Як заробити гроші на непотребу та зробити чистим місто

За кермом навантажувача Вадим. Він сказав, що для нього тут роботи повно і забиті сміттям машини приїжджають часто

Сміття нині у ціні. Пункти прийому склотари й іншої вторинної сировини працюють постійно. І як розказують підприємці — хоч це брудний бізнес, але прибутковий. А громадські активісти кажуть, що потрібно замислюватися не про додатковий прибуток на смітті, а й про екологію.

Журналіст дізнався, що роблять з вторинною сировиною приватні підприємці та чому у Вінниці брак підприємств, які б збирали небезпечні відходи: акумулятори, енергоощадні лампи, зламану електронну техніку тощо.

Багато брудної роботи

У різних районах міста розташовані приймальні пункти — у гаражах, позаду ринків, у невеликих будівлях посеред дворів багатоповерхівок. І сюди можна принести скляні, пластикові пляшки, макулатуру та іншу вторсировину, яка, нібито, не має ціни.

Потім все закуповують підприємці, що зробили бізнес на смітті. Одна з таких компаній розташована на території колишнього Лампового заводу, що на вулиці Чехова.

Приватний підприємець Олександр Клемешов займається збором та сортуванням вторинної сировини майже 13 років. Почав робити перші кроки в цій справі з 2000-х, коли непотребом у Вінниці займалися одиниці. А як зріс попит на послуги з сортування та збору сміття — справа пішла вгору.

— Тоді (у 2005-2008 роках - авт.) було легше працювати. Менше конкурентів, вторинною сировиною займалися одиниці. Хоча справа досі залишається прибутковою, тут є свої мінуси — важко знайти робітників, які готові працювати зі сміттям. Усі хочуть сидіти в теплі, комфорті та чистоті. А у нас — багато брудної роботи.

Його склад — це 1000 квадратних метрів, забитий сформованими «купками» пластику та макулатури. Пляшки стоять в ящиках: відсортовані за кольором та видом. Зім’яті металеві банки скручені в масивні тюки. На диво, важкого сміттєвого запаху — взагалі не відчувається.

— Ми такі собі «санітари планети», — розказує партнерка по бізнесу Наталія Ковтуненко. — Це не тільки бізнес, а й спосіб подбати про екологію. Після того, як вторинна сировина відсортована, ми відправляємо усе на завод виробника. Там, наприклад, у пляшки знову розливають свою продукцію. Скажіть, так краще? Бо зазвичай, непотріб просто відправляють на звалище.

А наприклад, у Стрижавці, сміття на узбіччях збирає школяр! Читайте про нього в матеріалі: У Стрижавці школяр самотужки прибирає сміття з вулиць. Хто він?

Беззаконні та небезпечні відходи

Побутовим сміттям, яке можна переробити, у Вінниці займаються десятки невеликих підприємств. А що роблять з небезпечними відходами, такими як енергоощадні лампи, батарейки, потрощені термометри? У мережі вдалося знайти два підприємства, що займаються збором небезпечних відходів: товариства «Дозвіл Еко Плюс» і «АБМ Рециклінг». Проте, як виявилося, на цьому звичайні вінничани грошей заробити не зможуть.

— Небезпечні відходи збирати та утилізувати можуть лише ті організації, які отримали ліцензію від Міністерства екології. І це не те, на чому можуть заробити люди. Проте, якщо до нас приходять вінничани з кількома батарейками чи лампами - ми їх обов'язково забираємо, безкоштовно. Але зараз такі звернення від населення - радше винятки. Люди в нас ще не настільки екологічно свідомі, щоб розуміти, що це не можна викидати, — пояснила працівниця товариства «Дозвіл Еко Плюс», що представилася Лесею.

Як додала жінка, на постійній основі працюють з юридичними особами та іншими організаціями. З ними й розраховуються за типом та кількістю відходів. Серед їх клієнтів є компанії: «Вінницяобленерго», «Миронівський хлібопродукт», аеропорт «Бориспіль», «Ощадбанк» та інші.

У мережі знайшли сайт підприємства «АБМ Рециклінг», яке займається утилізацією небезпечних відходів. Але тут нас очікувала ще одна невдача: наразі компанія не працює. І як пояснив директор фірми Андрій Дручинський, причина цьому — відсутність необхідного законодавства.

— Підприємство зареєстроване, сайт є. Але ми майже не працюємо, бо немає законного порядку. Є велика потреба в законі «Про електричні та електронні відходи», який зобов’язував би й муніципалітети, і різні підприємства збирати ці відходи. Та виділяти кошти на їх утилізацію, — розказав Дручинський. — У нас зараз є лише один закон «Про відходи», який регулює тільки порядок як займатися твердими побутовими відходами. Про небезпечні відходи — люмінесцентні лампи, акумулятори, ртуть, неробочу техніку тощо — в законі лише прописано, що вони існують. А що з цим робити? Невідомо. Є надія, що цього року розроблять і приймуть цей закон. А ми напоготові, і чекаємо сприятливих умов, щоб одразу почати працювати.

Роздільний збір сміття врятує екологію

Надія Лінчук, кординаторка програм фонду «Подільська громада»

— Звичайний вінничанин за рік викидає близько 280 кілограмів сміття. Помножте на кількість мешканців міста і зможете уявити, скільки відходів місто має на рік (понад 103 тисячі тонн щороку - авт.) А тепер уявіть, яка кількість територій необхідна для того, якщо сміття будуть лише заховувати та яка шкода природі. Тому перш за все потрібно замислюватися не про додатковий прибуток на смітті, а й про екологію. Найкраще, що можна зробити — зробити в себе вдома роздільний збір відходів. Це дозволяє збільшити кількість сміття, котре йде на перероблювання. Зараз кількість вінничан, які сортують — близько 60% від загальної кількості жителів міста. Попри це, людям не вистачає усвідомлення, що чистота міста, стан екології залежить від кожного. Це, насправді, дуже просто встановити ще одне відерко чи пакет для сортування, провести бесіду з усіма мешканцями власної квартири щодо того, що і куди викидати. Замінити поліетиленовий пакет, з котрим ви ходите до магазину чи купуєте на касі, на стильну еко-торбинку багаторазового використання. Чи збирати макулатуру всім під’їздом, а потім здати й на кошти облагородити територію поблизу.

Цим матеріалом ми розпочинаємо серію публікацій в рамках соціальної кампанії «Чисте місто»

Читайте також:

На Соборній мітинг проти утисків коледжів та сміттєпереробного комплексу в Людавці

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.