«Вони його вбили». Півтора року не можуть знайти фермера з Кам'яногірки

• Фермер Анатолій Баранюк зник 28 лютого 2023 року. Його 86-річна мати, друзі дотепер не знають, де подівся чоловік. «Вони його вбили за землю», —  каже жінка.
• Що вдалося дізнатися про зниклого фермера журналісту «20 хвилин»? Що кажуть про розслідування у поліції і прокуратурі? Чому адвокат припускає, що ця справа — «глухар», тобто така, що ніколи не будуть встановлені причини зникнення людини?

Анатолій Баранюк проживав у селі Кам’яногірка у будинку колишнього цукрозаводу. Будинок на дві сім’ї. На приміщенні є відеокамера. Кажуть, ворота у його двір завжди були відчинені. У другій половині будинку мешкає подружжя.

У день зникнення Баранюк привозив до себе додому маму: Лідії Баранюк 86 років. Жінка каже, що їздила трохи прибрати у квартирі.

Після того син відвіз її додому. Жінка проживає окремо у тому ж селі Кам’яногірка. Вона не могла припустити, що та зустріч з сином стане останньою.

«Пішов з дому? Це неправда»

— На ранок я подзвонила Толі, а телефон не відповідає, — згадує пані Лідія. — Думаю, може по роботі зайнятий, звільниться, то сам передзвонить. Але ні, не було дзвінків. То я сама стала дзвонити. Але Толя не відповів мені дотепер.

Автомобіль «Нива», яким їздив Баранюк, залишився у дворі. Паспорт теж на місці. Мати каже, що паспорт передали їй поліцейські.

Жінка згадує, що син говорив їй, що має ще поїхати до бухгалтерки. Казав, що треба з людьми розрахуватися. Ще говорив, що будуть гроші, бо має землю продати.

— Десь на третій день, як Толі не стало, приїхав його друг Костянтин Пундик, — продовжує розповідь мати. — Вони з дитинства дружать. Став допитуватися, де Толя? Його поліція шукає. Машина стоїть у дворі, а його нема. Де він подівся? Сердився, ніби це я винна в тому, що сина нема.

Потім до пані Лідії приїхала поліція. Вона написала заяву про зникнення сина. І 4 березня 2023 року Гайсинська поліція відкрила  кримінальне провадження за статтею 115 ч.1 Кримінального кодексу України (Умисне вбивство).

Поліція поширила інформацію про розшук. Ось що здивувало в ній маму зниклого сина: «…пішов з дому своєї матері приблизно о 15 годині 28 лютого 2023 року і місце його перебування дотепер невідоме».

— Як він міг піти, коли в нього хвора нога? — запитує жінка. — Для чого вони написали неправду? Толя не міг ходити. Він проколов на цвях ногу. Вона в нього розпухла. У тапочках ходив. Він лікувався. Їздив на процедури, на перев’язки. Я ж їм розповідала, що привіз мене додому машиною і поїхав. Сказала, куди мав далі їхати — до бухгалтерки, а вони пишуть пішов з дому.

Жінка ставить ще одне незрозуміле для неї питання: «Якщо його машина залишилася на подвір’ї будинку, то я він міг піти пішки?». На його будинку є камера, мало б бути видно, коли і куди пішов. У той день ще й сніжок випав, сліди залишалися».

Їй розповіли, що у той день, 28 лютого, приблизно о 19-й годині у двір до Баранюка заїжджав автомобіль. Встановлено також, з ким фермер розмовляв по телефону перед своїм зникненням. Під час підготовки матеріалу журналіст RIA спілкувався з цими людьми. Що вони розповіли? Спершу надамо слово другові і колезі по роботі Анатолія Баранюка.

Подамо також точку зору правоохоронців і адвоката. Що вони говорять про зникнення чоловіка?

Ніколи не говорив, що має ворогів

Віталій Щерба товаришував з Баранюком упродовж двадцяти років. Разом починали бізнес.

— Не було такого дня, щоб ми не бачилися, — каже пан Віталій. — У селі знають про нашу дружбу. Думаєте, після його зникнення хтось з поліції запитав у мене хоча б що-небудь про Анатолія? Не було такого.

Як каже співрозмовник, Анатолій старший  від нього на п’ять років. Товаришувати почали, коли Віталій повернувся з армії.

— Анатолій працював у Києві, в Інституті Патона зварювальником, мав квартиру на лівому березі Дніпра, але дуже любив своє село Кам’яногірку, любив ці місця, Дашів, навколишню природу, — говорить Щерба. — Не дивно, що він залишив Київ, продав там квартиру і повернувся в село. Інші рвуться в столицю, а він — додому, і край. Пам’ятаю, він колись розповідав, як служив строкову службу у Забайкаллі, не міг дочекатися дембеля, так хотів додому.

Після повернення з Києва Баранюк почав займатися бізнесом. За що тільки не брався! Продавав автозапчастини, орендував ставок, мав корчму, створив ферму худоби, але ця справа не пішла. Разом зі Щербою тримали пилораму.

— У нього було в оренді 600 гектарів землі, потім залишилося тільки 200, — каже пан Віталій. — Він мав все і в той же час не мав нічого. Не встигав за всім контролювати, його «нагрівали» скрізь. Влазив у борги, потім виплутувався з них, я йому говорив, Толя, зупинися на чомусь одному, буде більше толку, але він такий, що брався за все. Добрий чоловік, так про нього говорю не тільки я, від багатьох це можете почути.

У Віталія Щерби нині син на війні. Анатолій придбав для нього гарний бінокль. Дуже хотів особисто передати. У той час якраз до  хлопців їхала волонтерка Алла Христич, то попросили її, аби вона виконала цю місія. За словами Щерби, він уже 20 років товаришує з Баранюком. Про це всі знають.

— Коли Толя зник, ніхто з поліції у мене ні слова не спитав про нього, — говорить пан Віталій. — Попервах різні чутки ходили між людьми. Одні говорили, що втік за кордон у Німеччину до знайомого, Але там нині багато наших з Дашева. Від людей не сховаєшся, хтось би та сказав, що бачив його.

Як стверджує співрозмовник, Баранюк ніколи не говорив, що має ворогів.

— Повторюю, він добра людина, — продовжує товариш зниклого фермера пан Віталій. — Образити його було простіше-простого. Чоловік не вмів навіть морду набити.

Чоловік не вірить у те, що Баранюк десь переховується. Так говорить дехто з людей. Каже, приблизно через місяць після того, як його не стало, над селом пронісся ураган. У будинку Лідії Тихонівни, мами фермера, зірвало дах.

— У такій ситуації він ніколи б не покинув у біді маму, з любої схованки виліз би, щоб її допомогти, — каже Щерба. — Ми, його друзі, знайомі, перекривали дах, щоб стара жінка мала можливість надалі проживати у своїй хаті.

Якщо пропав, то тільки через земельку

Олександр Головченко працював бригадиром на пилорамі в Анатолія Баранюка. Він один з тих, хто бачився з фермером у день його зникнення.

— Ранком 28 лютого 2023 року Анатолій приїхав до мене додому і ми разом поїхали у ліс, де знаходиться пилорама, — розповідає Головченко. — На той час пилорама не працювала. Ми їздили нагодувати собак, які охороняють будівлю, де станки, циркулярка. По дорозі розмовляли. Під час розмови я звернув увагу на деякі незрозумілі мені моменти.

Як стверджує Головченко, фермер сказав йому, що незабаром будуть гроші і він виплатить трохи за роботу. Крім того, дозволив продати «залізо». Цим словом Головченко називає дошки. Каже, він здивувався, бо раніше продажем фермер займався особисто. «Продасиш — будеш мати на бензин», — сказав фермер.

— Ще він говорив, має заїхати до бухгалтерки забрати печатку, — продовжує співрозмовник. —  Якщо Толя пропав, то причину треба шукати у земельці. Нечисто тут щось із землею. Бо все інше не має такого значення, як земля. Мені розповідали, що до нього увечері заїжджав хтось на джипі. Після того Толі ми не бачили. А людина він хороша, про це вам багато хто  скаже і в Кам’яногірці, і в Дашеві. Те, що його не можуть знайти, мені дивно. Нині камери на кожному кроці. Можна відстежити куди їхав чи йшов. Йти йому було важко, бо боліла нога. Але не знаходять, як бачите. Може, не шукають, чи погано шукають?

Щоб потрапити у квартиру до фермера, поліція зламувала замок. Про це розповів друг Баранюка з дитинства — Костянтин Пундик. Чоловік не дуже охоче спілкувався з журналістом. Повторював: про все, що знав, розповів поліції

— Анатолій не виходив на зв’язок три дні, тому поліція зламала замок, думали, може, він у квартирі, — каже чоловік. — Перед тим він говорив мені, що має їхати лікувати ногу…

Винен 15 тисяч доларів

Чоловіка, який наприкінці дня 28 лютого приїжджав до фермера звати Олег. Про нього журналісту повідомили попередні співрозмовники. Мама зниклого сказала, що син продав йому землю. Пан Олег теж займається вирощуванням сільськогосподарських культур.

— Мені подзвонив Баранюк і сказав, щоб я під’їхав до нього, бо хоче передати печатку, — згадує пан Олег. —  Кажу йому, давай уже завтра. А він у відповідь: та ні, завтра їду ногу лікувати, під’їдь сьогодні. Тому й приїжджав. Ворота у нього завжди були відчинені, знаю, бо давно знайомі. Я заїхав у двір, він виніс у файлі печатку і все.

На прохання уточнити факт з печаткою, чоловік сказав, що Баранюк позичив у нього 15 тисяч доларів. Аби повернути борг, вирішив передати йому 60 гектарів землі. Точніше, домовилися ділити зібраний урожай з названої площі у таких пропорціях: 70% у погашення боргу, решта залишалася Баранюку. За такою схемою мали працювати протягом двох років, а далі урожай мали ділити 50х50.

Як стверджує співрозмовник, такий договір вони оформили офіційно.

— Про продаж землі мова не йде, — зазначає Олег.  — Бо Баранюк орендує землю у людей, а також у сільської ради.

Один з товаришів зниклого фермера говорив журналісту, що Баранюк мав трохи власної землі. Купив її у декого з людей, яким потрібні були гроші.

«Триває слідство…»

Журналіст звернувся до обласної поліції з проханням уточнити ситуацію про зникнення фермера. Там відповіли стандартною для поліцейських фразою: «Триває розслідування».

Попросив з’ясувати декілька конкретних позицій: повідомити про встановлені законом терміни розслідування таких справ; коли слідчі вчиняли останні процесуальні дії і скільки загалом було таких дій; скількох  свідків опитали; чи зняли матеріал з камери відеоспостереження на будинку, а також в інших місцях?

Замість відповіді нам порадили написати офіційне звернення.

Наскільки ефективно проводять розслідування з пошуку зниклого фермера у Гайсинській поліції? Таке питання адресували прес-службі обласної прокуратури. Нам сказали, що процесуальний керівник не вбачає порушення строків розслідування, за його інформацією, відпрацьовуються усі можливі версії  розшуку. Слідчі виконують вказівки процесуального керівника.  

«Дотримуються вимоги кримінально-процесуального законодавства щодо розумних строків проведення повного і всебічного розслідування», — така офіційна відповідь прес-служби обласної прокуратури.

«Розслідування на нульовому етапі»

Іншої думки дотримується адвокат матері зниклого фермера — Олександр Присяжнюк. На запитання журналіста, на якому етапі розслідування, чоловік відповів одним словом: «На нульовому» і пояснив, чому він так вважає.

За словами адвоката, такі справи мають перспективу бути розкритими тоді, коли всі важливі слідчі дії проведено по гарячих слідах, скажімо, протягом перших  тижнів. У випадку зі справою фермера цього не було зроблено. Що саме не зроблено?

— Наприклад, пропущені строки вчинення негласних слідчих дій, — уточнює співрозмовник.

Адвокат нагадує, що не має права розголошувати подробиці розслідування, бо це заборонено законом.

— Дотепер нікому не оголосили про підозру, — стверджує адвокат. — А вже минуло майже півтора року». На його думку, ця справа — «глухар», тобто така, що ніколи не буде встановлена причина зникнення людини. «А все через те, що на початковому етапі розслідування слідством не зроблено те, що мало бути зроблено.
 

Читайте також:

«Знайдіть собі інший кар’єр». Як зустріли інвестора у Буші і що йому говорили на сесії міськради в Ямполі

Підліток за кермом маминої Audi спровокував ДТП на Юзвинській. Там загинула 23-річна вінничанка

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.