Політична «тушонка»: або чим задаровують вінницькі політики свій електорат

Гуманітарка з індика - в гугл формі   

Alla Shevchuk : Я зареєструвала стареньку жінку. Вона прийшла за тою тушонкою. Але їй сказали зібрати купу довідок - члени сім'ї, доходи. Не буде 82-річна напівсліпа жінка ходити по інстанціях і збирати ті довідки, щоб отримати 2 банки тушонки. Але їй було дуже боляче. Ледве заспокоїла…

Вінниця - комфортне та безпечне місто Алла, вы ошибаетесь. Все эти справки надо для получения разового пайка от департамента социальной политики, а не тушенки. Мы находились с ними в одном кабинете.

Alla Shevchuk Я не ошибаюсь. Человек пришел домой и полдня плакал. Сказать её слова? "Первый раз в жизни пошла с протянутой рукой и отказали. Это был первый и последний раз". Это не со слухов. Я не могла её успокоить, так она плакала…  Мне стыдно. Стыдно, что обнадёжила человека. Да, для кого-то это мелочь. А для стареньких? Она уже мечтала макарошки с тушЕнкой сварить. Вы себе это представляете? Мечта - МАКАРОШКИ С ТУШЁНКОЙ!!!!...»

Це із коментарів під постом на Фейсбуці від 19 червня на сторінці Благодійного фонду «Вінниця - комфортне та безпечне місто». У приміщенні департаменту соціальної політики волонтери тоді продовжили свій «марафон добрих справ» - «видача тушкованого м'яса тим, хто зареєструвався в гугл формі». Та черги за американською курятиною та індичатиною у центрі Вінниці зчинили скандал не серед тих, кому не вистачило на мрію - «макарошки с тушенкой», а… партійні штаби. Тоді заговорили, що депутат облради Андрій Ковальов від «Самопомічі» збирає базу бідних пенсіонерів. З документами… Перед виборами… До речі, у декларації депутата цей фонд теж вказаний.   

– Я не знаю норми в законодавстві України, зокрема, Закону про збір та обробку персональних даних, у яких би йшлося про обов'язкове надання ксерокопій документів. Виключення буває лише у випадках, коли люди добровільно віддають ксерокопії своїх документів. Зазвичай, під час проведення благодійних заходів громадська організація може просто перевірити посвідчення особи, і внести собі в реєстр. Мовляв, коли і ким виданий документ, а людина натомість повинна підписатись, і все. 

Такий коментар з приводу тушонки дав голова Вінницької обласної організації Союзу юристів України Олексій Гончар на сайті vlasno.info.

Чую-чую вже обурення самого Андрія Ковальова та його соратників. Так ніхто ж не заперечує, що робити добрі справи – це круто. Справді - молодці! Але якби не наміри Андрія Ковальова йти на парламентські вибори, то й американська тушонка не мала присмаку самопіару. Якось зовсім уже за рахунок гуманітарки. Пардон, але це так виглядає. Крім того, Андрій Ковальов досить активно постить на Фейсбуці відео про партію допомоги з Німеччини – дитяче харчування... До речі, про партію. Сам Андрій Ковальов в облраді є членом фракції «Об’єднання «Самопоміч», але не членом партії...

Крокси, шльопанці, галоші  – «топтати ряст»

А от керівник фракції в обларді Вадим Соляник – член партії.  Теж добрий депутат. На своєму окрузі. Два роки тому рух «Чесно» аналізував як вінницький депутат «взував» громаду.    

– Роздача взуття - це є і моя прерогатива, - пояснював «Чесно» Вадим Соляник. - Розуміючи населення районів, розуміючи становище жителів сіл, які дійсно, реально потребують. Ми в цьому переконалися - повірте, що ажіотаж був дуже великий. Люди потребують сьогодні такої допомоги, переважно сільська місцевість. Це і чоботи і галоші і літні шльопанці - це те, що потрібне людям. Ми завозили і гуманітарну допомогу у вигляді багатофункціональних ліжок - забезпечили цими ліжками декілька районних лікарень. Якщо є така можливість - то чому б не допомогти людям…

Розпочинав Вадим Соляник «взувати» своїх виборців на рідній Шаргородщині.  Потім «перезув» сусідні райони – Томашпільський та Чернівецький. Судячи з меж 15-го виборчого округу, то крокси ще побачать мешканці Тульчинського і Мурованокуриловецького районів.

Цікаво, що на тому ж окрузі на минулих парламентських виборах програв одеський бізнесмен Генадій Кравченко, довіреною особою якого був Вадим Соляник. Власне, сьогодні вінницький депутат є радником генерального директора ,,УкрГлас”, заступником директора одеської фірми ,,Фармоза компаунд Україна”. А з Геннадієм Кравченко вони й ще гумові капці роздавали – фото є. Мабуть, є певний (зовсім не гумовий) інтерес одеського бізнесмена до вінницької «Самопомочі». Навіть якщо взуття – це продукція його фірми…

«А ще Вадим Сергійович переконаний, що людям потрібна реальна допомога, а не порожні балачки. Тож приїхали до Комаргороду не з пустими руками і вручили стареньким 120 пар взуття та побажали їм ще не один рік у них «топатити ряст…».  Це на Фейсбуці про візит Вадима Соляника у травні цього року. Влітку іллінецькі волонтери теж отримали посилку від нього – чоботи, тапочки, галоші… А в селі Козлівка депутату дякували ще за «м’яку підлогу»…

Чи зможуть «самопомічні» чоловіки вистелити собі кроксами дорогу до Верховної Ради? Ціну питання знає колега – депутат облради Лариса Білозір. Вона по цьому ж 15-му округу збирається йти.

Кури не винні

З Ларисою Білозір у будь-кого шанси падають. І не лише тому, що вона настільки уважна і благодійна до електорату вже сьогодні, хоча виборча кампанія ще не стартувала. Лариса Білозір постійно на окрузі – «вчить громади, як здобувати гранти і вигравати конкурси». Завжди із подарунками -  і горщики керамічні, і сервізи, і піаніно, і техніку, і квитки на футбольний матч. Красива і розумна, ще й дружина сина співачки Оксани Білозір… Та все це лірика.

Єдине джерело доходу Лариси Білозір у 2017 році, яке вказане у декларації, - допомога при народженні дитини – 10 320 грн. Віднедавна політично себе ні з ким не ототожнює. В облраду вона зайшла від Блоку Петра Порошенка «Солідарність». Але на її новоствореному  сайті вказано: «Лариса Білозір – позапартійна і глибоко переконана, що незалежно від зміни політичних партій при владі і в опозиції, потрібно працювати на благо людей і розквіт України». Не згадується у біографії, що вона директор з розвитку ГО «Соціальний центр МХП». Не вказано й те, що її батько – Микола Кучер –  народний депутат. Теж від БПП. До цього - генеральний директор компанії «Зернопродукт МХП», володів 10% акцій компанії, яка входить до складу холдингу  «Миронівський хлібопродукт» мільярдера Юрія Косюка. За активної участі Миколи Кучера «Миронівський хлібопродукт» будує на Вінниччині один з найбільших у Європі птахокомплексів.  

Як відомо, засновник «Нашої ряби» - Юрій Косюк після обрання Порошенка Президентом півроку пропрацював першим заступником голови Адміністрації Президента. Сьогодні залишається позаштатним радником Петра Порошенка. Сам у політику не йде: «Я туди ніколи не йшов, і, вважаю, що бізнес має робити бізнес. І чим якісніше ти робиш бізнес, тим, мабуть, безпечніше існування компанії в країні, навіть за гіршого чи кращого політичного режиму». 

А зважаючи на публічний конфлікт Порошенко&Гройсман, стає цікаво на чиєму боці Юрій Косюк?  

– Я этого человека уважаю, люблю и он действительно мой друг, мы с ним дружим больше 10 лет,  - це Юрій Косюк про Володимира Гройсмана нещодавно сказав в інтерв’ю.

Ще зізнався, що найбільше його критикує:

• Не публично – в наших личных диалогах...

І от ТОВ "Вінницька птахофабрика" 15 серпня від уряду Гройсмана отримала 187 мільйонів гривень бюджетних дотацій. Найбільше, ніж інші.  Відповідна інформація напередодні була опублікована на веб-порталі використання публічних коштів Є-data. У 2017 році підприємства холдингу МХП отримали рекордну суму дотацій — 1,4 млрд гривень, або приблизно 35% від загальної суми державної підтримки аграрної галузі. Зрозуміло, що дотації – це «безвозмездно». Їх ніхто не повертає. Чи реінвестує Косюк бюджетний ресурс у «політичні проекти» – покаже час…

До речі, не виключено, що й батько Лариси Білозір – Микола Кучер знову балотуватиметься у нардепи по рідному 17-му виборчому округу (народився у селі Гордіївка Тростянецького району). Сьогодні він у парламенті сидить недалеко від свахи – Оксани Білозір, в одній фракції. Не секрет, що екс-міністр культури Оксана Білозір із Віктором Ющенком хрестила двох доньок-близнючок Петра Порошенка – Євгенію і Олександру.

 «Ты дарила мне розы»… і морозиво - дітям

«Розы пахли полынью.

Знала все мои песни,

шевелила губами…»

Знаємо усі ці політичні пісні… Під старий хіт Діани Арбеніної можна було пускати відеоролік Олега Ляшка у Вінниці. У квітні головний радикал України  (а скоро й кандидат у Президенти України)  у військовому госпіталі роздавав троянди усім жінкам. І ветеранам. Вкінці додав: «Хай Господь допомагає! І я - чим зможу…»

• «Мілліон-мілліон алих роз» - як у пісні Алли Пугачової, - жартував лідер вінницьких радикалів Віктор Качур, коли журналісти питали про кількість розданих квітів. – Скільки роздали? Точної цифри не скажу. Багато...

Багато й наговорив Ляшко:

• У нас така корупція! Всіх судів треба звільнити та поставити на їх місце нових. Не вірте ні кому, хто вам щось обіцяє. 26 років розкрадали країну! Інфляції в Україні немає хіба, що на кладовищі. І я вам скажу, всі, хто проти свята жінок 8 березня – імпотенти! В усьому світі це свято відзначають, а у нас вирішили відмінити. У жінок їх свято має бути кожного дня! Тричі на день! Я так само проти того, щоб відмінили святкування 1 та 9 травня. Що поганого у тих святах? Я завжди їздив у ці вихідні до села саджати картоплю. http://www.vinnitsa.info/news/politichniy-voyazh-u-vinnitsi-lyashko-daruvav-troyandi-ta-nazvav-impotentami-initsiatoriv-skasuvannya-zhinochogo-svyata.html

А 8 Березня Олег Ляшко роздавав троянди жінкам на київському вокзалі: «Дівчатка, кому не дав?»…

До епатажу Ляшка всі звикли. А от коли місцевий радикал – голова фракції "Радикальна партія Олега Ляшка" в облраді Сергій Кривешко на День села в Сокиринцях  пропірився на морозиві й фото виставив: себе із плакатами і чужими дітьми…  «Від Сергія Крившеко безкоштовні прохолодні напої» та «Дітям – від Сергія Крившеко безкоштовне морозиво» - хочеш-не хочеш «Бриллиантовую руку» згадаєш: «Детям - мороженое, его бабе - цветы. Только не перепутай!...»

А ще Сергій Кривешко оргтехніку в школу купує, військовим районну газету виписав… Має гроші – має право. Тим паче, він сам собі директор «АТП- Кривешко». Захоче  – в народні депутати піде…

Але спочатку треба вибрати Президента…

Гриценко на гроші не грає. Навіть на вибори

• На гроші не граю, то був жарт, - Анатолій Гриценко сам посміявся у Вінниці на прес-конференції, коли згадали як у 2011 році він кинув виклик: «Якщо у когось є зайві гроші, пропоную сісти за преферанс або зіграти у «швидкі» шахи – лише хвилина на партію, щоб адреналін зашкалював. Партії вкрай потрібні кошти…»
• 

Поки феномен лідера «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка, як кандидата на посаду Президенти України,вивчають політтехнологи - його високий рейтинг, у Вінниці 10 травня його питали про вартість минулого «походу у президенти».

• Починаючи із першої кампанії - 2009 року – на моєму сайті йшов звіт про надходження до виборчого фонду, не можу сказати, що он-лайн, але близький до он-лайну, - розповідав Анатолій Гриценко. – Там вказували і всі статті витрат, наприклад, борди на Кіровоградщині коштували стільки-то, телеефіри з повторами – стільки-то, тираж газети – стільки-то… І це було нормою для всіх передвиборчих кампаній «Громадянської позиції». Окрім того, звіти всі були здані вчасні. Навіть завчасно, і по жодному не було питань. Рух «Чесно» та Комітет виборців теж побачили, що жоден олігарх не фінансував і жодного представника олігархату не було… Який обсяг був на минулих кампанії? Здається, в межах 10 мільйонів гривень. Це звіт, який йшов у ЦВК. І це не все фінансування. Було ще приблизно такого ж розміру витрати, які закон не вимагає звітувати. Приміром, оренда приміщення, квитки, купівля наметів чи прапорів… Тобто, якщо грубо, то вибори обійшлися менше трьох мільйонів доларів. Ясна річ, що на два порядки менше, аніж в інших політичних сил.

Для порівняння: Петро Порошенко офіційно став «найдорожчим" кандидатом президентської кампанії  2014 року - витратив на агітацію близько 88 млн. грн. Всі кошти - Петра Олексійовича. Так було написано у звіті…

Між іншим, в інших областях журналісти відмовляються публікувати  «чорний піар» про Гриценка, але не у Вінниці: на одному із телеканалів уже показали. Значить, це теж чиясь стаття витрат... А ще ж буде «джинса» - завуальована політреклама. Її теж у звіти не пишуть…

«Я - хлопчик не з слабким характером у житті…»

«Інтерв’ю я нікому не даю», - ще перед лекцію Святослав Вакарчук лаконічно, але люб’язно пояснив мені свою відмову. Його теж досі не списують із «кандидатів у Президенти». 26 червня у Вінниці він у ролі лектора виступив у Донецькому університеті. Його візит – це був такий промотур Київської школи економіки. Мабуть, очікували ажіотаж, тому перш, ніж потрапити, слід було зареєструватися на сайті… Утім, це був не концерт «Океан Ельзи», а лише лекція Вакарчука. Тому без аншлагу - в актовому залі університету залишились вільні місця. 

Зрозуміло, що після лекції не обійшлося без питань про його участь у виборах. Однозначної відповіді Святослав Вакарчук так не дав:

– Мене не цікавить влада і в мене немає жодних владних амбіцій. Я тут, щоб змусити вас подумати про ті важливі речі, які кожен з нас може зробити для того, щоб ця країна стала більш успішною. Втомився вже відповідати на це питання. І щоб я вам не сказав, ви все одно мені не повірите. Тому вирішуйте самі. 

Казав, що знайомі намагаються його попередити про використання його імені:

– Чим більш людина відома, чим більше прислухаються до її думки або її ім'я викликає резонанс, особливо, коли це має пряме відношення до політики, тим більше її ім'ям будуть маніпулювати. Особливо зараз. Звертати увагу на кожну таку маніпуляцію, по перше, у мене немає змоги. По-друге, у цьому немає змісту. Я переконаний, що ті цінності, які я сповідую зсередини, мені допоможуть пройти цей шлях достойно. Я - хлопчик не з самим слабким характером у житті…

Згадував Святослав Вакарчук про свій тренерський досвід у талант-шоу «Голос країни» у поясненні свого ставлення до проекту «Нові лідери», який, буцімто, теж пов’язують із його прізвищем, мовляв, під команду формують.

– Взагалі, не дуже вірю різним талант-шоу – сам був тренером в «Голосі», і знаю як обгортка виглядає зовсім інакше, ніж все, що є всередині… Основна мета проектів, талант-шоу не пов’язана з тим, щоб справді знайти таланти, тим не менш, побічно вони часом дають хороші результати і стають можливістю для людини показати себе і отримати  потім підтримку. Зрозуміло, що музика і шоу-бізнес – це не політика…

Про політиків Святослав Вакарчук теж неоднозначної думки:

– Не всі політики в країні злочинці, як часто в нас прийнято вважати. Вони може й не дуже злі люди, вони може й не бандити. Вони просто не так сильно люблять свою країну. Для тих них інтереси власні, інтереси власної родини вищі за інтереси країни…

Але жодного разу на цій зустрічі у Вінниці Святослав Вакарчук не згадав про свій недовгий похід у Верховну Раду – рік витримав. Не говорив про те, як його батько був міністром освіти і науки в уряді Юлії Тимошенко – 2007-2010 рр. Вікіпедія пам’ятає ще, що «на виборах 1999 виступав із низкою інших співаків у промотурі на підтримку Леоніда Кучми як кандидата у Президенти. На виборах 2004 року активно підтримував на той момент опозиційного лідера Віктора Ющенка…»

Безсмертний роман Тетяни Мокріді

«Роман Петрович – єдиний чоловік, якого Таня слухає. Я це точно знаю…», - у цьому запевнила вінницька колега і подруга Тетяни Мокріді - дружини кандидата у Президенти України Омана - - роРомана Безсмертного. Свого часу вона починала свою журналістську кар’єру на вінницьких телеканалах «Селбанго», ВДТ… Тепер Роман Безсмертний може собі дозволити жарт, що «спить із заслуженою журналісткою»...

Його приїзд у серпні вінницький істеблішмент запам’ятає надовго. Роман Безсмертний приїхав ніби діючий Президент – численна команда ретельно готувалась до зустрічей у рідному місті дружини. Неформальна зустріч на «горищі» показала кандидата у Президенти «без краватки» - ді-джея із вініловими пластинками. «Бітлз», Френк Сінатра - це те, що він любить. А от не любить він, виявляється, ходити в костюмах. На прес-конференції був в італійському, «в яких ходять українські дипломати»:

• Те, що на мені, -  куплено в Києві. Купувалось два костюми за ціною одного – за 14 тисяч. А загалі варто запам’ятати два слова: Last call. Якщо ви заходите в знижки, там відділ Last call. Туди зносять все, що не продано. Ці слова знають українські дипломати. Там хороші речі. Все можна купити і виглядати завжди достойно, навіть якщо у вас середній достаток.

Демократичність та інтелектуальність зустрічей із Безсмертним багатьох підкорила. Він зміг «погладити мозок» вінницькій професурі, бути чесним із середнім класом… Тим паче – «вінницький зять»:

• Вінницьким зятем бути дуже-дуже класно. Бо я люблю свою дружину, дітей… С тестем ми постійно спілкуємось – він дуже «любить» вінницьку владу. Більше того - країна велика, подільські краї - це чаруючі краї. З-поміж недоліків всього цього оце питання дніпровського походу у владу, донецького походу у владу, вінницького похожу у владу… Далі який? Львівський - буде спроба… І так далі. Це треба завершувати. Центральний уряд має бути центральним – і за цим треба слідкувати, не лише з точки зору повноважень, а й з кадрових квот. Такі речі неприпустимі. Ви знаєте цей анекдот: Перевага Вінниці лише у тому, що вона трішки більше ніж Єнакієве, де народився Янукович. От і вся різниця..
• Якби стали Президентом, взяли б до себе в команду Гройсмана?
• Чотири роки чи п’ять тому взяв би. Зараз – ні. Тоді, коли він був міським головою, його погляди достойні були подальшого навчання.            

Замість епілогу

«Alla Shevchuk Жіночка дуже задоволена, молиться за ваше здоров'я. Правда, тепер плаче від радості. Ледь заспокоюю…» Андрій Ковальов сам здійснив мрію електората – привіз тушонку бідній старенькій жінці… Хтось мріє про «макарошки з тушонкою», а хтось – стати народним депутатом, Президентом…

До речі, строк придатності розданої гуманітарної американської тушонки – до 2020 року. В акурат до парламентських виборів.  «Тим, хто любить ковбасу і закони, краще не дивитись як їх роблять» - Черчіль був правий… Парад кандидатської щедрості тільки починається. Аби тушонки вистачило. Чи морозива…  А нам всім – мудрості.  

Оксана ПУСТОВІТ

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.