На День донора до обласної станції переливання крові на Пирогова приходила молодь: команди з американського футболу «Вінницькі вовки» і «Вовчиці» (флаг-футбол). А також перехожі городяни, які дізналися у соцмережах про День донора.

— Прийшли всі, хто чув і бачив. Перехожі помічали  нашу вивіску на головному вході, — говорить завідуюча відділом комплектування донорських кадрів Вікторія Івацько. —Ті, хто живе неподалеку, брали паспорт і поверталися сюди. Наприклад, вчора один чоловік прийшов, бо побачив вивіску «З Днем донора», коли їхав в трамваї. Йому просто захотілося принести якусь користь.

Організатор донорства Вінницької обласної станції переливання крові Валерій Неживенко говорить про те, що за тиждень в Облраду віднесли особисто лист, із запрошенням долучитися до Дня донора і здати депутатам кров. Жоден з них не прийшов.

— І донорів, і людей у світі з негативним резус фактором дуже мало. Саме такої крові нам зараз бракує — з негативним резус-фактором.

Від кабінета до кабінету

Журналістка на собі спробувала як у обласній станції переливання на Пирогова здають кров.

Наша «добра справа» починається із вікна №1 — реєстрації донорів. Там ми ознайомлюємося з анкетою відповідаємо на питання лікаря, отримуємо картку.

Поряд молодий атлетичний хлопець, на ім’я Артем, який вже 52 рази здавав кров.

—  Почуваюся нормально. Здаю кров тому, що просто можу це зробити і комусь допомогти, — каже він. — Це те, що вдається зробити без особливих зусиль.

Далі — до кабінету дотестового консультування на ВІЛ-інфекції. Там вас будуть запитувати про делікатні, але важливі речі: про хвороби, травми, струси мозку, статеві контакти з ВІЛ-інфікованими. Та ще запитають чи вживаєте алкоголь, наркотики тощо.

Після — прямуємо до клінічної лабораторії, де беруть кров з пальця, щоб дізнатися про групу крові і резус-фактор, а також рівень гемоглобіну.

Наступний лікар — терапевт, що  також ставить кілька питань, щоб визначити стан здоров’я та міряє тиск.

Потім нас проводжають до буфету. Мабуть, це один із найприємніших етапів. На круглому столі живі квіти, чай та печиво — підкріплюємося. Вдягаємо целофанові пакети та йдемо на другий поверх.

Заходимо в просторий кабінет із червоними медичними кушетками і віддаємо картку та паспорт на вході.

— Обирайте, куди лягати, — каже співробітник закладу і при нас відкриває стерильний гемакон (контейнер для крові — авт.).

Лікар швидко перев’язує руку джгутом. Вводить голку в вену. Переливання крові у гемакон триває 7-8 хвилин. Контейнер швидко заповнюється кров’ю. Спеціальний апарат, на якому лежить контейнер, зважує та перемішує кров із консервантами, щоб вона не зверталася і була рівномірною. Термін зберігання цієї «банки» крові — місяць, але, зазвичай, використовують раніше.

— Що взагалі роблять люди, коли лежать на кушетці?

— Одні граються в телефоні, інші просять зателефонувати комусь, — каже лікар.

Через кілька хвилин голку витягли і щільно накладають пов’язку на руку, яку не можна знімати впродовж двох годин. 450 мілілітрів крові вже здали.

Трохи паморочиться голова, важко піднятися. Медик суне до носу ватку з нашатирним спиртом.

— А ти вже червоненька, — промовляє медик. Тож можна вставати і спускатися знов до реєстратури.

Там нам видають довідку про здачу крові. Піднімаємося поверхом вище в касу — забрати 36 гривень 50 копійок на обід. Лікарі розповідають, що розмір «плати» за донорство не міняли 10 років.

— Це не є та сума, яка компенсує обід. Її треба збільшити до 180 гривень, — сказала завідуюча відділом комплектування донорських кадрів Вікторія Івацько. —  Вже 10 років вона не міняється — 36,50. На ці гроші навіть шоколадку нормальну не купиш.

Хто може здати кров

Здати кров може будь-який громадянин України, який має паспорт, реєстрацію місця проживання. Проте, бажано, щоб була вінницька прописка. Як пояснює Вікторія Івацько, у них є бази даних тільки мешканців Вінниччини, де записано про минулі тести та хвороби донорів. Тому, забор крові у переселенців та жителів інших областей України, не проводять.

— На донора витрачається певна сума коштів: гемакони (пластикові контейнери для  крові), аналізи. Приміром, людина з іншої області може бути відстороненою, припустимо, через гепатит, сифілис, СНІД. Працівники протестували її кров, а вона не підійшла. Ми кров зписуємо, знезаражуємо та знищуємо. А якби інформація про людину була в базі, ми про це знали б наперед і не проводили б аналізи, — пояснює лікар.

Як кажуть фахівці закладу, вікових обмежень для донорства немає.  Проте, після 60 років людина має схильність до хронічних захворювань. Тому її кров може не підійти.

Почесні донори мають пільги

Усього в день донора здали кров 50 городян. Приблизна цифра почесних донорів України по області — 1750. А у Вінниці — десь 300. Згідно закону України «Про донорство крові та її компонентів», таким людям надаються пільги.

У Вінниці живе заслужений донор України Костянтин Балаканов, який здавав кров більше 100 разів.