Як депутатів по «пироговці» водили – «ол інклюзів» для облради

– Фу, ну и запах тут… Система вентиляции хоть есть, кондиционеры?

З першої палати реанімації «завоняв» екскурсію у «пироговці» депутат облради Олександр Масленніков. У новому хірургічному корпусі, який лише 20 днів як працює, ще не вивітрівся запах  ремонту, нових меблів, постільної білизни... Чужим болем там і не пахло – ніхто ще не лежав і ніхто не вмирав... Власне, палату ж спеціально вибрали для показу депутатам. Санітарки старались – подушки підбили, на складену ковдру зверху поставили, пригладили… Ну, не «ол інклюзів». Хоч того дня «все включили» для них – для депутатів…

25 вересня виїзне засідання президії Вінницької облради провели саме у новому корпусі клінічної лікарні імені Миколи Пирогова. Колега-журналіст іронізував, що «краще б провели у психлікарні імені Ющенка, на стаціонарі…».  Та коли болить, то не смішно. До речі, новий хірургічний корпус розрахованй на 240 ліжок: не те, що вся облрада (84 депутати), а пів Верховної Ради поміститься. Відтепер тут передбачено розміщення лікувально-діагностичних стаціонарних відділень хірургічного профілю з сучасною високоефективною орієнтацією на малоінвазивні методи лікування в судинній, кардіохірургічній, абдомінальній хірургії, ортопедії та урології, хірургічний блок на 14 операційних залів, відділення реанімації та інтенсивної терапії…

За годину до початку президії облради головний лікар Олександр Жупанов показував усе депутатам і журналістам. Почали з верхнього поверху – з реанімації. У старому приміщенні це був - перший поверх – ближче до землі. Тепер – ближче до неба. Символічно у будь-якому разі.

Свідомість в реанімацію не приходить

-          Таким був проект: реанімація  – на останньому поверсі, - пояснив завідувач відділенням анестезіології та інтенсивної терапії Олександр Дацюк.

-          У цьому корпусі всі палаті двомісні, - продовжував головний лікар. - У старому відділенні реанімації було 12 ліжок, а в цьому буде 18.  Вистачає. У приміщенні колишньої реанімації розширяється опікове відділення: буде Центр опікової травми і пластичної хірургії. У нас 50% – це дітки з опіками. Зараз вони лежать разом із хворими дорослими. Якщо ми обладнаємо все так, як потребує опіковий центр, то, думаю, він стане міжобласним… Бачте, всі ліжка нові, і майже всі меблі нові. Завтра-післязавтра ще дві фури з меблями приїде, в інших відділеннях поміняємо. Виробництво, в основному, українське, по-моєму, лише 30 ліжок імпортних…

Депутати до запахів особливо більше не принюхувались, а слухняно йшли за Олександром Жупановим…

-          Депутати, які сьогодні прийшли, лежали у вас?, - питаю у заввідденням реанімації.

-          У старому відділенні, звичайно, лежали. Їх привела тоді до нас хвороба… Є ті, в кого родичі лежали у нас.

-          У лікарні на Київській колись була знаменита палата, де лежав Порошенко. У вас були такі ліжка «відомих»?

-          Так. Але я не буду називати прізвища - народні депутати, голови колгоспів, високопосадовці…

-          Після того, як побували у вас, чи змінюється відношення до медицини загалом?

-          В принципі, ті люди, які у нас лежали, були толерантні й раніше. Нормальні такі люди… Сказати, що вони до того були малосвідомі, а після реанімації стали свідомі – так не можна…

«Ліки купують хворі…»

-          100 операцій за двадцять днів уже зробили в цьому корпусі, - спеціально для журналістів назвав статистику головний лікар Олександр Жупанов. - Операційні оснащенні обладнанням  французької фірми – найкраще, які є сьогодні в світі. Дихальне обладнання – німецької фірми - однієї з найкращих… У нас те, чого немає в інших лікарнях області. Є так званий апарат  «робоче місце уролога» – його вартість до 10 мільйонів. Якщо раніше дробили камінці, то тепер просто камінчик беруть у сіточку, роздроблюють його і виводять через сечовипускальний канал…

Ми маємо артроскоп американської фірми. Це спеціальний ендоскоп, який використовують для проведення внутрішньосуглобових маніпуляцій. От як лапароскопія – операція на животі без розрізів на тілі, так само можемо робити тепер на суглобах. Переважно, це спортивні травми…  Коли замовляли артроскоп, то таке обладнання було лише в столичній «Феофанії» та кількох приватних клініках. Розумієте, цей корпус будували довго, але планувалось, щоб хоча б 10 років ми були конкурентоспроможні… Якщо відбудеться реорганізація охорони здоров’я, коли «гроші підуть за пацієнтом», щоб могли заробляти кошти і потім поступово обновлювати обладнання. Тому наше обладнання високої марки – воно недешеве. Але воно повинно працювати…

-          Скільки коштує одна операція?

-          Кошторис можуть надати фінансисти, - пояснив хірург Денис Цигалко. - Взагалі, ургентні операції – безкоштовні – за рахунок держави. Планові операції, на жаль, лягають на плечі пацієнтів. Є особливості: урологічні, травматологічні, судинні операції… Все це дуже індивідуально.

-          Вінниця чи область – звідки більше ваших пацієнтів?

-          Переважно область, але жителям Вінниці не можемо відмовити… Люди не хочуть їхати в лікарню лікуватися, бо це фінансове питання. Неважливо, чи це Вінниця чи Крижопіль, Чечельник… Вони не хочуть їхати, бо розуміють, що це кошти.

-          Платна палата скільки коштує?

-          Навіщо? Це вже анахронізм – платна палата. Всі палати розраховані на два пацієнта…

А тим часом, Олександр Жупанов розповідав про нові завдання для лікарні:

-          80% операцій - тільки лапароскопія!

-          Скільки такі операції коштують у вашій лікарні?

-          Це вже «мінздрав» скаже - скільки. Однозначно, що всі розуміємо, - це не фінансується охороною здоров’я. Працюють над цим і страхові компанії, і благодійні  фонди. Ліки купують хворі…

Здоровий депутат – лікар-депутат

Депутат-лікар від ВО «Свобода» Андрій Вигонюк екскурсію слухав без запитань. Бо, як воно, бути молодим спеціалістом української медицини – він знає…

-          Новий корпус – це краще, ніж було, - вважає депутат. - Звичайно, що за тридцять років проект став доволі застарілим. Ви ж бачили батареї старого зразку – чавунні, висять одна над одною. Я б не сказав, що цей корпус повністю відповідає сучасним технологіям. Мені прикро, що так довго затягувалось - стільки грошей не використовувались вчасно. Тільки  щодо опалення втрати сягали від чотирьох мільйонів гривень у залежності від того, як дорожчав газ за останні роки. А в попередні - тим паче… Для нас це десь п’ята екскурсія. Пам’ятаю, як під час першої екскурсії ми проходили по вже відремонтованих поверхах, які потребували повторного ремонту… Але знову ж таки – це краще, що є сьогодні.

-          Андрію, якщо порівнювати із приватними клініками,  чи стане «пироговка» конкурентна?

-          Для цього треба два роки, коли кожен пацієнт зможе занести свій (умовно) страховий поліс тій лікарні, яка буде його більше влаштовувати. Отоді буде видно: скільки і куди понесуть вінничани. У «пироговки» для старту зараз найкращі умови.

-          Чи прийдуть сюди нові спеціалісти?

-          Вакантні місця є сьогодні у всіх лікарнях – як для середнього медперсоналу, так само і для лікарів. Сьогодні не проблема влаштуватися лікарем у Вінниці. Інша справа: хто хоче працювати  в таких умовах?

-          Але ж конвертами дякують пацієнти…

-          Чому дякують? Є старі лікарі, які звикли таксу ставити, хоча повністю використовують комунальне майно.  Але переконаний, за рік-півтора і перед ними стане вибір: залишатись чи йти в приватний сектор? Чи зможуть такі в приватних лікарнях вижити? Я не вірю.

-          Сьогодні у Вінниці достатньо приватних клінік, де  прийом лікаря коштує 250-600 гривень, є сайти…

-          У нас інша проблема: медицина настільки недоступна, що пацієнт не знає куди йому йти. Кожного тижня дзвонять знайомі, друзі, друзі друзів… «У малого болить горло. До кого йти?» Вони, що не знають, що є Центр матері і дитини? Що є дитяча обласна лікарня? Є ще маса приватних ЛОРів, яких все місто знає… Але у них немає доступу до цієї інформації -  пацієнт не має розуміння, де той лікар знаходиться… У цьому наша проблема. Стосовно коштів, то на кожен товар є свій покупець. Завжди буде лікар, який за 100 гривень прийме і за тисячу, і за 10 тисяч…

-          Ви особисто платите своїм колегам за прийом?

-          Я тільки проходжу профогляди. Не хворів, певно, років п’ять. Мені проводять безоплатно і я не кажу, що  депутат. Можуть попросити 10-20 гривень у фонд лікарні. Якщо дають чек, я готовий платити.

-          Ще просять на канцелярію…

-          Ні, я без чеку не даю ні копійки.

-          Ви нещодавно одружились. Незабаром і батьком станете, тоді буде стикатися із медициною не як лікар, а як батько...

-          Левова частка довідок видається у Центрі первинної медичної  допомоги.

-          А якщо людина не підписала декларацію з лікарем?

-          Це вже її проблема. Те, що її почнуть «розводити», обманювати – уже  є такі поодинокі випадки. Але держава дала їй вибір – вона може ним скористатися, а може й не скористатися.
У селах інша проблема – тотальна недостача лікарів. Це біда... Є населені пункти у радіусі 25 км від Вінниці, де кількість населення вісім тисяч на один лікувальний заклад -  можуть працювати повноцінно чотири лікарі. А там лікарів молодших 60 років нема. Є медуніверситет, є медколеджі, але недостатньо медперсоналу… Сьогодні вантажник (не алкоголік!) у Вінниці може мати сім-вісім тисяч зарплати, а як в лікарні сьогодні стільки заробити? Молодий фахівець перші п’ять років не може претендувати на щось, навіть якщо захоче… У селищах і райцентрах почали пропонувати житло для лікарів, але воно їх не цікавить. Краще у Вінниці на підробітках. Мої знайомі лікарі підробляють на інших спеціальностях. А потім, в кінці-кінців, покидають медицину.  Дівчата йдуть косметикою торгувати або якимось іншими дурницями займатися…

-          А чоловіки йдуть в депутати? 

-          Це ж не оплачувана робота… Я працюю в університеті, до речі, заробітна платня вдвічі більша, ніж у рядового лікаря. Найближчі три-чотири роки в державі не буде створено достатніх умов, щоб фахівець розвивався, то я цей час витрачаю на наукову роботу…  Дуже багато колег виїхало закордон – добре приймає Словаччина, Чехія, Іспанія… Рік два витрачають на легалізацію…І вони ніколи не повернуться в Україну – не треба на них розраховувати…

-          Колеги, спускаємось на третій поверх – травматологія, - кликав усіх Олександр Борисович.

3D-принтер із  380-ти мільйонів на обладнання

3D-принтер – це ще одна гордість «пироговки». Компютерна томографія запрограмовує і масштабом 1:1 тепер там можуть зробити точну копію вашої кістки, побачити якими саме є дефекти і підібрати конструкцію протезу. За словами завідувача відділенням травматології та ортопедії В’ячеслава Майка, за ці 20 днів у новому корпусі уже зробили одну операцію завдяки 3D принтеру.

-          Чоловіка привезли із складною травмою після автомобільної аварії.

-          Чи змінилися травми у вінничан?

-          Змінились. Стали важчими -  швидкість машин стала більшою…

380 мільйонів гривень – вартість обладнання для хірургічного корпусу «пироговки». Принаймні, так планувалось. Куплено ще не все. На всі ще й кошти виділили…

-          Більше того: офіційно ми ще не відкрили цей корпус – лише працюємо тут, - пояснює головний лікар Олександр Жупанов. – Для нас важливо було розпочати роботу до опалювального сезону. Котельня у нас від медуніверситету, але потрібно налагодити систему. Сонячна сторона, мабуть, буде спекотною взимку і без опалення, а от північна… Коли будівельники нам здали приміщення, то мали проблеми із сантехнікою. Уже вирішили. Потім – із ліфтами. Ніби теж розібрались – і з навантаженнями,  і з самими ліфтами.

-          Олександре Борисовичу, то коли відбудеться урочисте відкриття?

– Напевно, не цього року… Ще не вистачає 120-130 мільйонів на обладнання, його купують за валюту, невідомо ще наскільки виросте курс долара і євро… На 100 мільйонів йдуть відкриті торги, докуповуємо…  Дозвіл на проектування цього корпусу був ще у 1988 році. Будівництво розпочали у 1992 році. Замовник - обласне управління капітального будівництва, а тендер (тоді це був просто договір) виграла компанія Володимира Карловича Гігієнішвілі  «Вінницябуд». Скільки це по грошах мало бути – я того не знаю... «Вінницябуд» і будувало приміщення, і охороняло, і за світло платило… Торік розділили будівництво на дві черги: перша черга – виключно будівельні роботи, друга – після закупівлі усього обладнання. Наприкінці минулого року «Вінницябуд» передало приміщення. Деякі недоліки ми  усунули, зокрема, вводили систему пожежної сигналізації… І після того нам дали перші 100 мільйонів на закупівлю медичного обладнання. Цих коштів вистачило, щоб обладнати на 85% операційні зали, наші палати, стаціонарне відділення. І ми попросили дозволу обласної ради вже починати працювати. І нам дозволили – до жовтня, ми розпочали з 4 вересня.

-           Хто із керівників області найбільше доклав зусиль, щоб цей корпус з’явився?

-          Усі… При Коцемирові багато зробили, Олександр Домбровський «реанімував» будівництво, при Джизі чимало зробили… Це була будівля №1 для всіх в системі охорони здоров’я на Вінниччині.

-          А скільки губернаторів лежало у вас?

-          Достатньо. При мою бутність - троє.

-          Якось проходила через «пироговку», бачила як Ви водили батька Володимира Гройсмана. Хоч розказують про найкраще лікування в Ізраїлі, але й до вас ходять…

-          Борис Ісакович – «многогранний человек».  Він в стаціонарі не лежить, але буває приходить на обстеження, діагностику і консультацію отримує у нас…

-          Чи «перекупите» дороговартісним обладнанням найкращих фахівців Вінниччини - прийдуть у «пироговку» з приватних клінік?

-          Сьогодні у нас бюджетна зарплата. Підвищити її не маємо можливості. Власне, у нас немає великих проблем з лікарям. У нас проблеми із середнім і молодшим медперсоналом та робітниками… Насправді, сьогодні багато фахівців працюють в нашій  лікарні, які можуть зробити те, чого не можуть зробити інші. Хоча… Я вам скажу чесно: цю кваліфікацію треба підтримувати грошима…

А ще ремонтом займаємось: одні відділення у новий корпус переїхали, натомість - інші розширяються.  Робимо нове відділення гемодіалізу, бо нинішнє працює в чотири зміни. Там кількісно довго за часом: чотири години тричі на тиждень людина повинна прийти до нас, інакше вона просто не буде жити…  Ремонтувати відділення не можемо, бо не можемо зупинити цей процес. Рентгени маємо хороші, ще нові приїдуть - під операційний стіл…

-          Ви були депутатом міської ради не одне скликання. Сьогоднішній візит облради зможе чимось допомогти лікарні?

-          Депутати голосують за бюджет, там можна виділити додаткові кошти.

-          З тих, що сьогодні прийшли, часто дзвонять і просять Вас про допомогу?

-          Мій телефон працює цілодобово… Я не можу сказати, що у нас тут козирна лікарня. Основна маса медичних працівників все розуміють - всі терплять тут ситуацію, яка є. На п’ятихвилинках говоримо: «Давайте трішки потерпимо - далі буде краще…»

Можливо, скажу те, що «не для преси». Але мушу і про це сказати.  80% наших пацієнтів люди із села. У новому корпусі в кожній палаті є умивальник (для лікаря) плюс окрема ванна кімната: унітаз, душева й умивальник… Не всі люди із села звикли цим користуватись. Так, хтось нарешті нормально зможе помитися. Але ж треба ще вміти користуватися. Бо якщо кинуть ганчірку в унітаз і заб’ють весь стояк на дев’ять поверхів… Вибачте, але  треба культурі теж вчити… Із сіл привозять із запущеними хворобами. Цих людей саме привозять, бо вони самі не йдуть до лікарів… Можна зробити складну операцію, заплативши страховій компанії дві тисячі гривень, це забезпечить ще й ліками. Але є нюанси - народ говорить… Та все ж допомога фондів і страхових компаній потрібна вже зараз. Сподіваємось, мінздрав правильно оцінить вартість нашої медичної допомоги, щоб не сказали: «Це вам зеленка,  бинт і шприц, ще дамо 500 гривень на операцію…». А хто заплатить за світло, за воду, дасть зарплату?! Треба все це вкласти і ще щось заробити. І коли залишиться, то тоді сідає наглядова рада і розподіляє на що підуть кошти… Бо вже ж не буде головного лікаря – будуть генеральний директор і директор з медичної допомоги.

-          А ким тоді буде Олександр Жупанов?      

-          Я на державу вже відпрацював багато, тому ще подумаю. Якщо ще потрібен для держави, попросять – попрацюємо. Якщо ж ні – то надаватиму медичну допомогу своїм дітям і внукам…

У головного лікаря знов задзвонив телефон. А біля другого входу у новий корпус стояла «швидка». Привезли лежачого. Хтось дуже кричав від болю… «Пироговка»… Мені теж є кому там вклонитися в бахіли…

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.