Заламали, затягли в бус і повезли: чи карають працівників ТЦК за перевищення повноважень у суді?
-
Тисячі звернень, відео сутичок та фото побоїв свідчать про численні випадки перевищення повноважень працівниками ТЦК.
-
Незважаючи на це, реальні покарання зустрічаються доволі поодиноко.
-
Ми зібрали свіжі приклади з Вінниччини. Розповідаємо про інциденти, судову практику та роз’яснюємо, як діяти, коли ваші права порушують під час мобілізації.
— Відкрита рана на голові та зламана система для підтримки опорно-рухового апарата — так закінчився для мене конфлікт із працівниками ТЦК, — розповідає житель Хмільника Валентин Макаров.
Сутичка, що сталася 27 лютого на подвір’ї його будинку, нині стала предметом одразу трьох кримінальних проваджень і службового розслідування.
За словами чоловіка, того дня невідомі у цивільному одязі зазирали на його подвір’я. Згодом з’ясувалося, що це представники ТЦК, які шукали чоловіка, котрий нібито втік від мобілізаційної групи. На території домоволодіння справді виявили 30-річного переляканого втікача без документів. Господар наполіг на виклику поліції та законній процедурі. Однак конфлікт загострився — до подвір’я, як стверджує родина, приїхали ще кілька осіб у балаклавах, почалася бійка, під час якої тілесні ушкодження отримали сам Валентин, його дружина та один із військовослужбовців.
— Дружині порізали руку лопатою, мені розбили голову і пошкодили імплант у спині. Я три роки тому переніс складну травму хребта, мене списали з військового обліку. Тепер знову лікарня, — каже чоловік.
Після інциденту подружжя записало відеозвернення та оприлюднило його у соцмережах. Ролик швидко розійшовся місцевими спільнотами, зібравши тисячі переглядів і сотні коментарів. І це — далеко не поодинокий випадок.
У тому ж Хмільнику 17 лютого в центрі скандалу опинився блогер Василь Мойсенко, відомий як «київський ревізор». Соцмережами поширилося відео із закликами про допомогу та заявами про нібито «викрадення людини» представниками поліції та ТЦК. Натомість офіційні структури наполягали, що йшлося про законне затримання порушника військового обліку.
Подібні ситуації фіксують і у Вінниці. У місцевих Telegram-каналах неодноразово з’являлися відео, на яких люди у військовій формі силоміць заштовхують чоловіків до мікроавтобусів. На одному із записів видно, як чоловік чинить опір, кричить та просить про допомогу, позаду авто біжить жінка у домашньому одязі. У суспільстві такі кадри викликають гостру реакцію та дискусії про межі повноважень.
У подібних випадках позиція структур, зокрема й Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зазвичай лаконічна:
«Наразі причини й обставини події з’ясовуються. Тривають слідчі дії, призначено судово-медичні експертизи для встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. За фактом конфлікту відкрито кримінальні провадження, ініційовано службове розслідування. Після його завершення буде надано правову оцінку діям кожного військовослужбовця, який перебував у складі групи оповіщення».
Тим часом у Національній поліції України зазначають, що всі обставини з’ясовуються в межах відкритих проваджень, а правову кваліфікацію можуть змінити після висновків експертів.
Поки офіційні відповіді зводяться до формулювань про «перевірку» та «встановлення обставин», ми вирішили проаналізувати Єдиний державний реєстр судових рішень, аби з’ясувати: чи доходять подібні історії до суду і як саме карають військовослужбовців ТЦК у випадках перевищення службових повноважень.
Яка відповідальність передбачена для працівників ТЦК
Кожен інцидент із застосуванням сили під час мобілізаційних заходів щоразу породжує одне й те саме питання: чи несуть представники ТЦК реальну відповідальність у разі перевищення повноважень?
Українське законодавство передбачає як адміністративну, так і кримінальну відповідальність для військових службових осіб. Зокрема, йдеться про статтю 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення — «Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень». Вона застосовується у випадках, коли дії не містять складу злочину, але виходять за межі наданих прав.
Якщо ж перевищення супроводжується насильством, істотною шкодою або тяжкими наслідками, мова може йти вже про кримінальну відповідальність за статтею 426-1 Кримінального кодексу України — «Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень». Вона передбачає від 2 до 12 років позбавлення волі. Втім більшість таких справ навіть не доходить до суду.
Журналісти «Української правди» раніше зверталися до Офісу генерального прокурора з запитом про статистику зареєстрованих і направлених до суду кримінальних справ за цією статтею. Відповідь показала, що за минулий рік з 365 зареєстрованих проваджень до суду було направлено лише 3.
Судова практика Вінниччини
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР) показує, що вироки саме щодо працівників ТЦК та СП за перевищення повноважень зустрічаються вкрай рідко. У відкритому доступі вдалося знайти лише кілька рішень за частиною другою статті 172 14 КУпАП (адміністративне перевищення повноважень у період особливого режиму).
Водночас у ЄДРСР практично відсутні вироки за статтею 426‑1 ККУ (кримінальне перевищення повноважень із застосуванням насильства чи тяжких наслідків) саме щодо працівників ТЦК та СП. Більшість ухвал, які фіксуються за цією статтею, стосуються адміністративних або процесуальних аспектів мобілізації — наприклад, порушень порядку проходження військово-лікарських комісій, ведення обліку військовозобов’язаних або оформлення документів. Насильницькі дії чи фактичне перевищення повноважень із тяжкими наслідками у більшості таких рішень не уточнюються або фігурують узагальнено.
Причина — у формулюваннях. У кримінальних провадженнях за статтею 426-1 ККУ суди, як правило, зазначають узагальнено: «військовослужбовець» або «військова службова особа», без уточнення підрозділу чи органу, до якого належить обвинувачений. Відтак, навіть за наявності таких проваджень, їх важко ідентифікувати як пов’язані саме з працівниками ТЦК. Водночас адміністративна практика є більш конкретною.
Вінницький міський суд, 26 травня 2025 року
Суд розглянув матеріали щодо військової службової особи, яка під час несення служби в добовому наряді допустила перевищення повноважень. Згідно з протоколом, йшлося про нецензурні висловлювання та спробу вилучити мобільний телефон у громадянина.
Суд встановив, що такі дії виходили за межі наданих повноважень і були вчинені в умовах особливого періоду, що утворює склад правопорушення, передбачений частионю другою статті 172-14 КУпАП.
У судовому засіданні чоловік визнав вину, хоча пояснив свою поведінку провокаційними діями заявника. Попри це, суд застосував статтю 22 КУпАП (малозначність правопорушення) та звільнив порушника від відповідальності — обмежився усним зауваженням і закрив провадження. Тобто факт перевищення повноважень був встановлений, однак реального стягнення не призначено.
Хмільницький міськрайонний суд, 23 вересня 2025 року
Інша справа стосувалася солдата, включеного до складу групи оповіщення наказом начальника ТЦК. Суд встановив, що під час виконання службових обов’язків він:
- перевищив службові повноваження, застосувавши фізичний вплив до громадянина, що виразилося у фактичному затриманні та поміщенні його до службового автомобіля;
- не здійснив обов’язкову фото- та відеофіксацію своїх дій, як того вимагають нормативні документи.
Дії були кваліфіковані за частионю другою статті 172-14 та частиною другою статті 172-15 КУпАП.
На відміну від попереднього випадку, тут суд визнав особу винною та призначив штраф у розмірі 17 тисяч гривень, а також стягнув судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В межах закону?
Навіть коли йдеться про мобілізацію під час війни, працівники ТЦК та СП зобов’язані діяти в межах закону. Вони не мають права обмежувати свободу громадян без законних підстав чи застосовувати силу, а примусове доставлення або утримання можливі лише за чітко визначених законом умов і з участю відповідних органів.
Про це наполягає омбудсман Дмитро Лубінець. В Офісі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини фіксують тисячі звернень щодо дій ТЦК та СП під час мобілізаційних заходів, включно з випадками застосування сили під час затримання. За 2025 рік Омбудсман отримав понад 5 000 звернень від громадян про порушення їхніх прав співробітниками ТЦК та СП під час мобілізаційних заходів — значно більше, ніж у попередні роки.
Йдеться про численні випадки, коли працівники ТЦК у деяких містах застосовували електрошокери, валили чоловіків на землю та затягували їх у мікроавтобуси, не дозволяли брати з собою медикаменти та особисті речі, тягнули людей силоміць.
Ці випадки показують, що навіть у межах воєнного стану працівники ТЦК та СП не завжди дотримуються встановлених правил. Тому важливо розуміти свої права та знати, як діяти, якщо вони порушуються.
Як діяти громадянам у разі порушень під час взаємодії з ТЦК та СП
Якщо працівники ТЦК чи СП перевищують повноваження, а саме незаконно затримують, обмежують свободу або застосовують силу, то громадяни мають чіткі інструменти для захисту своїх прав:
1. Гаряча лінія Сухопутних військ
Повідомити командування Сухопутних військ про порушення та отримати допомогу можна за телефоном: 0 800 301 937. Тут можна також отримати консультацію або передати інформацію для оперативного реагування командування. Контакт створений саме для зворотного зв’язку щодо мобілізаційних питань, включно з випадками неправомірних дій.
2. Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
Якщо ваші права порушують, зокрема під час мобілізації, можна звернутися до омбудсмана:
- 0 800 50 17 20 — телефон для скарг та консультацій;
- [email protected] — електронна пошта для звернень.
Омбудсман здійснює парламентський контроль за дотриманням прав людини, включно у секторі безпеки та оборони, та має повноваження діяти під час воєнного стану.
3. Урядова гаряча лінія — 1545 (цілодобово)
Для консультацій, скарг або перенаправлення вашого звернення до відповідних органів. Подати електронне звернення можна ТУТ.
4. Місцевий центр ТЦК та СП
У Вінницькій області, як і в інших регіонах, громадяни можуть звертатися безпосередньо до місцевих центрів комплектування та соціальної підтримки. Надсилайте письмові заяви з викладенням ситуації та вимогою розгляду. У разі відмови — оскаржуйте рішення ТЦК у суді, наприклад рішення про мобілізацію чи відмову у відстрочці.
Вінницький ОТЦК та СП — (095) 586 3194 (цілодобово)
Для звернень безпосередньо до місцевого центру, консультацій та подання заяв.
5. Додаткові канали:
- 0 800 31 01 79 — спеціальна гаряча лінія для звернень щодо дій ТЦК та СП;
- [email protected] — електронна скринька для скарг;
- чат-бот у Telegram — для швидкого фіксування звернень і отримання відповіді від ТЦК.
Читайте також:
Нелегальна «поїздка» до Молдови коштувала майже пів мільйона — організатора затримали прикордонники
Борг вінничан за тепло перевищив 203 мільйони гривень
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
