Із 1 квітня 2017 року «Доступні ліки» діють тільки для хворих на серцево-судинні захворювання, бронхіальну астму та діабету 2 типу. Ще одна умова на отримання препаратів — рецепт від сімейного лікаря.
Далі обираєте потрібні ліки серед 239 найменувань. При цьому 42 з них відшкодовується повністю, доплата за інші становить від 9 копійок до 311 гривень. У Вінниці їх можна взяти у майже сотні аптек-учасників програми «Доступні ліки».
Яким чином отримати безкоштовні ліки, що за недоліки в програмі вбачають лікарі та чи є користь городянам?
Аби дізнатися у вінничан, як працює урядова програма, прямуємо до центру медико-санітарної допомоги №3, що навпроти Політеху. До кожного з кабінетів невелика черга.
Ніна Йосипівна, 72-річна пенсіонерка, розповіла, що якраз хоче взяти рецепт у сімейного лікаря на «Доступні ліки». Каже, що про держпрограму дізналася ще влітку минулого року.
— Отримую препарати проти хвороби серця. Приймаю амлодипін та еналаприл. Хоча ці препарати недорогі, але за програмою отримую їх майже безкоштовно: плачу до 5 гривень. У аптеках, де є наліпка «Доступні ліки», їх відпускають без проблем. Мені не складно приходити у лікарню раз на місяць, бо лікарка усе сама проставляє. А програмою я задоволена, — розказала пенсіонерка.
На кінець нашої розмови з кабінету виходить лікарка-інтерн. Віддала пані Ніні її рецепт, на якому записано назву препарату та є кілька печаток. Ніна Йосипівна прискіпливо шукає на ньому напис «вартість підлягає відшкодуванню». А потім прямує у знайому аптеку за препаратами.
Сімейний лікар Анна Крючкова розказала, що її пацієнти добре розбираються у нюансах програми та воліють отримувати й інші препарати безкоштовно.
— Пацієнти бажають комбіновані препарати, щоб замість двох препаратів приймати один та мати кращій лікувальний ефект.
— Розкажіть з вашого досвіду, на які ще хвороби потрібно розширити «Доступні ліки»?
— Очікуємо, що будуть нові ліки у цьому переліку для лікування пацієнтів з хворобами нервової системи, шлунково-кишкового тракту та на анемію у 1 триместрі вагітності. Сподіваюсь, що з часом програма буде доступна й для людей з хворобою Паркінсона, центрально-периферичної нервової системи. Таких пацієнтів у нас достатньо.
У приміщенні медцентру діє аптека, що бере участь в програмі «Доступні ліки». Фармацевти розказали, що інколи програма не працює.
— Чи швидко закінчуються ліки? По-різному. Буває й таке, що до нас приходить людина, у рецепті якої записані ліки певного виробника, але їх у нас немає. Не тому, що не закупили, чи ще щось — цих ліків просто немає на ринку, хоча назва є у нацпереліку МОЗ, — розказала завідувачка аптеки «Техмедсервіс» Олена Паляниця.
Як розповіли у мерії, аптеки в 2017 році запрошували заздалегідь долучитися до програми. Заступниця директора департаменту охорони здоров’я Світлана Стефанкова розказала, що зв’язувалися з керівниками мереж та проводили спільні наради.
— Фактично, урядова програма запрацювала з квітня 2017 року без збоїв. Жителі міста можуть отримати препарати за програмою у 99 аптеках по всій Вінниці. Їх перелік з адресами та телефонами є на сайті міськради, — сказала пані Світлана.
За її словами, на перший рік виділили 3,2 мільйона гривень з держбюджету, які цілком (з квітня по грудень - авт.) виплатили аптекам. Медикаменти безкоштовно або з незначною доплатою отримали медпрепарати майже 20 тисяч городян.
На 2018 рік «Доступні ліки» зазнали змін: збільшене фінансування до 6,4 мільйона гривень з держбюджету, а перелік препаратів, які можна отримати за програмою — зі 198 до 239 препаратів. Ліків, як розказали в міськраді, вистачає на всіх.
— Хочу зазначити, що завдяки цій програмі зменшилася смертність від інфаркту міокарда загалом, прослідковується стабілізація цього показника серед людей працездатного віку; немає значних загострень від бронхіальної астми. Бо завдяки «Доступним лікам» пацієнти можуть приймати ці ліки постійно, зменшуючи ймовірність ускладнення хвороби, — сказала Стефанкова.
Корисні посилання:
Коротко про програму та перелік медикаментів
Адреси і телефони аптек-учасниць програми «Доступні ліки»
З 2015 року, до появи держпрограми, у Вінниці діє муніципальна програма профілактики лікування гіпертонії. Принцип дії — схожий на урядові «Доступні ліки». Людина приходить до сімейного лікаря, показує довідку, що отримує субсидію, і лікар виписує рецепт на ліки. Потім звертається до «Муніципальної аптеки», отримує ліки за 50% від вартості. Іншу половину за ліки аптеці відшкодовують з міського бюджету.
Нею користується 71-річна пенсіонерка Надія Яківна, яку журналіст зустрів в медцентрі на Хмельницькому шосе.
— У мене гіпертонія, а про програму дізналася від сусідки. Проте не завжди є ті ліки у аптеці, що мені потрібні. Та ще біда: ці ліки даються тільки тому, хто має субсидію. На зиму в мене була, а на літо — ні. Довелось купувати за власний кошт: до 200 гривень на місяць, — сказала пані Надія.
Те, що програма діє для субсидіантів, підтверджує й Світлана Стефанкова.
— Минулого року на неї виділили 1,6 мільйона гривень та було до 20 тисяч учасників. У міській програмі є комбіновані ліки. Але через дублювання з урядовими «Доступними ліками», міська програма зазнала незначних змін — ліки, що повторювалися, ми виключили з переліку муніципальної програми. Хоча існування двох програм, що діють паралельно, дають змогу розширити вінничанам доступне лікування.
За даними аналітиків ГО «Український центр європейської політики», державне регулювання ринку медпрепаратів або відшкодування вартості ліків — звична річ у багатьох країнах.
До прикладу, в Австралії запустили покриття державою вартості ліків ще у 1940-х. Тоді уряд склав список із 140 ліків, які видавалися в аптеках безкоштовно. Пізніше держава запровадила принцип співфінансування: частину вартості сплачує й сам пацієнт.
Зараз список препаратів у рамках програми нараховує кілька сотень позицій. Максимум, який сьогодні може заплатити пацієнт за препарат із цього списку, це 39,5 австралійських доларів (AUD). Для пільговиків цей поріг становить AUD 6,4. Більше того, діє порогове значення витрат на ліки протягом року до AUD 1521,8.
Для порівняння, середня зарплатня в Австралії в січні 2018 року становила AUD 4766 за місяць, а прожитковий мінімум — AUD 2420,8. Застосування австралійської схеми в нас би означало (при грудневій середній зарплаті 8777 гривень в Україні - авт.), що на більшість найважливіших препаратів неможливо витратити більше 70 гривень, а річні витрати на ліки не перевищували б 2800 гривень.
У Польщі повністю безкоштовними є ліки, що мають доведену ефективність у лікуванні злоякісного новоутворення, психічних або поведінкових розладів чи інфекційної хвороби, що становить особливу епідеміологічну небезпеку.
Решта ліків поділяється за тривалістю прийому: ті, що розраховані на 30 днів або менше, компенсуються в обсязі 50% від ліміту фінансування. Більш «довгострокові» препарати відшкодовуються за ставкою 70%. Тобто, наприклад, якщо упаковка пігулок, розрахована на 60 днів, коштує в аптеці 120 злотих, а ліміт фінансування для цієї категорії становить 100 злотих, то заплатити доведеться 50 злотих (30% від ліміту плюс 20 злотих різниці).
Подібно до Австралії, в Швеції діє річна «стеля» особистих витрат на ліки. Якщо менше ніж за рік витрати на рецептурні ліки дійшли до 1125 крон, то для подальших витрат на ліки діють знижки: в проміжку 1125-2147 крон пацієнт платить лише півціни, від 2148 до 3900 крон – 25%, від 3991 до 5522 крон – 10%, вище цієї суми не платить нічого.
Таким чином, якщо «віртуальна» сума витрат може перевищувати 5,5 тисячі крон, то на практиці ніхто не може витратити протягом 12-місячного періоду більш ніж 2,2 тисячі крон (€220, або 1/10 «чистої» середньомісячної зарплатні). У наших умовах це означало б річну «стелю» витрат на ліки на рівні близько 800 гривень.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 18 від 30 квітня 2025
Читати номер