Соціальний захист «офіційних» журналістів і фрілансерів: що змінилося? (Прес-служба ГО «Спіноза»)

Під час ініційованого Громадською організацією «Фундація журналістів із інвалідністю та порушеннями функцій опорно-рухового апарату «Спіноза» засідання відбулося фахове обговорення перспектив і ризиків імплементації проекту Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або поранення (контузії, травми або каліцтва) журналіста під час виконання ним професійних обов’язків», яка наразі готується до ухвалення. Фундація є одним з ініціаторів появи цього документу і за постійної підтримки народного депутата Сергія Кудлаєнка активно лобіює її ухвалення. 

Участь в дискусії взяли представники ГО «Спіноза», директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА Світлана Василюк, голова Вінницької облорганізації Національної спілки журналістів України Василь Паламарчук, голова постійної комісії Вінницької  обласної Ради з питань свободи слова, інформаційного простору та реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації –  перший заступник головного редактора газети «33 канал» Тетяна Редько, помічник народного депутата України Сергія Кудлаєнка – юрист Жанна Грушко та медіа-юрист Олексій Мусіровський.

Під час засідання спікери зазначали, що з огляду на ситуацію в країні професійні ризики журналістів постійно зростають і працівники медіа досить часто зазнають нападів, побиття і навіть стають жертвами замовних убивств. Так, за даними Інституту масової інформації, тільки за перше півріччя 2016 року в Україні зафіксовано 23 випадки нападів на журналістів, у липні ж сталося резонансне вбивство відомого журналіста Павла Шеремета. Тим часом питання соціального захисту медійників, які зазнали травм, каліцтв досі не врегульовані на належному рівні, а в разі їх загибелі – родини не мають жодної компенсації від держави, демократичні засади якої відстоюють журналісти.

-  Чинна нормативна база, яка регулює питання соціального захисту журналістів, не враховує особливостей діяльності журналістів в сучасних умовах, - як щодо часу та інтенсивності їх праці, так і стосовно форм роботи і способів взаємодії журналістів з редакціями. Адже сучасні ЗМІ дуже різні за формою власності, форматом. Окрім того, й самі журналісти все частіше працюють як приватні підприємці та фрілансери. За останні 20 років законодавство не еволюціонувало належним чином. Тому урядова постанова, яка наразі готується до прийняття, може стати революційним проривом в поліпшенні захищеності прав журналістів, адже поширює можливість отримання компенсацій і для журналістів, які не працюють в штаті редакції, - повідомила голова правління ГО «Спіноза» Наталя Журбенко.

Утім, учасники «круглого столу» зауважили й ризики, які закладаються документом, позаяк він не до кінця враховує особливості праці журналіста. Так, перший заступник головного редактора газети «33 канал» Тетяна Редько зауважила, що «вузьким місцем» документу є норма, відповідно до якої журналіст, що зазнав нападу, мусить доводити, що постраждав під час виконання службових обов’язків, хоча нормативно кожну його появу у зоні конфлікту, суспільних збурень редакції документально не оформляють. Адже медійник має миттєво реагувати на події, не чекаючи формалізації своєї повсякденної праці.

Відтак, тільки порядність роботодавців і може гарантувати журналісту можливість отримати законну компенсацію в разі отримання травм чи каліцтва. Іще важче довести своє право на такі виплати журналістам-фрілансерам та тим, хто працює як ФОП. Тому журналісти мають бути згуртованими і єдиним фронтом виступати на захист своїх прав, зокрема, лобіюючи внесення змін до проекту згаданої урядової постанови, - вважає пані Тетяна.

На низку невідповідностей деяких положень постанови, зокрема, стосовно можливостей та механізму отримання виплат у разі загибелі журналіста для його правонаступників і причин позбавлення журналіста прав на виплати звернула увагу помічник народного депутата Сергія Кудлаєнка – юрист Жанна Грушко. Вона запевнила, що нардеп-вінничанин і надалі опікуватиметься питанням соцзахисту журналістів і, як законодавець, сприятиме, аби відповідні закони відповідали вимогам і викликам сучасності.

Спростити і зробити доступнішим механізм отримання компенсацій за шкоду здоров’ю та загибель журналіста могло б створення єдиного державного реєстру журналістів – на кшталт адвокатського тощо, - вважає медіа-юрист Олексій Мусіровський. Він вважає, що ліцензування журналістської діяльності розклало б «крапки над і» й у інших аспектах роботи ЗМІ. Відтак, ініціював розробку вінницькими правниками відповідного законопроекту та внесення його на розгляд Верховної Ради земляками-нардепами.

На думку голови Вінницької обласної організації НСЖУ Василя Паламарчука, питання поліпшення соціального захисту журналістів та ініціативи вінницької медійної спільноти доцільно винести на з’їзд НСЖУ, позаяк вони на часі і вартують всебічної підтримки.

З вважливістю розглянутих на «круглому столі» питань погоджується і директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА Світлана Василюк. Профільний підрозділ обласної виконавчої влади наразі опікується питаннями роздержавлення комунальних ЗМІ і аспекти соцзахисту працівників таких газет також постійно в полі зору департаменту. Відтак, посадовець пообіцяла партнерство та підтримку проектів ГО «Спіноза», спрямованих на захист прав журналістів.

Усі пропозиції та ініціативи учасників «круглого столу» будуть закумульовані, опрацьовані профільними юристами та у вигляді пропозицій до змін відповідних законів та урядових нормативних актів будуть надіслані до ВРУ, Кабінету міністрів України та Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

Про організацію: Громадська організація «Фундація журналістів із інвалідністю та порушеннями опорно-рухового апарату «СПІНОЗА» зареєстрована 2 листопада 2015 року. Метою організації є: здійснення та захист прав і свобод, задоволення законних соціальних, економічних та інших спільних інтересів молодих журналістів, фрілансерів, а також дорослих з інвалідністю і тих, хто має порушення функцій опорно-рухового апарату шляхом створення для них умов повноцінної самореалізації, що буде сприяти підвищенню рівня соціальної адаптованості цих категорій молоді та дорослих у суспільстві, їх оздоровленню та, як наслідок, творчому довголіттю.