— Скільки себе пам’ятаю, мій батько завжди підіймав тему міграції. На початку 2000-х років він 2,5 роки працював у Лондоні. Після повернення в Україну, батько завжди шукав шляхи до міграції для кращого життя, — розповів Володимир. — Моя мама тримала «оборону» більше 10-ти років, маючи надію, що колись буде краще, ніж сьогодні. Але, з часом стало зрозуміло, що для нас в Україні немає можливостей для подальшого розвитку, тому ми прийняли спільне рішення, щоб рухатись у європейському напрямку.
Сім’я розглядала такі країни, як Канада та Німеччина, але вибір пав саме на Польщу, так як ця країна ментально наближена до нас, плюс походження матері та батька Володимира пов‘язане з Польщею.
Як розповів Володимир, польська система навчання відрізняється від української. У Польщі школа поділяється на три рівні: молодша, середня і старша. В старшій школі учню дається вибір: навчання в ліцеї без професійного нахилу — 3 роки, в технікумі з професійним нахилом — 4 роки. Третій варіант, який не популярний у Польщі — технічна школа, яка є аналогом технікуму, але навчання в ній триває 3 роки. Відмінність у тому, що випускник не може вступити до вищого навчального закладу, так як не складає матуру (аналог ЗНО). — Я обирав технікум по моїй діяльності, в якій я сьогодні працюю, а саме графічний дизайн, — сказав хлопець.
Як пояснив Володимир Мілецький, згідно закону Європейського Союзу, дитина має право на освіту в тій країні, де працюють її батьки. Цей закон не тільки дає право на освіту, але і зобов’язує дітей навчатися, під загрозою санкцій в сторону батьків.
— Спочатку було не просто розпочати навчальний процес на іншій мові, але подібність мов і толерантне відношення вчителів допомогло мені вивчити польську мову на рівні вільної комунікації, — каже студент. — Також, що стало для мене несподіванкою і дуже допомогло, місто профінансувало мені додаткові заняття з польської мови.
Вова зізнається, що його вразило те, як уряд Польщі піклується про нього і його молодшого брата. Всім учням та студентам надають безкоштовний проїзд у міському транспорті та знижки на всі види транспорту Польщі.
— Також мій менший брат ходить до приватної школи, яка коштує 400 злотих на місяць, але для українців уряд відшкодовує 75% від повної вартості, тому ми сплачуємо тільки 100 злотих на місяць, — розповідає хлопець. — Окрім того, харчування коштує 7 злотих в день, але місто всім дітям безкоштовно виділяє молочні продукти, овочі та фрукти.
Взагалі, студента дивує у Польщі все, адже поляки побудували суспільство, яке дає можливості для розвитку кожної особистості. Тут постійно організовуються різні проекти для молоді, які дають можливість розкрити свої здібності та збудувати міцний фундамент для свого майбутнього.
— Так як я живу недалеко від технікуму у центрі міста Зелена-Гура, мені навіть не пропонували проживання в гуртожитку, але така можливість є, — сказав Володимир. — Якщо проживати в гуртожитку, то 300-500 злотих має вистачити на всі базові потреби, адже ціни на продукти у Польщі нижчі за українські.
Володимир Мілецький відзначив, що у Польщі зовсім інший підхід до викладання та вимог до учня. Наприклад, в перші дні навчання, кожний вчитель на своєму уроці видавав кожному учню документ, який регулює відношення між вчителем та учнем, кожен учень міг доповнити документ на свій погляд. Також, кожен учень має право виправити будь-яку оцінку, навіть якщо це екзамен.
— Програма навчання тут теж інша. Зараз ми вивчаємо те, що я проходив три-чотири роки тому, але відмінність у тому, що все робиться поступово, і немає такого «обвалу» інформації як у нас, — каже хлопець. — В цілому, тут багато таких дрібниць, які роблять навчання в Польщі набагато простішим, ніж в Україні.
Навчання буде тривати 4 роки. Після технікуму Володимир планує вступити у вищий навчальний заклад на другу спеціальність — дипломат або політолог. А щодо його нинішньої спеціальності графічного дизайнера, то вона цілком забезпечує потреби сьогодні і у майбутньому студентському житті.
На запитання, чи планує повернутися в Україну, студент відповідає, що так, це ж його Батьківщина, і, можливо, йому навіть випаде честь зробити щось корисне для своєї країни.
— Я рекомендував би починати готуватися хоча б за півроку до початку навчання. Для вивчення польської не обов‘язково ходити до мовних шкіл, достатньо просто читати та слухати польську мову принаймні 30 хвилин на день, — каже Володимир. — При вступі до старшої школи до вас не будуть пред’являти ніяких вимог, але, якщо ви абітурієнт і збираєтесь вступити у вищий навчальний заклад, то тут вимоги до вас однозначно будуть, їх потрібно дивитись на веб-сайті обраного ВНЗ.
Колишній однокласник Володимира, Андрій Сачук, учень 11-А класу школи № 3, має свою думку щодо переїзду у Польщу. Хлопець вважає, що це, можливо, і дає багато перспектив, але і забирає теж багато. — Мої мама і тато працюють у Польщі вже три роки, я влітку теж там був і бачив не тільки райдужне оточення і лояльне відношення, я побачив також і зневагу поляків до українців, — сказав Андрій. — На тій роботі, де українці отримують 9-10 злотих за годину, поляки мають 25 злотих.
Хлопець вважає, що якщо пощастить потрапити туди, де до тебе добре відношення, як вийшло у Вови, то це класно. Особисто Андрію у Польщі некомфортно, і він не хотів би переїжджати, хоча його батьки дуже цього хотіли б.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер