Екс-вінничанка про 10 років життя в трьох країнах. Голандія, Нова Зеландія, Англія

Художниця Ольга (праворуч) в Національному парку “Тонгаріро”. Ходила з подругами в похід Новою Зеландією

Дівчина закінчила екстерном школу, здала екзамени  IELTS (міжнародна система оцінки знання англійської мови, — ред.) і після 10 класу поїхала з Вінниці здобувати вищу освіту за кордон. Каже, що дуже хотіла навчатися по-іншому, не так як у школі. Зараз Олі 27 років. Вона магістр наук  галузі бізнесу, але наразі займається мистецтвом — пише картини. А також захоплюється спортом.

Фото: зі сторінки "ВКонтакте"

У Голландії дівчина навчалася і паралельно заробляла прибиральницею.

— Мені так подобалося, тому що за ці гроші я могла заплатити за квартиру, навчання. За усе на світі, — розповідає Ольга слухачам в «Тревел клабі» креативного простору «Артинов».  — Працювала в сім’ї, де батьками трьох дітей були дві жінки. Одна — тренер по баскетболу. Інша — програміст. Обох діти називали «мама».  І я ніде більше не бачила, щоб малечі давали стільки любові, скільки в тій родині. Я ніколи не бачила, щоб один з дітей сидів, припустимо, з кашею перед телевізором, як у нас прийнято.

Система освіти в країні націлена на те, щоб навчити людину думати. За словами Олі, в університетах навчають опрацьовувати інформацію і видавати її, а не завчати.

Фото: зі сторінки "ВКонтакте"

— Багатьом людям здається, що в них викладачі психи. Тому що він приходить і каже: «Сьогодні правда ось це». Розказує тобі, а ти у все це віриш, думаєш, пишеш, конспектуєш. А він приходить до тебе через тиждень і каже: «Хто вам таку нісенітницю розповів. Це неправда». І починає викладати зовсім щось інше. А потім, на екзамені  відповідаєш на питання. Ти можеш зазубрити напам’ять хоч усі книжку, але якщо ти не будеш мислити, ніколи не отримаєш гарну оцінку.

Як каже Оля, в голландській системі освіти немає експертів. Вони можуть бути докторами наук і при цьому казати вам, що «я буду ділитися тим, що я знаю». Викладачі дуже відкриті, їм цікаво, що ти знаєш. Завжди готові до зворотного потоку інформації.

— Мене вразило, що коли я закінчила роботу в компанії Unilever, мій директор написав в рекомендаційному листі більше 80% того, що він навчився у мене. 50-річний мільйонер написав, чого він навчився у мене! — розказує дівчина.

У Нову Зеландію  Оля поїхала на два роки працювати інтерном в Міністерство освіти. Прилетіла в країну, де взагалі нікого не знала, влітку.  А там зима. У шортах та ще й без грошей, тому що в амстердамському метро в неї витягли гаманець.

—  Я виходжу в аеропорту, йду до автобуса і кажу водію: «Ви знаєте, в мене вкрали гаманець,  грошей немає, а мені треба сюди». І показую. Той чоловік довіз мене безкоштовно, куди треба і подарував байку, — розповідає мандрівниця. — Приїхала в гуртожиток, де мала жити, і пояснила ситуацію, що зараз не зможу заплатити. Люди, які вперше мене бачили, кажуть: «Так тобі ж треба подушки, поїсти, ще щось». А я навіть не запам’ятала, як їх звати. Потім вони пішли і повернулись через деякий час з великими пакетами продуктів для мене і взялися розповідати, що тут до чого, що в них їдять і звідки  п’ють воду. Доброта цих людей мене вразила. Чим бідніші люди, тим вони добріші.

У Національному парку “Тонгаріро”. Ходила в похід Новою Зеландією

Нова Зеландія. Національний парк “Тонгаріро”. (фото: зі сторінки "ВКонтакте")

В Англії Ольга мешкала в місті Бормунт. Каже, що хоч країна невелика, її частини дуже різняться. Люди з різних міст можуть не розуміти один одного при спілкуванні. Сільське життя десь на Півночі може сильно відрізнятися від сільського життя на Півдні. У багатьох Англія асоціюється з Шерлоком, Гаррі Поттером, манірністю та вихованістю.

—  Насправді ж, народ такий самий як і в нас, — говорить Оля. — Такі ж села, ті ж самі гопники. А ситуація з наркотиками така, що нам і не снилося. Багато хто думає: «Вони ж там всі такі  виховані в Британії». У Лондоні так. І то не скрізь.

А от безхатьки справді ввічливі. Йдеш по вулиці. І він звертається до тебе: «Молодий чоловік», або «мадам, подайте, будь ласка, копійчину». І ти на автоматі дивишся в кишеню, в тебе, припустимо, там нічого немає і ти кажеш: «Вибач, чоловіче, в мене немає із собою дрібних грошей».  На що він відповідає: «Дякую, гарного вам дня». Або «дякую, нехай Господь вас благословить». Якщо ти безпритульний, в тебе завжди є вихід. Але вони самі обирають жити на вулиці.

Фото: зі сторінки "ВКонтакте"

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.