Приїжджайте жити в село біля моря, там хати дають на виплату

Село Липчани, що в Могилів-Поділському районі, донедавна прости вимирало. Молодь втікала, через що закрилася школа і садочок. Але все змінилося з приходом нового сільського голови - він привозить людей з інших районів і допомагає оселитися

Щоб врятувати Липчани від вимирання, а школу від закриття, сільський голова Микола Сафтюк допомагає приїжджим бідним людям купувати хати у селі і навіть за власні кошти перевозить своїм «бусом» речі.

- Одного разу я побачив оголошення «Куплю хату в селі», - каже Микола Сафтюк. – Прочитав – і забув. А коли до нас приїхали з району закривати школу, під час дискусій з чиновниками згадав про те оголошення і подумав: а чому б самому не запросити бажаючих переселитися у наше село. Тоді й сказав, що знаю, як збільшити кількість дітей. Гості недвозначно усміхнулися, мовляв, ну-ну, старайся, голово. А я в той же день відправив оголошення у газети з пропозицією переселятися до нас тим, у кого є проблеми з житлом. Вже через тиждень почали дзвонити люди і розпитувати про село. Потім стали приїжджати на оглядини. Причому, з різних областей – Хмельницької, Чернівецької, Одеської, Волинської. Дві сім’ї вже переїхали. У кожній по троє дітей. Ще дві чекаємо в серпні. У них так само по троє дітей, в одній з цих сімей чекають  ще на поповнення. Виходить, за раз ми «зробили» в селі 12 дітей. І це ще не всі бажаючі, які хочуть пересилитися в Липчани.

Алкоголіків не приймуть

Відео дня

- Випивох і наркоманів у Липчанах не чекають, - зазначив в оголошенні сільський голова. - Одну пару я вже відправив. Видно пана по халявах. У нас нема своїх п’яниць, навіщо нам чужі? Знаю, що в багатьох селах люди спиваються, але у Липчанах п’яниці попід тином не валяються. Випивають люди лише на свята, чи інші оказії, але міру знають.

Першою переїхала в село сім’я Світлани і Володимира Диких. У них троє малих хлопчиків, віком півтора, три і шість років. Раніше проживали у сусідньому селі Козлів разом з батьками, але коли народилися діти, то у хаті стало тісно. 

- У Липчанах нам дали можливість платити за хату частинами, - каже пані Світлана. – Ми підібрали хату за шість тисяч гривень. У будинку три кімнати. Колишній господар навіть залишив деякі меблі. На подвір’ї є ще стара хата. Колись відремонтуємо, буде комусь з дітей. Маємо город. Місце дуже гарне: з одного боку ліс, з іншого річка. Одне погано, що на нашій вулиці грунтова дорога, але нам обіцяють з часом зробити насип, так як на інших вулицях. 

У садочок за 1,50 гривні 

За перебування дітей у садочку батьки сплачують по півтори гривні в день за кожну дитину.

- Для багатодітних сімей сільська рада зробила знижку на 50 відсотків, - розповідає Світлана. – У кого менше дітей, ніж у нас, ті платять по три гривні в день. Поки хлопчики в дитсадку, я допомагаю односельцям з працею на городах або пасу череду. Люди літнього віку, які вже не мають сил для фізичної роботи, просять допомогти обробити город. Платять за день роботи на городі сто гривень. Крім того, дають пообідати. Таку само суму можна отримати за випасання череди. Чоловік теж не цурається ніякої роботи, працює на будівництві. Найбільше вдячні сільському голові за те, що надав можливість частинами розраховуватися за куплену хату. 

Сільський голова Сафтюк каже, що платити за хату гроші знайдуться, головне, щоб люди приїжджали. 

- Я готовий всіляко допомогти людям, які переселяються до нас, щоб вони змогли придбати житло, - каже сільський голова Липчан Микола Сафтюк. – Звертаються переважно малозабезпечені, які одразу сплатити всю суму не можуть. Я взяв на себе роль своєрідного гаранта. Зустрічаємося разом - продавець, покупець і я. Потім домовляємося. Кажу так: «Ви хочете продати, а ви – купити, давайте шукати варіанти”. Люди погоджуються виплачувати частинами. Якщо приїжджому з поважних причин не вдасться вчасно віддати передбачену частину, закладу свої гроші, а пізніше людина розрахується зі мною.  

Перевозить своїм транспортом

У Липчанах є для продажу приблизно 30 житлових будинків, різних років забудови. 

- Коли селяни почули, що голова запрошує до нас переселенців, почали доводити до пуття хати, які до того вже поросли чагарниками, - каже депутат сільради і завідувачка бібліотеки Ніна Расенко. – Багато хто з людей навів порядок на подвір’ях, побілив стіни, пофарбував вікна-двері. 

Голова доручив Ніні Василівні супроводжувати приїжджих і підбирати для них будинки. На свято Трійці приїздило три сім’ї - з Одеси, Кам'янець-Подільського і з міста Славути Хмельницької області. 

- Гості з Кам`янця, чоловік і його дружина, ночували в мене, - каже пані Ніна. – Він  працює лікарем, вона - вчителька. Дружина вагітна. Пізніше я телефонувала, то Леонід, так звати чоловіка,  сказав, що його Альона народила дівчинку, назвали її Анастасія. Вони у Кам`янці винаймають житло. У Леоніда батьки з Нової Ушиці, це недалеко від нас. Хочуть бути ближче до батьків. У нас їм дуже сподобалося. Будуть переїжджати.

Також Ніна Расенко розповідає, що природа в краях, де знаходиться село, дуже гарна. 

- Гості з Одеси й Славути у захоплені від нашої природи. Кажуть, у нас тут, як у Карпатах, круті гори, багато лісів, - каже пані Ніна. - Гостя із Славути пані Олена сказала, що живемо на золотій жилі. Жінка вважає, що тут можна організовувати зелений туризм. За це вона з часом планує взятися. Ще один гість поділився думками, що хотів би створити у нас родинне поселення. Йому приглянулося місце на околиці села, яке ми називаємо Караєць. Таку назву має річечка, що протікає через село. Там первозданна природа  настільки красива, що словами не передати. 

Переїздять з Волині

Твердо вирішила перебратися у Липчани і сім’я з Волинської області. 

- На оглядини приїжджали син з мамою, - каже пані Ніна. – Дружина сина не могла приїхати, бо вагітна, чекає четверту дитину. Вони підібрали будинок за 20 тисяч гривень. Будуть виплачувати частинами.

Волиняни готуються в липні перевезти речі. Дорога неблизька. Стала проблема з перевезенням речей. Перевізники, з якими вони мали мову, правлять ціну по п’ять гривень за кілометр. Для малозабезпеченої  родини це обійдеться в неабияку копієчку. Про це вони говорили, коли приїжджали на оглядини. Їхню розмову чув сільський голова.  Несподівано для гостей  запропонував перевезти власним «бусом». Домовилися, що заправлять машину і це буде вся плата.  

- Бачили б ви, як дякували за це незнайомі нам люди, - розповідає Ніна Расенко. – Казали, що ще ніколи не відчували такої уваги.

У нас ще й море є 

Недалеко від Липчан  розташувалося Дністровське море - так жителі називають водосховище Новодністровської ГЕС. Село розташоване високо на Дністровій кручі. Обидва береги водосховища обладнані сучасними пляжами. Є пляж також безпосередньо у Липчанах. Тут сільський голова планує створити зону відпочинку. З іншого боку село оперізує густий ліс – хвойний і мішаний. Липчани розкинулися вздовж Дністра на сім кілометрів. Через село проходить бетонна дорога. Більшість вулиць мають тверде покриття. Є пряме сполучення з Могилів-Подільським і Новодністровськом Чернівецької області. У селі працюють дитсадок і школа, магазини, фельдшерсько-акушерський пункт з денним стаціонаром, у сільському клубі молодь проводить дискотеки. Із місцевих жителів 22 людини навчаються у вузах, 25 – у технікумах і коледжах, 10 – у профтехучилищах. За власні кошти і при допомозі спонсорів у селі спорудили церкву. 

Де заробити грошей?

У радянські часи місцевий радгосп спеціалізувався на вирощуванні яблук. Дотепер частина жителів села займаються садівництвом. А в сусідньому селі Козлів є два приватні садівничі господарства, де завжди потрібні робочі руки. Працюють селяни також на будівництві ГЕС. Там потрібні водії, майстри робітничих професій. Три бригади чоловіків за вахтовим методом трудяться у Києві. «Живу» копійку протягом усього року  дає молоко, тому в селі велика череда, дехто вирощує на продаж бичків і свиней.

Скільки коштує житло?

За словами Ніни Расенко, нині у Липчанах є на продаж приблизно 30 будинків. Найдорожче, за 45-50 тисяч гривень,  продають один з них на шість кімнат з верандою, на подвір’ї  літня кухня, хлів, погріб. Будинок на центральній вулиці села. 

Так само в центрі можна купити будинки від 10-15 тисяч гривень і більше. Біля кожного з них є літня кухня, господарські будівлі, сад і земельна ділянка. Центральні вулиці розташовані паралельно одна до одної. У центрі є водопровід. Опалюють будинки електричними обігрівачами або дровами. Газопровід до села не прокладений. На околицях села хати коштують дешевше.

- Головне, що люди у нас дружні, - каже Ніна Росенко. – Завжди відгукуються, коли треба комусь допомогти. Ми збирали на лікування окремих односельчан і по дві, і по п’ять тисяч гривень. На похорони також дають гроші. Дарують подарунки навіть хлопцям, які йдуть в армію. 

Якщо ви захочете переїхати до Липчан. або просто приїхати на оглядини, то дзвоніть напряму сільському голові. (098)9724602 - Микола Іванович Сафтюк. 

Ми приїжджі, але додому повертися не збираємося

Сільський голова Микола Сафтюк родом з сусідньої Чернівецької області. У Липчани приїхав після закінчення навчання у технікумі, звідси його дружина. Купили стареньку хату, з часом її розбудували. Тут народилися діти, мають внуків. Сім’я займалася сільським господарством, орендували землі у сусідньому селі Бернашівка. 

- Миколу Івановича люди вмовили балотуватися на посаду сільського голови, - каже завідувачка бібліотеки Ніна Расенко. – Було п’ять кандидатів. Обрали Сафтюка. У нього великий авторитет, його поважають люди. Я особисто не сумнівалася, що за нього проголосують.

Пані Ніна також з приїжджих, її мала батьківщина теж у Чернівецькій області. Там проживає мама, сестра. 

- З Липчан я вже нікуди, - каже жінка. – Тут люди добрі, а яка природа  красива – самі бачите.

{photo_gallery id=202|}

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.