Вийшов з ресторану і по газам. Колишнього ДАІвця доганяли 30 кілометрів

Працівника сервісного центру МВС, що раніше працював в ДАІ, Миколу Коломіця активісти супроводжували в наркодиспансер здавати аналізи там і сфотографували

Миколу Коломійця, який раніше працював в ДАІ, потім став начальником сервісного центру МВС, а тепер працює там знано нижчій посаді, спіймала на порушенні вінницька активістка й подзвонила на «102». Каже, не знала, що він за один, коли чоловік сів за кермо червоної «Мазди-6» і поїхав на великій швидкості після застілля в ресторані.

Інформацію про чергове затримання нетверезим за кермом працівника органів внутрішніх справ поширили днями у Фейсбуку активісти коаліції громадських організацій «Ніка». Вони не одразу дали повну інформацію про водія. Номерні знаки на фотографії «Мазди» співробітника регіонального сервісного центру МВС затерли. Пізніше дали фото водія - Миколи Коломійця.
 

- В ресторані він був у компанії колег. Інші були на службових машинах з водіями, тому до них питань не було. За кермом звідти поїхав тільки він, - говорить голова комітету безпеки дорожнього руху Володимир Черкас про Миколу Коломійця.   

Бачила це на власні очі активістка Юлія Дзісь. Вона каже, що уявлення не мала, що то за людина й де працює, коли викликала поліцію. На виклик приїхали працівник управління превентивної діяльності, тобто колишній ДАІшники, які зараз відповідають за безпеку руху поза межами обласного центру. Вони й переслідували до Калинівки свого екс-колегу.  

- Це було абсолютно випадково, - відповідає Юлія Дзісь на питання, чи не полювала вона на чиновника. - Мене вразило, що людина вийшла з ресторану, сіла в авто і на дуже великій швидкості поїхала. Ми його з Вінниці не могли наздогнати. Наздогнали аж в Калинівці. Я бачила, що він випивав, а потім сів за руль авто. Не можу сказати, скільки чарок перехилив, але є докази – він здав аналіз крові та сечі, й результат позитивний.

Про перевищення норми втричі говорить Володимир Черкас. За його словами, Микола Коломієць не захотів дути в драгер в Калинівській лікарні, куди його доправили після затримання.

- Він сказав: «дути не буду, хочу здавати тільки аналізи», а аналізи могли прийняти тільки в наркологічному диспансері у Вінниці, - розказує Володимир Черкас. – Він надіявся на аналізи, тому що аналізи завжди були можливістю вирішити питання. Й по нашій інформації, такі намагання були.

У свої наступній частині інформації про цей випадок активісти вже писали в Фейсбуку подяку працівникам «Соціотерапії», які підтвердили своїм висновком алкогольне сп’яніння затриманого.
 

- Якби був результат негативний, то як би ви це сприймали? – питаємо в активістів.

- Принесли б вибачення, - каже Володимир Черкас. - Тут банальна перевірка. Ми йому в Калинівській лікарні пропонували: продуйте при нас драгер, якщо по нулям, роз’їдемося. Це три хвилини діла. Відмовився. Він чітко не сказав, пив чи не пив. У нас є два свідка, які знаходилися в цьому ресторані і бачили, що компанія вживала спиртні напої.

Активісти також говорять про погоню. Кажуть, «Мазду», яка на окремих ділянках дороги гналася на швидкості 150-160 кілометрів на годину, переслідували машина з червоно-синіми проблисковими маячками і їхнє авто.

Натомість Микола Коломієць каже, що погоні не було, службової машини своїх колишній колег у хвості він не бачив. Тай алкоголю, стверджує, не вживав, просто уважив після робочого дня колег своєю присутністю в ресторані та їхав собі додому на власній машині спати, бо цілий день погано почувався.

- Було, було, – відреагував на дзвінок журналіста з питанням про затримання Микола Коломієць. – Але алкоголь я не вживав. Можливо, результат аналізів спровокували медичні препарати, які приймав. Протягом дня мені було погано.

Про те, що його бачили за столом у ресторані, прозваний активістами «шумахером» держслужбовець сказав так:

- Бачити можна. Але це не означає, що я там пив. Я ж розумію, що я за кермом, мені їхати додому. Вирішив заїхати, уважити колег, побути з ними. Суд буде приймати рішення. Вони он пишуть, що погоні були, перевищення швидкості. До мене машина під’їхала з маячками, коли я зупинявся. Це не означає, що мене доганяли і я тікав десятки кілометрів. Я їхав додому в Калинівку. Доїхав, зупиняюся на стоянці - і під’їжджає з маячками автомобіль. Я не міг ганяти. В мене ж не спортивний автомобіль. Це звичайний серійний автомобіль. Якщо він червоного кольору, то це край?
 

Юлія Дзісь, як з’ясувалося, наступного дня після затримання приходила в регіональний сервісний центр (структуру, що замінила МРЕВ) поговорити з Миколою Коломійцем, який не захотів їй нічого пояснювати після затримання  

- Чого я маю пояснювати? Це мої особисті справи. А вона: «А ким ви там були?». От питання, - говорить він. - Я в неробочий час можу бути з ким завгодно. В плоть до того, щоб там коханка була, то це проблеми мої.

Чи не пропонували активісти, бува, відкупитися від розголосу, - випитуємо у співрозмовника.

- Чого не було, того не було. Я не такий, як вони, що буду паплюжити, - каже Микола Коломієць. – Вони тільки в розмові весь час провокували, щоб погарячкував й щось сказав. Може, чекали, що буду проситися, щось пропонувати? Вони цілий день просиділи під наркодиспансером. Люди казали. Чекали, чи поїду вирішувати якісь питання. А я ось на робочому місці. Якби щось рішав, то б вирішив, аби ті аналізи були позитивні…

- Мені було цікаво, - каже Юлія Дзісь, яку ми теж спитали про причину її візиту на роботу до Микола Коломійця. - Він відмовився відповідати напередодні, і запросив мене на роботу, сказав: «приходьте до мене на роботу, і я вам дам всі вичерпні відповіді». По його запрошенню, я прийшла. Мене цікавило порушення безпеки руху і як він відреагує. Ми абсолютно спокійно поспілкувалися. Він показав місце роботи, сказав, що з друзями в "Мисливці" відпочивав, що дійсно був там, що це його власне авто, що він не бачив маячків… Він міг це й ввечері сказати. Але тоді він вів себе трошки неадекватно. Я чула від нього запах алкоголю.

Пізніше Микола Коломієць передзвонив журналісту, щоб додати до свого коментаря ось таку інформацію: 

- Я згадав: керівництво моє казало, що хтось десь спілкувався і казав «ми все одно його кінчимо, чи на хабарі візьмемо, чи на цій стадії, але кінчимо». А яка причина? Може, посада моя потрібна. Я звідки знаю. Може, комусь відмовив. Що я можу знати? Я був директор цієї організації, ну, попросили мене звільнити, я звільнив це місце. Назначили другого керівника, керівник назначив мене на нижчу посаду. І працюю я на набагато нижчій посаді. Не заступник, не начальник сектору, не начальник відділу, не головний спеціаліст, а провідний. Ще залишається просто спеціаліст… А одразу я був другом: «Чого це вас звільняють? Ми з вас порвемо всі рубашки». Тепер вже їх не влаштовує, що я залишився? Для всіх добрим не будеш.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.