У листопаді минулого року кирнасівчани не випустили з території заводу автомобіль, завантажений мішками цукру. Загалом мали вивезти 40 тонн солодких кристалів. Приїжджі зрозуміли, що їм не вдасться прорватися, тому довелося розвантажувати машину. Тільки тоді випустили за ворота два потужні автомобілі-рефрижератори.
Нині захисники заводу припускають, що ситуація повторюється. В село прибула група розвідки. Очікують, що слідом знов приженуть транспорт.
Тим часом у тих, хто відстоює завод, з’явилася проблема – вони опинилися сам на сам у протистоянні з приїжджими, які намагаються забрати цукор і порізати завод.
— У грудні минулого року, точніше кажучи, 24 числа, у Тульчині в районній державній адміністрації обговорювали, що буде далі з нашим заводом, — розповіла 20 місцева активістка вчителька Ганна Супрун. – У присутності керівників району, селищного голови, нас, активістів, жорстоко обманули.
За словами співрозмовниці, один з приїжджих, назвався Сергієм Бевзенком. Повідомив усім, що його призначили новим директором Кирнасівського цукрозаводу.
Тут же почав розповідати про проект перепрофілювання роботи заводу, про будівництво біогазової установки. Назвав суму проекту – 180 мільйонів доларів.
— Уже цей факт насторожував. Хто це витратить таку велику суму грошей? – говорить співрозмовниця. — Просто людям очі замилили, та й годі.
Бо вже невдовзі той само Бевзенко стверджував, що він вже не директор, що передав повноваження іншому.
З 18 по 20 лютого почали наїжджати невідомі люди. Пояснювали, що для вивчення ситуації.
Співрозмовниця каже, що 20 лютого до заводу прибули поліцейські з Вінниці разом з п’ятьма невідомими людьми.
— Ми запитували, хто ці люди, але нам нічого не відповідали, ні вони самі, ні поліцейські, - розповідає Ганна Супрун. — Один з поліцейських назвався Євгеном Кучеренком. Поводився не так, як це належить робити людині у погонах.
Представники Кирнасівки звернулися до тульчинської поліції з проханням виставити охорону заводу.
— У нас в районі все керівництво зараз є тими, хто тільки виконує обов’язки, — уточнила співрозмовниця. — І голови райдержадміністрації, і райради, і поліції. Чого ми добиваємося? Щоб нас вислухали і не дали можливості порізати завод і вивезти цукор.
Делегація від села зустрічалася з першим заступником голови облдержадміністрації Сергієм Здітовецьким.
Кажуть, той уважно вислухав їх. Одразу взявся з’ясовувати деталі ситуації. По телефону доручив підлеглим надати документи. Обіцяв стати на захист людей, а що на ділі?
— Насправді все закінчилося відпискою, — каже Ганна Супрун. — Ми отримали відповідь, де сказано, що завод є приватною власністю, тому влада не має права втручатися у його діяльність.
Як розповідають кирнасівчани, вони відчувають, що може знову повторитися ситуація, яка вже тут була. Привезуть ті тушок і почнеться бійка.
— Одного разу тут вже пролилася кров, — говорять захисники заводу. — Будемо захищати підприємство, як і раніше. Якщо поб’ють людей, хто відповість за це?
Кирнасівчани просять владу спрацювати на випередження — не допустити протистояння.
— У суботу навколо заводу кружляли якісь машини, — говорить Ганна Супрун. — Мабуть, розглядали можливість, звідки ще можна заїхати на територію.
За словами співрозмовниці, крім головного, є ще два в’їзди. Однак там все перекрито бетонними плитами. Без використання крану їх не зрушити з місця.
— Там ніхто не чергує, — каже активістка. — Якщо приженуть кран, це буде видно і чути. Чергуємо біля головного в’їзду. Тут теж встановили плиту. Вдень заступають на чергування жінки, вночі — чоловіки. Змінюються через кожні дві години.
Якщо виникне непередбачувана ситуація, чергові б’ють у дзвін. Його встановили майже навпроти заводських воріт на протилежній стороні дороги.
Звуки дзвону означають сигнал тривоги. У таку мить кирнасівчани виходять зі своїх домівок і поспішають до заводських воріт.
Анна Олійник, керівник відділу комунікації з громадськістю обласної поліції:
— Є ухвала Печерського суду Києва передати цукор з Кирнасівського заводу одній з приватній структур, — пояснила Анна Олійник. — Саме тому приїжджала поліція — щоб забезпечити виконання ухвали суду. Однак люди не дали це зробити так само, як і восени минулого року. На цьому все закінчилося.
Одночасно продовжується розслідування кримінального провадження за статтею 191 Кримінального Кодексу України (Привласнення, розтрата чужого майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
Справу про кирнасівський цукор розслідували майже всі правоохоронні структури — і з Вінниці, і з Києва. Розслідування триває вже понад десять років. Час від часу на завод навідувалися підприємці, які стверджували, що це їхній цукор. Надавали документи.
Однак на продукцію накладено арешт, бо триває розслідування. Тому вивозити заборонялося. Тепер є рішення Печерського суду про вивезення на утилізацію.
У Кирнасівці не вірять, що кристали утилізують. Пересиплять у нові мішки і продадуть. За інформацією одного з колишніх директорів заводу, на складах зберігається майже дві тисячі тонн цукру. Частину його все-таки вдалося вивезти.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер