Вокзал-пароплав у Жмеринці: історія однієї з найкрасивіших станцій України

Марія ЛЄХОВА

Вокзал у Жмеринці вважають однією з найвідоміших архітектурних пам’яток Вінниччини. Будівлю у стилі українського модерну місцеві жителі називають справжньою гордістю міста.

Залізничний вокзал у Жмеринці давно став однією з головних архітектурних візитівок Вінниччини.

Будівлю спорудили у 1899–1904 роках. Автором проєкту був київський інженер-архітектор Зіновій Журавський. Разом зі співавторами він створив вокзал у стилі українського модерну з елементами ренесансу.

Архітектуру вокзалу часто порівнюють із пароплавом. Криті платформи нагадують палуби, круглі вікна — ілюмінатори, а купол на даху — капітанський місток.

Історики розповідають, що архітектори орієнтувалися на вокзал у баварському Мюнхені.

Із будівлею пов’язана й популярна легенда про російського імператора Миколу ІІ. За переказами, під час огляду вокзалу він емоційно висловив захоплення спорудою, а архітектор нібито сприйняв це як критику. Втім, історичних підтверджень цієї історії немає.

Колись у приміщенні працював розкішний ресторан із великими залами, дубовими дверима та декоративною ліпниною.

У 2011–2013 роках вокзал повністю реставрували. На відновлення будівлі витратили майже 70 мільйонів гривень.

Під час робіт вдалося зберегти історичні елементи та первісний вигляд архітектурної пам’ятки.

На привокзальній площі також встановлений пам’ятник Остапу Бендеру, адже у творах Ільфа і Петрова Жмеринку називали «останнім справжнім містом на землі».