- Мені було років 12-13, - каже Олексій. - Мама говорила: “Або ти йдеш на плавання чи танці, або на «рукопашку» в 19 училище". Спочатку я ходив на рукопашний бій два роки, приблизно, може трохи більше. Потім ту секцію закрили і прийшлося йти в 35 школу, в "Бійцівський клуб."
Олексій займався кікбоксингом у клубі "Взаємодія" та в «Бійцівському клубі».
- На першому тренуванні було страшно, - каже Олексій. - Нікого не знав, нічого не вмів, соромився говорити зі старшими хлопцями.
- У жовтні я їду в Львів на турнір "Іду на Ви", - каже Олексій. - Це щось приблизно таке, як було в нашому місті, але там рівень набагато вищий і організатори мають серйозних спонсорів. Перед тим був на турнірі "Серце лева" у Львові. «Серце лева» не такий популярний турнір, а от «Іду на Ви» - дуже відомий. Рівень в них дуже високий. Якщо в нашому місті буде приблизно таке, то ми будемо дуже раді. У них багато спонсорів. Але в нас трохи різні види спорту, хоча майже нічим не відрізняються. Про федерацію поки що нічого точного сказати не можу, але вже скоро її створять. У нашому місті перший турнір такого типу був "Нескорені", який організувала "Народна воля".
Доводилося нашому кікбоксеру виступати в обласній першості і «не в своїх» видах.
- Раз виступав на область по ушу саньда, бо тренер попросив, - розповідає Олексій. – І один раз «по рукопашці» на області також виступав.
Крім навчання та тренувань Олексій тричі на тиждень у другу зміну ходить на роботу в суд. Спортсмен розносить листи та заповняє в офісі документи. Каже - хоч якийсь, але заробіток. Коли отримає диплом, збирається підшукати щось краще.
- Я живу один, мама вже майже рік за кордоном, - розповідає Олексій. - Приходиться самому все робити: готувати їсти, прибирати, прати і тому подібне.
Ранком спортсмен йде на навчання, вчиться на другому курсі торговельно-економічного інституту, після пар - на тренування. Приходить - готує їсти.
- Раніше я ходив у тренажерний зал, - каже Олексій. - Тоді взагалі не було вільного часу.
- Для мене боротьба – це в першу чергу – спосіб перебороти лінь, - розповідає Олексій Крижановський. – Не лінуватися, а встати і піти на тренування. Багато потенційно хороших спортсменів ламаються на цьому етапі, бо не можуть перебороти свою лінь. Боротьба для мене значить йти до кінця в будь-яких починаннях і ці починання - не завжди спорт. Це може бути що завгодно, а якщо брати до уваги спорт, то в першу чергу це не здатися морально супернику, який може подавити тебе та залякати. Не боятись отримати удар, не боятись відповісти ударом, перебороти свій больовий поріг та не здатися.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 18 від 30 квітня 2025
Читати номер