтримку бізнес-проектів переселенців - 210 тисяч євро. Ще 148 тисячі - на відкриття та роботу офісу “Центру адаптації переселенців та підприємців із зони АТО та Криму у Вінницькій області”. Його призначення - консультативна та фінансова допомога, зокрема компенсація відсотків по кредитам та написання бізнес-планів.

Контракт з представниками від ЄС підписали 25 березня 2015 у Вінниці.

В чому непорозуміння?

Після отримання в травні першого траншу від ЄС на 245 тисяч євро почались проблеми. В ОДА ніяк не могли визначити, як вони будуть перераховувати гроші приватним партнерам. Спочатку домовлялися про просту схему - з рахунку на рахунок. І в євро.  Але в департаменті економіки передумали. Сказали, що не можуть проводити такі операції у валюті. Запропонували схему роботи через  держказначейство. Це не сподобалось вже приватним партнерам. Казначейство працює повільно - пояснювали вони - постійні затримки поставлять реалізацію проекту під загрозу.

Тоді департамент запропонував нову схему роботи - авансами. Вона полягає в тому, що  30% суми чиновники перераховують партнерам одразу, а решту, 70%, - після виконаної роботи. Тобто ТПП і АПіУ повинні були вкласти свої або позичені гроші, які їм повернуть, якщо все буде добре. Це перетворювало їх з партнерів департамету на підрядників. Зрозуміло, пропозицію відхилили.

Тоді,  щоб домовитися з обласним департаментом, партнери підготували проект контракту, за яким грантові кошти на виконання проекту надходять у гривні. Але до цього справа не дійшла.

З департаменту у вересні ТПП і АПіУ повідомили, що їх відсторонили від проекту.

Держказначейство - це бюрократична тяганина

Один з авторів проекту для переселенців, представник Вінницької ТПП Ігор Шевченко вказав, чому виконавці не зуміли втілити проект в життя.

- З першого траншу нам мали дати 110 тисяч євро, - каже він. - Ці кошти на оренду офісу, закупівлю техніки, створення сайту, проведення досліджень та семінарів. Але обласний департамент не дав нам ні копійки, бо не знали як їх виділяти. Хоча це все було затверджено контрактом. Проблема в тому, що розрахунки через Казначейство йдуть дуже повільно. На один переводи могли йти тижні, якщо не  місяці.

Ігор Шевченко, один з авторів проекту "Центр адаптації"

Після того, як обласний департамент “вигнав” з проекту його авторів, ТПП та АПІУ направили до Представництва ЄС спільне звернення з проханням дослідити ситуацію навколо проекту. У ЄС погодились провести розслідування. Але й затребували звіт про виконану роботу по проекту від партнерів.

-  Ми зробили їм звіт. На 163 сторінках, - каже Сергій Десяк.  - Було про що розповідати. Без грантових грошей ми сформували команду, розробили план запуску проекту, схему надання компенсацій. Уклали дев’ять договорів про співпрацю з об’єднаннями переселенців. Почали збір інформації для створення порталу, склали перелік підрядників. І це лише частина з того, що ми зробили.

Обласний департамент - не “скарбничка”

Надія Насіковська, заступник директора обласного Департаменту розвитку

У Департаменту ОДА показали “інший бік” цієї заплутаної історії. Чиновники сказали, якщо вони дали би гроші в євро чи без держказначейства, то вже сиділи б за гратами. Партнери їх фактично шантажували: ви нам давайте євро, або не будемо працювати.

- Департамент не “скарбничка”, а координатор, - каже заступник начальника управління Тетяна Ламакіна. - Він несе повну відповідальність за виконання проекту. В тому числі й фінансову.

- В грантовому контракті прописано, що відносини між партнерами та координатором проходять по українському законодавству, - каже заступник директора Департаменту розвитку Надія Насіковська. - Проводити валютні операції, передавати кошти “по бумажці”- це поза законом. Всі операції з передачею грантових коштів Департамент повинен проводити через Держказначейство в нацвалюті та з актами про виконання робіт.

Реакція ЄС: їм все одно?

Позиція ЄС була висвітлена на спільному засіданні 19 серпня між обласним департаментом та приватними партнерами. Експерт з питань моніторингу грантових проектів Програми ЄС Наталія Лукашенко від імені донорів відповіла: їх не цікавить конфлікт між виконавцями, а відповідальність за виконання проекту несе саме координатор, тобто ОДА.

Разом з тим Наталія Лукашенко погодилася з пропозицією Сергія Десяка залучити незалежного консультанта. Він міг би віднайти компромісне рішення, яке б задовільнило усіх учасників проекту.

“Рестарт” центру для переселенців

Нова табличка. Тут більше немає "партнерів", і значиться тільки один виконавець проекту

З жовтня 2015 року працює нова команда проекту “Центр адаптації переселенців”. Вона складається з чотирьох працівників - IT-спеціаліста, менеджера з комунікацій, керівника та фінансового консультанту. Головою став колишній банкір Валерій Нікітюк. Офіційна презентація нової команди відбулася 2 жовтня під час прес-конференції в ОДА.

- Нашу команду набрали за відкритим конкурсом, - розповів Валерій Нікітюк. - І ми підіймали проект з нуля. За три місяці ми зробили більше, ніж “колишні” за півроку.

Валерій Нікітюк. Керівник нової команди "Центру адаптації"

Нові виконавці зняли офіс в будівлі банку “ПУМБ” біля виконкому, створили сайт та фейсбук-сторінку, провели два семінари зі сфери будівництва та енергоефективності, кілька круглих столів за участі переселенців, фінустанов.

“Допомога за пропискою”

Цікавою є історія з ливарною компанією “Символ”, що виробляє буржуйки, корпуси насосів та двигунів, тощо. Вона переїхала з Луганщини ще в листопаді 2013 року, коли почалась загострюватись ситуація на Сході. Спочатку в Київську область. Але лише до червня 2014 року. Згодом, переїхали у Вінницю. Але юридична “прописка” залишились київська. Саме вона стала на заваді отримання грантових коштів. Нікітюк відповів, що вони намагались допомоги. Але в умовах грантового контракту прописано, що для участі в проекту потрібна обов’язкова реєстрація підприємства в Вінницькій області.

Думка експертів

Володимир Устименко, юрист, голова “Асоціації вчених-внутрішньо переміщених осіб”

- Департамент регіонального економічного розвитку Вінницької ОДА, як координатор не виконав своїх обов’язків по перерахуванню коштів іншим партнерам, а в односторонньому порядку повідомив про зняття з себе обов’язків перед іншими партнерами.  І висунув аргумент, що партнерами проекту не були прийняті запропоновані ним зміни, які переглядають раніше узгоджений порядок виконання проекту. Такі дії не відповідають загальним принципам цивільного законодавства, створюють спірну ситуацію, яку, ймовірно, потрібно буде вирішувати в судовому порядку.

Олександр Печалін, голова ГО “Спілка підприємців СТІНА”

- Зірвали реалізацію проекту приватні партнери.  І через суперчки з координатором їх відсторонили. Але головна проблема, яка ставить під сумнів успішне втілення проекту - це умови допомоги бізнес-переселенцям: грошова компенсація відсотків по кредитам. Нажаль, вимушеним переселенцям банки не дають кредити, бо у більшості немає майна під заставу.  Тому у виконавців “зв’язані руки”. Вони не можуть порушити умови контракту.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.