З колонії — на передову: на Вінниччині ув’язнені оформлюють паспорти для служби в армії

• Повернутися до життя і водночас послужити країні — таку можливість отримали засуджені на Вінниччині.
• Більшість із них вже оформили українські паспорти, щоб умовно-достроково залишити колонію та добровільно вступити до ЗСУ.

Мобілізація осіб із кримінальним минулим в Україні продовжує викликати жваві дискусії. Понад 10 тисяч засуджених уже скористалися можливістю замінити перебування в колонії на службу у Збройних силах. Закон дозволяє таким людям вступати до лав ЗСУ за спеціальною процедурою, але не поширюється на тих, хто скоїв тяжкі злочини.

У Міністерстві юстиції пояснюють, що ініціатива, запроваджена у травні 2024 року, поєднує підсилення обороноздатності країни та можливість для засуджених спокутувати провину через службу на полі бою.

— Умовно-дострокове звільнення не є помилуванням, а чітко регульованим інструментом. Таким чином держава одночасно зміцнює армію та дає людям шанс повернутися до суспільства у статусі захисників, — зазначили в Мін’юсті.

Закон суворо обмежує категорії осіб, які можуть бути мобілізовані. До лав ЗСУ не допускають засуджених за умисні вбивства з особливою жорстокістю, сексуальне насильство, тяжкі корупційні злочини або злочини проти національної безпеки.

На Вінниччині ув’язнені отримують паспорти

У зв’язку з цією можливістю на Вінниччині ув’язнені активно отримують українські паспорти. У межах співпраці з установами виконання покарань працівники відділу №3 УДМС у Вінницькій області здійснюють системну роботу з документування осіб, які відбувають покарання. На території обслуговування відділу діють дві установи виконання покарань, у яких 98% засуджених вже отримали паспорт громадянина України.

— За останні кілька років документовано 221 особу, а у 2025 році — 43 особи отримали свої паспортні документи у місцях позбавлення волі, — кажуть у Міграційній службі Вінницької області.

Умовно-дострокове звільнення для проходження служби у ЗСУ за контрактом — чимало паспортів оформлено саме для цієї мети.

Як зазначають у міграційній службі, «співпраця з установами виконання покарань — це не просто формальність. Це реальна можливість для людей повернутися до нормального життя та відновити свої права після звільнення». Таке партнерство допомагає одночасно зміцнювати армію та підтримувати ресоціалізацію громадян.

Як відбувається мобілізація

Згідно з процедурою, мобілізувати можуть лише тих, у кого до завершення строку покарання залишається не більше трьох років. В’язень подає заяву на участь у службі, проходить медичну та психологічну перевірку, після чого суд розглядає його клопотання. Якщо рішення позитивне — особу звільняють умовно-достроково і направляють до територіального центру комплектування, де укладається контракт на військову службу.

Куди направляють звільнених

За інформацією Мін’юсту, колишні в’язні проходять службу переважно у штурмових або інженерно-штурмових підрозділах, які підпорядковуються Міноборони. Програма у відомстві не є альтернативою російській практиці, де засуджених примусово відправляють на війну. В Україні участь у мобілізації — виключно добровільна.

Є перші жінки, хто виявив бажання скористатися програмою

Станом на кінець літа 2024 року близько п'яти тисяч ув’язнених вже виявили бажання служити, серед них — перші жінки. До осені 2025 року кількість таких випадків збільшилася вдвічі.

За даними судової статистики, майже 20 тисяч кримінальних проваджень призупинено через мобілізацію фігурантів справ. Тільки від початку 2025 року суди встигли призупинити ще 4 724 провадження. Для порівняння: протягом усього 2024 року таких рішень було 5 441. Ця статистика свідчить, що практика зупинок проваджень не лише зберігається, а й поступово набирає обертів.

Читайте також:

Ладижинський завод ЗБК виставили на продаж. Що пропонують інвесторам

Ґвалтував двох малолітніх сестер і створював порнографію: у Вінниці засудили таксиста

Під «Росією» — історія. Археологи знайшли старовинну монету, кераміку та артефакти Другої світової

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.