Лікарі швидкої хворіють на COVID-19, але в ковідні бригади черга

У Вінниці постійно працює три ковідні бригади - це 9 людей на зміні. Крім небезпечних умов праці, медики мають небезпечні умови відпочинку між викликами

Про хворих медиків філії № 1 станції екстреної медичної допомоги розповідали чи не всі медіа. Але спочатку була дружина працівника швидкої допомоги зі станції на Пугачова.

Жінка повідомила про десятки хворих лікарів швидкої, про яких ніхто не пише, не чує. Про те, що її чоловіку зробили тест на коронавірус, і вся сім’я не знаходить собі місця в очікуванні результатів.

Зокрема, вона наголосила, що раніше медики швидкої їздили на поодинокі виклики з ковідом, і були повністю екіпіровані захисними костюмами. Останнім же часом є десятки підтверджених випадків COVID-19 серед медпрацівників та водіїв швидкої. Проте на більшість викликів екіпажі виходять без спеціального захисту. А лікарі, що контактували з хворими на коронавірус, продовжують працювати, і про закриття підстанції на карантин — не йдеться. Також, за словами жінки, обіцяну доплату в 300 % за роботу з ковідними хворими медики отримали, але одну на всіх. І вишенькою на торті — працюють медики в жахливих умовах, з цвіллю та дірявим дахом станції. І весь цей безлад приховується.

Інформацію про хворих медиків прокоментував мер Вінниці Сергій Моргунов. Він повідомив про 76 хворих з 203 працівників швидкої (переважно водії швидких, фельдшери і лікарі бригад). Але додав, що всі хворі на сьогоднішній день лікуються, колективу станції провели ПЛР-тести. На виклики їздять лише здорові медики.
На проблему приміщення станції № 1 швидкої допомоги зреагував новопризначений губернатор Сергій Борзов. Який пообіцяв зайнятися цим питанням.
Журналіст же навідався до обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, щоб на місці з’ясувати про усі негаразди, про які анонімно розповідала дружина медпрацівника. Відповідаємо за пунктами.

Питання перше — приміщення

За словами Анатолія Пірникози, першого заступника директора обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (колишній директор, але зараз його договір про призначення на переоформленні) приміщення, в якому знаходиться підстанція № 1, побудоване в 1977 році. У 1991 році, коли розвалився Радянський Союз, це приміщення передали в оренду вінницькій станції швидкої допомоги, так вона тоді називалась, і воно знаходиться на балансі міської ради.

— За 43 роки, там жодного разу не робили капітального ремонту. Тому ті проблеми, про які говорять люди, дійсно є, — говорить Пірникоза. — Що там потрібно зробити: шатрову кришу (тобто не просто залити смолою), електропроводку, вентиляцію, водопостачання, водовідведення, опалення, плюс за новими вимогами зробити зовнішнє утеплення стін, замінити всі вікна, віконні та дверні рами на металопластикові. І виходить сумма в декілька десятків мільйонів. Таких коштів у нас немає. Крім того, є законодавча база, яка говорить про те, що на приміщення, яке знаходиться в оренді, забороняється витрачати бюджетні кошти для капітального ремонту. У нас є неодноразові звернення до влади, що приміщення не відповідає нормам, для знаходження і праці там людини.

Ну і це не дивно, адже будувався гараж (там були обкомівські гаражі) та й вимоги 1977 року до будівництва були одні, сьогодні зовсім інші. Приміщення ж на Арабея (там колись був банк), про яке говорили під час зустрічі з новим губернатором, воно чудове, якби нам його дали, було б дуже добре. Але воно нам не належить, то про що говорити?

Через розголошення ситуації на філії, медики сподіваються на ремонт чи нове приміщення станції. Тому що в цьому працювати не можливо, а зараз їм і не дозволяють. Щоб не було зайвих контактів між лікарями, кількість людей які можуть одночасно знаходитись на станції обмежена. Бригади між викликами пересиджують в автомобілях. 

Питання друге - медики без спец захисту

За словами Станіслава Скоробогача, медичного директора обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, і вінницька станція, і інші філії швидкої по області забезпечені засобами індивідуального захисту. Мова про рукавички, маски, костюми, деззасоби для обробки рук, приміщень і автомобілів.

— Які є проблеми? — продовжує Скоробогач. — Є в нас два види костюмів — одноразові, і багаторазові. Багаторазові костюми щільні, і бригаді важко в них працювати. Одноразові костюми легші і при роботі в таку спеку, звичайно ж кращі, але для повноцінної праці їх недостатньо (на сьогодні одноразових костюмів в центрі є 2500 шт., 24 червня прийдуть ще 1000 шт., які підуть на вінницьку станцію).

Як каже медичний директор, в області працює 23 ковідні бригади, у Вінниці їх три. Три бригади – це 9 людей на зміні, на кожен виклик забезпечити одноразові костюми доволі важко. Тому використовують багаторазові. 

Перший заступник директора центру Анатолій Пірникоза додає, що люди не хочуть працювати в багаторазових костюмах.

— Їм важко, я розумію, але за це «важко» держава платить 12 тисяч грн на кожен ковідний випадок, — говорить заступник. — Потрібно розуміти, це робота.

Окремою, за словами медичного директора, проблемою, не тільки в нас, в медицині в цілому, є проблема обробки бригад в інфекційних лікарнях (хоча є постанова про необхідність такої).

— Тобто, коли бригада привозить пацієнта в інфекційні лікарні, там має працювати дезифектор, бути окрема кімната для обробки бригади швидкої, окремий майданчик для обробки автомобіля швидкої, — говорить Скоробогач. — А наші бригади, коли доставляють ковідного хворого в лікарню, йдуть на вулицю і там обробляють і себе, і автомобіль. Зокрема, медики знімають захисний костюм, складають в спеціальні ємності і після цього костюми утилізують (є фірма, яка цим займається). Якщо мова про багаторазові костюми, їх теж складають у спеціальні мішки, потім вони обробляються (сушка, холодне прання деззасобами, при гарячому пранні забиваються мембрани, які мають пропускати повітря, знову сушка). На кожні підстанції є гідропульт, в кожній машині є деззасоби (директор показує на півторачку з пульверизатором, всередині якої речовина, її лікарі самостійно зробили). Ось такі умови. А це ми ще в осінь та зиму з ковідом не увійшли.

Тож резюмуючи про захист медиків — деззасоби є, і ними бригади користуються (як можуть і відповідно, де можуть), для того щоб приїхати з виклику і нормально себе почувати. І щоб інші працівники швидкої не казали, що «ковідна бригада приїхала і заразила нас».

Медики 10-ї бригади кажуть що їм з початку карантину зробили лише один тест ПЛР. Враховуючи що на 23 червня в них на станції три нових хворих лікаря швидкої. Крім того в лікарні з ковідом лежить головний лікар філії.

Питання третє — про гроші, які не платять

Про гроші медикам швидкої розповіла Ірина Дяченко, головний бухгалтер обласного центру екстреної медичної допомоги.

— Скажу в цілому за заробітну плату в нашій системі, тому що нам обласна адміністрація дає щомісячні доплати у вигляді премій, — говорить Дяченко. — Зокрема, ось звіт за травень, в якому в середньому нарахували (і це без ковідних доплат), лікарю — 22 273 грн, фельдшеру — 15 964 грн, водію — 13 145 грн.

За словами головного бухгалтера, є суми більші, є менші, залежно від категорій і вислуг.

— А тепер про ковід. Якщо лікар виїжджав весь місяць, ми зараз говоримо про вінницькі ковідні бригади, йому додатково нарахували — 25 768 грн, фельдшеру — 20 600 грн, водію — 16 420 грн, — говорить головний бухгалтер. — І разом виходить лікару ковідної бригади нараховують за місяць близько 50 тисяч грн, фельдшеру — приблизно 35 тисяч грн, і водію — майже 30 тисяч грн (знову ж таки, це в середньому).

— Якщо на виклики виїжджає бригада і не знає, що вона їде до ковідного хворого (таке трапляється) і вони потім кажуть, що їм не платять — це не правда, — каже Ірина Дяченко. - У нас у відділі медицини і катастроф проводять аналіз на кожен виклик, виписується наша медична 110 форма, де вказується бригада, яка поїхала, діагноз, з яким вони стикнулись, потім цю форму беруть в роботу. І кожен лікувальний заклад, куди доставляють хворого, має дати підтвердження завдяки ПЛР-тесту, чи був на виклику ковід.

За словами бухгалтера, за кожен підтверджений випадок ковіду, національна служба здоров’я платить 12000 грн. Ця сумма розподіляється між лікарем, фельдшером та водієм.

— Якщо бригада виїжджала на ковідні випадки (підтверджені) два-три рази, вона отримала за всі ці виклики, — каже Ірина Дяченко. — Тобто не ковідна бригада, але мала справу з ковідним випадком — тому отримують 12 тис. грн (це нарахування на заробітну плату, з утриманням 22 %, і на руки бригада має 10 тисяч грн, які розподіляються пропорційно посадовим окладам).

За травень, за словами бухгалтера, виїзди до пацієнтів забезпечували 225 осіб, з яких 107 — ковідні бригади, решта ті, які попали на ковід, не знаючи, що вони на нього їдуть.

— У нас є два окремих списка та окремі розрахунки і абсолютно кожному ми заплатили кошти, зокрема за травень, люди отримали гроші 16 червня, — каже бухгалтер.

— Знаєте, чому озвучуються проблеми з грошима? — додає Анатолій Пірникоза. — Тому що деякі працівники швидкої хочуть, щоб за ковід платили всім однаково по 300 % надбавки. Але одна бригада виїхала на ковід один раз, інша – п’ять.

Питання четверте — всі хворі, нема кому працювати?

За словами медичного директора Станіслава Скоробогача, зараз у Вінниці працює 28 бригад швидкої, зокрема 9 бригад –  на філії № 1 (22 червня  їх було 6).

- До введення в експлуатацію 86 нових авто, у Вінниці чергувало 23–24 бригади, тепер ми змогли додатково ввести в експлуатацію 5 бригад, — каже медичний директор. — Для міста це достатня кількість. Звичайно, було б краще працювати за нормативною базою, 1 бригада на 10 тисяч населення, тобто для Вінниці в нормі потрібно 45 бригад. Але їх потрібно фінансувати.

Відносно ковідних викликів, у Вінниці на добу їх буває 5–6, в області більше. Зокрема за 22 червня був 31 ковідний виклик,  21 червня — 29.

Як каже Анатолій Пірникоза, в договорі з Нацслужбою здоров’я прописане правило мінімалізувати кількість людей, які контактують з хворими на Ковід 19. Адже це ризик, вони можуть захворіти і не буде кому надавати допомогу, тому в області сформували 23 таких бригади.

— Насправді під час епідемій мають працювати спеціальні бригади епідеміологів та інфекціоністів, які мають бути на базі лікарні, — говорить Анатолій Пірникоза. — Екстрена медична допомога не має займатись такими випадками.

Тим не менш, ковідні бригади за словами директора, формували з людей, які молодші віком, в яких є певні знання і які хочуть працювати.

— Хоча всі хочуть, при такій зарплаті, — каже Пірникоза. — Навіть були пропозиції, «давайте місяць він, місяць я», тобто зрозуміло, що черги на такі бригади великі.

Питання п’яте — швидка їде на виклик 30–40 хв.

— Час доїзду швидкої дійсно збільшився, особливо після того, як почали завозити євробляхи, — розповідає перший заступник директора центру Анатолій Пірникоза. — У час пік, незважаючи на те, що швидка «кричить та світить», небагато її пропускають, та й не можуть. 

До речі, на кожен виклик ковідна бригада витрачає півтори, дві години, а то і більше. Адже їдуть на виклик, роблять тести, везуть в лікарню, оформляють, бригада обробляється, автомобіль швидкої теж.

Крім того, зараз вінницькі лікарні ковідних хворих не приймають, тому що немає місць. Сьогодні таких хворих (навіть вінницьких) везуть у Козятин. Минулого тижня везли в Калинівку, наступний пункт призначення, якщо переповниться Козятин і не поменшає у Вінниці, буде — Жмеринка.

Питання шосте — медики захворіли і заразили півміста

— Для того, щоб медик не заразив пів-Вінниці, він повинен елементарно дотримуватися правил безпеки, ходити в масці, окулярах, в захисному костюмі, обробляти і мити руки, — каже медичний директор швидкої. — Якщо людина виконує всі інструкції, заразити нікого не можливо. І в транспорті, коли людина їде на роботу, теж потрібно дотримуватись правил безпеки — рукавички, маска.

— Тим більше, коли бригада їде на виклики, вони ж чудово розуміють, що потенційно вони їдуть на ковід. Раніше ми говорили, що кожен наш виклик, це потенційний СНІД чи туберкульоз, тепер ковід, — каже Анатолій Пірникоза.

— Якщо брати підстанцію № 1, минулого вівторка ми провели всім тести ПЛР, виявили кілька випадків у водіїв, які взагалі не мали симптомів, на сьогодні там всі обстежені, нових хворих немає, — розповідає медичний директор Скоробогач. — Є медики, які лікуються, інші на самоізоляції, деякі вже виходять на роботу. На черзі в нас перевірка ПЛР-тестами центрального відділення швидкої, і другого відділення. Крім того, тричі на добу працівникам вимірюють температуру, і якщо є якісь підозри, відправляють на самоізоляцію.

— Насправді, — додає Скоробогач. — Ми не повинні робити ПЛР-тести, це прерогатива лабораторного центру, сімейної медицини і лікарень. Але враховуючи ситуацію, ми закупили пробірки і проводимо тестування працівників.

Анатолій Пірникоза, перший заступник директора обласного центру екстреної медицини та медицини катастроф. “Щоб медик не заразився, потрібно дотримуватись вимог безпеки, маска, рукавички, спецодяг, обробка” 

Питання сьоме — чому не закрити на карантин?

— Нам працівники говорили: «Закрийте нас», — каже медичний директор. — Але ж ми екстрена служба, закритися на карантин і не надавати допомогу населенню, просто не маємо права за законом України про екстрену та медичну допомогу. Єдине, що можемо обстежити працівників. Ті, що мають позитивні результати, підуть лікуватися, негативні — працювати. Так і зробили, протестували працівників, контактних, провели дезінфекцію приміщення станції. І люди працюють. Тим більше, на роботу ходять лише здорові.

За словами Надії Марусяк, заступниці директора обласного департаменту охорони здоров’я, зараз ведеться пошук приміщення, куди б можна було перенести станцію швидкої допомоги. 

Читайте також:

На станції швидкої допомоги спалах коронавірусу. Захворіли десятки медиків
У Вінниці в пологовому будинку №1 виявили коронавірус. Вагітних направляють в інші заклади
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.