«Якщо почнеться наступ, піду на одній нозі» - Боєць «Вінниця» хоче на «Донбас-арену»

Двічі поранений кіборг, захисник Донецького аеропорту Микола Лаврик, полонений під Іловайськом Олександр Сарабун, який на війні втратив ногу, військовий розвідник Максим Городинський, що пройшов пекло Дебальцевого, молодий доброволець Віктор Арнатовський - їх разом об’єднав в одну бригаду керівник  ГО «Катарсіс» Володимир Чумак. Організація діє у Могилеві-Подільському, звідки родом названі бійці. До її складу входить ще один волонтер, тезка Чумака, водій Бучковський. Чим займається «Катарсіс»?

Під «гради» - з хворим серцем

Про свого керівника – Володимира Чумака хлопці кажуть, що чоловік він незвичайний. Мова не тільки про патріотизм. У першу чергу – про силу духу. Чумака неспроста називають «електроволонтер». Його оперували на серці. Він постійно носить кардіостимулятор. Сам Володимир про це не обмовився жодним словом.

-Запитайте його, скільки разів він зі своїм хворим серцем був під обстрілами, - каже Олександр Сарабун. – Інший на його місці сидів би десь з вудочко на березі озера і шанував себе. У Володі реально над головою літали «гради».

«Катарсіс» ремонтує волонтерську техніку для підрозділів АТО?

-Для держави така техніка не існує, - каже Володимир Чумак. – Але цивільні авто на фронті дуже потрібні. Вони в підрозділах тільки на обліку, не на балансі. На їх ремонт не виділяють запчастин. Та й бійцям ніколи цим займатися.

Ремонт волонтерської техніки, це реальна проблема. Володимир Чумак побачив це особисто під час неодноразового перебування в місцях бойових дій на Донбасі. Сам він колишній водій, на машинах знається. Запропонував демобілізованим хлопцям взятися за цю справу. При умові добровільної роботи. Машини ремонтують у вільний час у будні або вихідні дні. Два бокси для роботи надали у Могилів-Подільському Товаристві сприяння обороні України. Керівник організації Василь Романюк каже, що коштів ні зща оренду, ні за електрику не беруть з волонтерів. «Це наш внесок у справу підтримки тих, хто воює на Донбасі», - каже чоловік.

Атошна СТО: ремонт авто з гарантією

Бригада, так жартома хлопці називають свій колектив, за неповний рік роботи поставила на ноги сім автомобілів. Ще два нині в ремонті. Були машини, які, за словами Чумака, підняли з колін. Їх власники планували здати в металобрухт, а вони ще служать.

-У кожного авто своя історія, - каже керівник «Катарсіса». – Наприклад, зараз готуємо «ГАЗельку». Купили її за кошти організації. Машина була власністю одного могилівчанина. На жаль, він помер. Тривалий час ніхто нею не користувався. Майже закінчили ремонтувати. Поїде вона в 93-ю бригаду.

У «Катарсіса» тісні контакти з командирами підрозділів на передовій. Кожне замовлення на придбання чи ремонт, узгоджують. Наприклад, 56-й окремій мотопіхотній бригаді потрібен був «УАЗ-452». Таку техніку волонтерам допоміг віднайти міський голова Могилева-Подільського. На авто був напис «Аварійна водоканалу». Причому, російською мовою.

-Військові просили на зафарбовувати і не стирати, - розповідає Володимир Чумак. – Їм там видніше, з якою метою машинну використовувати. Щоправда, наш подарунок вже встиг побувати під обстрілами. Забирали техніку на ремонт і знов передали військовим.

Джип «Міцубісі» передали для фронту українці діаспори в Іспанії. Навіть напис зробили «Від бандерівців Іспанії». Його ремонтують одночасно з «ГАЗеллю».

Найбільше техніки передали в батальйон «Донбас-Україна», де служив Олександр Сарабун з позивним «Вінниця». Ремонтують на добровільні пожертви людей. підприємці, які дають гроші, просять не називати їх.

-У нашій організації є 18 водіїв, - каже Володимир Чумак. – Кожен з них добровільно щомісяця передає по 20 доларів. І так уже понад два роки. не шкодує власних коштів пенсіонерка Тамара Стасюк. Вона вже передала понад 10 тисяч гривень. Жінка збирала на операцію. Каже, зібрала більше, ніж було потрібно. Вона приходить до нас в майстерню.  Дивиться, як працюємо і плаче. У неї зять в Маріуполі служить офіцером і донька там теж у військовій частині.

Машини доставляють у частини особисто. Туди – відремонтовані, звідти – на ремонт. Складають акт, забороняють передавати техніку іншим без погодження з волонтерами. Пальне на кожну поїздку допомагає придбати міський голова. міський голова.

Привезти м’яч з Донецька

Фронтовики під час розмови не могли обійти тему Донбасу. Олександр Сарабун вже два рази служив. Другий раз попросився на протезі. Навчився застрибувати на БМП. Боєць зізнався, що в нього є мрія – побувати на «Донбас-арені». І не просто побувати, а привезти звідти до рідного міста емблему – м’яч. Каже, такий сувенір встановили б у Могилеві і на ньому залишали б свої автографи молодята.

-Як тільки почнеться наступ наших, я знову буду проситися на фронт, - каже Олександр. – Мене в батальйоні знають. Досвід я маю. Дуже хочу увійти в Донецьк.

Бойові друзі, які чують цю розмову кажуть, що вони теж не залишаться дома.

-Ми знаємо про бажання Олександра, він нам уже вуха цим продзвенів, підемо разом до Ахметова, - говорить Максим Городинський.

Військові чиновники «віджимають» техніку волонтерів

З однією з автівок сталася прикра пригода. «Мерседес» мали намір «віджати» представники Військової служби правопорядку.

-Коли хлопці з батальйону «Донбас-Україна» повідомили, що служба військового правопорядку відібрала подаровану нами автівку «Мерседес», - каже Володимир Чумак. - При цьому ще й застосувала фізичну силу, я написав у ФБ: «Ви посягаєте не на труд волонтерів, ви посягаєте на власність українського народу, бо люди по гривні здають на ремонт техніки, а її «віджимають» військові чиновники».

Такі випадки, на жаль, непоодинокі. Хлопці кажуть, волонтерів почали особливо гнобити після перекриття поставок вугілля з окупованих територій.

-«Мерседес» ми не дали можливості «віджати», повернули її у підрозділ, - сказав у телефонній розмові з журналістом комбат з позивним «Філін». – Але загалом ситуацію це не вирішує. Чиновники мають намір запровадити бюрократичну схему з поставкою машин волонтерами. Вона передбачає звернення  у Мінсоцполітики, звідти писатимуть у Міноборони листа із запитом, чи потрібна така машина у той чи інший підрозділ. І лише після того надаватимуть, чи не надаватимуть, дозвіл на доставку техніки до нас. Зрозуміло, щоб не мати зайвого клопоту заборонятимуть. Легковий транспорт дуже потрібний. Не будеш гнати військову машину у разі потреби скористатися легковим. А таких ситуацій багато. Тому я виступаю проти такої схеми.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.