Врожай-2022: що зібрали більше, а що менше на Вінниччині за рік війни

• Попри усі труднощі воєнного стану, у Вінницькій області торік зібрали непоганий врожай. Хоча його показники, у порівнянні з 2021-м, виявилися дещо скромнішими.
• Розповідаємо, наскільки впало виробництво зерна, чому зросли посіви гречки та що прогнозують на жнива у 2023 році?

Державна служба статистики опублікувала дані по зібраному врожаю-2022, який став першим роком повномасштабної війни.

Інформацію опрацювали журналісти «Економічної правди». Ми ж вибрали з їх аналізу дані суто по Вінниччині та порівняли з врожаєм-2021.

Таким чином дізналися, якою є ситуація в агросекторі нашої області.

«Скромні» збори зернових

Основа агросектору нашої області — зернові. Під їх засіювання аграрії виділяють найбільше площ. Але, у порівнянні з 2021-м, торішній врожай зернових був значно меншим.

Збори соняшнику впали на 24%, пшениці — на 27%, ячменю — на 35%. Найбільше, у порівнянні з 2021 роком, зменшився врожай кукурудзи — аж на 54%.

Що сталося? Пояснив журналісту директор Вінницького відділення українського державного фонду підтримки фермерських господарств Юрій Бельгус.

— Падіння врожайності спричинено погодними умовами. Була холодна весна: озима пшениця перезимувала, а яра — перемерзла, не було вегетації. Теж саме зачепило і ячмінь, від чого впала врожайність цієї культури, — каже він.

Питаємо, а що ж трапилося з кукурудзою? Чому на половину зменшилися врожаї?

— Це також спричинено погодою. Південні районні області — Могилів-Подільський, Шаргород, Крижопіль, Теплик — повсюди через спеку «згоріла» кукурудза. Якщо фермери планували отримати по два-три качани з кожної рослини, то в підсумку мали лише по одному. І то ледь-ледь. Натомість в центральних районах області та на півночі був нормальний врожай кукурудзи, — відповів директор обласного відділення держфонду підтримки фермерських господарств Юрій Бельгус.

У цій сумній статистиці вирізняється гречка. Її зібрали стільки ж, скільки у 2021 році — 11 тисяч тонн. Тоді як по всеукраїнській статистиці, ця культура показала зростання по зборах аж на 39%.

«На це було три причини, — пояснюють в матеріалі «Економічної правди». — Перша – невеликі, порівняно з пшеницею чи кукурудзою, обсяги вирощування. Друга – гречка є внутрішньою культурою, реалізація якої не залежить від можливостей експорту. Третя – традиційне недовиробництво в попередні роки, коли половину об’ємів власного споживання Україна імпортувала переважно з росії через Казахстан. Під час війни ці фактори поєдналися, тож аграрії вирішили зробили ставку на гречку. Особливо в цьому відзначилися фермери Чернівецької та Полтавської областей, де приріст становив шість та чотири рази відповідно».

Врожай фруктів та овочів «без різких падінь»

Натомість овочівництво на Вінниччині за попередній рік майже не постраждало.

На 6% зібрали більше помідорів, на 2% — капусти, і аж на 10% зібрали більше врожаю картоплі.

— Можливо, це спричинено тим, що аграрії більше садили овочів. Оскільки Херсон був окупований більшу частину минулого року, то ймовірно відбулася переорієнтація посівних площ на овочі та фрукти, — припускає Юрій Бельгус.

Незначно зменшилися, у порівнянні з 2021 роком, врожаї цибулі (на 2%) та моркви (на 5%).

Схожу тенденцію продемонстрували фрукти і ягоди: такий же врожай винограду і полуниці, як у 2021-му, зібрали й торік; на 10% був приріст врожаю сливи та на 32% вишні. А от яблук зібрали на 19% менше — 191 тисячі тонн проти 237 тисяч тонн, що були у 2021 році.

Прогнози на жнива

Що в нас буде з урожаєм у 2023 році? За інформацією Вінницької ОВА структура посівних площ зазнала певної трансформації.

«Зокрема, в порівнянні до минулого року на 6,1% буде зменшена частка зернових культур та на 5,6% зросте частка технічних культур, — говорив директор департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОВА Олег Сідоров. — Всього в структурі посівних площ частка зернових культур складатиме 43,7%, технічних культур - 40,7%, під картоплею та овочами – 8,2 %, кормових культур – 7,4%».

Скільки вдасться зібрати?

— Урожай рахують вже тоді, коли він у коморі. А не коли він ще на полі. Гадаю, що озиму пшеницю зберуть на рівні попереднього року. З ярими може бути проблема, знову ж таки через несприятливу погоду. По соняшнику — більш-менш гарні прогнози. По зборах кукурудзи буде зрозуміло вже тоді, як мине літо, — розказав директор обласного відділення держфонду підтримки фермерських господарств Юрій Бельгус.

Але найбільшою проблемою для місцевих фермерів є реалізація продукції: ціни на товар зменшилися, а собівартість виробництва (паливо, добрива, насіння - авт.) зросли.

— До цього ще додаються логістичні проблеми: морем важко відправляти, навіть через зерновий коридор. Оскільки через нього пропускають значно меншу кількість суден із зерном, аніж це було до початку повномасштабної війни, — додав Бельгус. — Ще існують проблеми з перевезенням продукції суходолом — ви ж бачите, що прикордонні європейські країни з Україною блокують транзит українських сільгосптоварів, щоб захистити своїх фермерів.

Водночас жнива-2023 уже потроху розпочинаються. Зокрема, уже молотять озимий ячмінь на півдні області, в колишньому Чечельницькому районі. А ближче до середини липня почнуть збирати врожай і в інших районах Вінниччини.

Читайте також:

Пасічники отримали гроші з бюджету Вінниці — кому та скільки виплатили?

У банках та обмінниках прийматимуть старі банкноти на обмін: які саме

Податок на нерухомість-2023: скільки платити з 1 липня і хто звільнений

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.