У блозі відомого українського мандрівника Макса Заселяна дівчина знайшла цікаву пропозицію — два місяці волонтерити у хостелі в Лімасолі, допомагаючи із прибиранням та пранням.
Окрім цього, потрібно було постійно спілкуватись із туристами, які заселялись та при потребі допомагати їм вирішувати проблеми, які у них виникають. Було багато вільного час, тож можна було спокійно фрілансити.
Добиралась Катя із Києва. Взяла квиток на літак. Є також і другий варіант маршруту — із міста Ясси, що у Румунії. Проте до цього міста важко дістатись.
Стосовно документів, то на Кіпрі із цим немає жодних проблем. Для поїздки на острів підходить біометрія, адже ця країна є одним із членів Європейського Союзу. Проте навіть, якщо у вас звичайний паспорт, то ви можете зробити так звану про-візу через Інтернет. І коштуватиме вона до 1000 гривень.
І взагалі, як розповідає Катя, кіпріоти дуже лояльні. Ще одна із переваг перебування на острові, що після 3 місяців у цій країні ви зможете поїхати у іншу країну ЄС знову на 3 місяці без перерви. А також вони не вимагають, щоб у вас був зворотній квиток.
Якщо ви їдете туди волонтерити, то кажіть на кордоні, що ви турист, бо вони не розуміють поняття “волонтерство”. Подумають, що ви будете працювати за гроші, а це із біометрією заборонено.
Кіпріоти дуже привітні. Іноземці для них усе. Це люди, які приносять їм дохід, тому до них вони ставляться з великою повагою. Окрім того, навіть не реагують на те, що ви стопите. Єдиним ходовим транспортом на острові є автобуси. А самі кіпріоти вигадали для себе чудову альтернативу — велосипед. І кататись на ньому там по-справжньому безпечно.
— Кіпріоти вони як греки, але лінивіші. От навіть, якщо поглянути на їхні національні танці, то вони дуже повільні. З 13.00 до 16.00 у них сієста. Можливо це все через клімат. Вони люблять пити багато вина. У них кожного року проходить винний фестиваль. Рівень злочинності тут низький. Якщо хтось на когось напав, то це лише іноземці. В принципі почувала себе у безпеці, — каже мандрівниця.
Якщо ви вирішите пересуватись по Кіпру велосипедом, то можете не хвилюватись. Вас не зіб’є ненароком машина. Тут, до речі, лівосторонній рух. Інколи трапляється навіть так, що поліцейські перекривають рух для того, аби велосипедист проїхав.
— Загалом люди дуже гостинні, особливо в горах. Якось у мене порвалось взуття. То я зайшла в кафе, мені дали швейний набір. Запропонували свою допомогу.
— Я приїхала на острів якраз перед святом Успіння Пресвятої Богородиці — 15 серпня. Святкували кіпріоти три дні. Майже усі заклади були зачинені. На вулицях не було людей. Склалось враження, що місто просто вимерло.
Що стосується страхівки, то на ній економити не варто. Слід потурбуватись про хорошу страхівку із франшизою, яка коштує в середньому 600 гривень. Мандрівниця розповідає, що на Кіпрі вона двічі зверталась до окуліста. Якщо у неї б була тижнева віза, то їй довелось заплатити орієнтовно 60 євро за один лише візит до лікаря. А так лікар сам приїхав до Каті, завіз до аптеки та допоміг купити необхідні ліки.
Кіпр фактично розділений на дві частини. На грецьку та турецьку, яку ООН не визнає. Розмовляють тут грецькою, але із діалектом. Дещо схоже, як у нас. У туриста, який знає грецьку, є чимало переваг. Одна з них та, що вам можуть зробити знижку на ринку.
У кафе та ресторанах ціни дуже кусючі. Це зрозуміло, адже Кіпр — курортне місце. Тоді, якщо ви хочете зекономити, то варто забути про щоденне споживання м'яса, а зорієнтуватись на те, що на Кіпрі можна знайти навіть безкоштовно — овочі та фрукти
—У Кіпрі ми харчувались зазвичай фруктами, овочами та молочною продукцією, адже це там найдешевше. Якось, гуляючи у горах, я куштувала смачну ягоду, схожу на нашу ожину, але набагато більшу. Інжир, гранати, лимони, мандарини, навіть їстівні кактуси. Вибір тут чималий, - каже Катя.
Цікаво те, що цей їстівний кактус — це звичайний кактус, на якому ростуть плоди. Їх обережно знімають щипцями, потім очищають від колючок плід. Називається ця рідкість опунція.Також тут, на острові, вирощують солодку картоплю.
Морська продукція, як на диво, доволі дорога. Можливо це через те, що є чимало риб, які занесені у Червону Книгу. Ще до того, тут є чимало черепашачих пляжів. Тож риболовля у багатьох місцях заборонена.
Також Катя розповідає про надзвичайно смачну страву — клефтіко. Це запечене порося. Національне блюдо має навіть власну історію. Саме слово перекладається як крадене м’ясо. Річ у тому, що колись кіпріоти, які жили у селах, мали багато худоби та викрадали один у одного порося.
Запікали його, а потім обмащували глиною та тістом. Для того, аби селом не розповсюджувались запашні аромати, піч робили без отворів. Сьогодні цю страву готують в аналогічних печах. У місті практично усюди висять вивіски, які пропонують замовити цей смаколик по телефону. Але коштує він недешево.
Загалом купувати продукти можна у мережевих супермаркетах, які є по всіх Європі. Також лайфхак: якщо прийти на ринок пізніше, то можна купити продукти значно дешевше. Зазвичай тоді роблять великі знижки, бо хочуть позбутись товару.
— Даю продавчині 10 євро, а їй було ліньки шукати решту. Я знайшла якісь гроші копійками, віддала усе. Вийшла непогана знижка. Якось купила 150 грам шинки за 50 центів. М’ясо дороге. Якщо порівнювати із Україною, то приблизно таке, як і у Києві. Можна купувати м’ясні нарізки. Також тут популярна відносно дешева японська та китайська продукція, — згадує Катерина.
На Кіпрі багато старовинної архітектури, класична колоніальна архітектура. Чимало фортець і замків. Зазвичай люди відпочивають під мурами. На пікніку, в околицях Лімасолу, є замок і пляжі, амфітеатр та старовинні будинки.
— Варто з’їздити у столицю, у Нікосію. Багато класних магазинів, цікавих пам’яток, багато барахолок. Тут просто рай для тих, хто любить старовинну. Знайшла багато класних речей. У Керені є старовинний замок, фортеця. Будували візантійці, араби. Турки, коли захопили острів, добудували мечеть. Можна побачити експозицію із знайденим човном і амфорами з вином. Вартує з’їздити у Пафос, місто занесене до списку ЮНЕСКО, — рекомендує дівчина.
Якщо ви серйозно задумались над поїздкою на острів, захопіть з собою палатку. Адже там тепло, можете розбити намет біля моря, зазвичай поліція нікого не виганяє.
Валюта — турецькі ліри і знімати їх краще у банкоматах. Так буде надійніший курс. Зворотнього квитка можете не набрати, бо острів дуже затягує.
Цей матеріал було підготовлено в рамках програми міжредакційних обмінів за підтримки національного фонду на підтримку демократії NED.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер
Але добра хазяйка ходить зранку. Краще ходити в дощ або понеділок.
"Кіпр — це християнська країна. Тут сповідують християнство."
Так-так,особливо у північній частині острова.
"Клефтіко. Це запечене порося."
Вибачте,але у авторки,напевне,мізки запеклися на сонці. Бо клефтіко робиться з баранини.
"їстівний кактус — це звичайний кактус, на якому ростуть плоди. Їх обережно знімають щипцями, потім очищають від колючок плід. Називається ця рідкість опунція."
Щось не зрозуміло-"звичайний" це кактус,чи "рідкість". Хоча опунцію назвати рідкістю дуже важко,це надзвичайно поширений вид кактусів.
"Валюта — турецькі ліри і знімати їх краще у банкоматах."
А як же "150 грам шинки за 50 центів."? Цент аж ніяк не може бути частиною турецької ліри.
Та й фрілансер та волонтер-це дві великі різниці.
Складається враження,що наша мандрівниця там дійсно "волонтерила". "Наташкою" у ТРПК...