Вінничанин дав гроші на пам’ятник Івану Гонті і гайдамакам. Де встановлять скульптурну композицію?

На цьому пагорбі на околиці села Гонтівка буде стояти памятник Гонті і гайдамакам. Тут є грудочки землі, яку привезли козаки з різних районів області. Буде жменька й з села, де народився Гонта

Над пам’ятником працює відомий скульптор Микола Крижанівський. Робить його з двох матеріалів — каменю й металу. Його майстерня знаходиться у Могилів-Подільському районі. У розмові з журналістом 20minut.ua скульптор розповів, що нинішнього літа до нього навідався гість з Вінниці. Пан Микола був приємно вражений метою приїзду незнайомого чоловіка. Саме після того відновив роботу.

Кошти забрала… повінь

Вінницького гостя цікавила скульптура Івана Гонти. Запитував, наскільки виконана робота, з чого її роблять. Працювати над пам’ятником Крижанівський розпочав давно. Сталося це одразу після того, як проект було погоджено на засіданні відділу культури облдержадміністрації. Понад десять років минуло відтоді.

Справу довелося відкласти, бо у влади на меморіал не знайшлося грошей. Якщо точніше, у 2007 році в обласному бюджеті передбачили 240 тисяч гривень. Витратили їх на важливіше. У 2008 році Могилів-Подільський потерпів від повені. На ліквідацію її наслідків віддали гроші, що мали піти на спорудження меморіального комплексу.

—Вінничанин оглянув фрагменти скульптури Гонти,— каже Крижанівський. — Ознайомився з макетом комплексу. Крім пам’ятника ватажку Коліївщини, передбачено встановити постаті гайдамаків.

Після спілкування разом поїхали у Гонтівку. Вінничанин захотів побачити місце, де буде стояти скульптурна композиція.

У  Гонтівці зустрілися з сільським головою. Михайло Бей один з тих, хто добивається відкриття пам’ятника. Громада села виділила частину грошей, облаштовує місце для її  встановлення.

На прощання гість з Вінниці сказав: «Продовжуйте роботу, я підтримаю».

Перед від’їздом звернувся до скульптора і сільського голови з проханням не згадувати його прізвище у розмовах про виготовлення пам’ятника. Мовляв, не заради слави робить добру справу.

Зате вже через день після зустрічі з Вінниці прибула машина, завантажена необхідними матеріалами. Нині меценат допомагає облаштовувати місце для скульптурної композиції. Завіз щебінь, бордюри, інші матеріали.

Останній бойовий гопак

Скульптура буде у незвичній формі. З історії відомо, що польські ляхи влаштували герою Коліївщини жорстоку кару.  Його тіло спершу четвертували,  потім порубали на ще менші частини. У селі збереглися перекази про те, де саме стратили Гонту. Люди говорять, що це було на тому місці, де нині знаходиться  школа. Голову  Гонти кати забрали з собою і повезли до Могилева. При в’їзді до міста прибили на ворота, аби залякувати у такий спосіб непокірних.

— Про героя Коліївщини пишуть, що Гонта до останньої хвилини не здавався ворогам, —  розповідає скульптор. — Саме таким намагаюся відтворити його. У скульптурі він ніби виконує гопак з шаблею у руках.  Гопак це бойовий танець. Моя творча уява малює таку картину: козак вже залишився на одній нозі, йому вже відрубали руку, його душа вже летить до неба, а він все одно не випускає шаблюку.

Таким буде його зображення у пам’ятнику. Тут  є елементи гіперболи, але для справжнього героя ніщо не може бути перебільшено. Сміливість і відвага сотника гайдамаків це не перебільшення. Люди пам’ятають його сміливим борцем за незалежність рідної землі. Таким хочу відтворити його у камені.

Микола Крижанівський уточнює, що для нього дуже важливо було передати у скульптурі внутрішню силу, дух Гонти. Його порубане тіло порівняв з розп’яттям Ісуса  Христа.

Ще один задум виношує скульптор. Напередодні відкриття пам’ятника, днів за 10-15, має намір запросити у Гонтівку друзів-скульпторів. Запропонує взяти участь у пленері. Аби за ці дні створили зображення гайдамаків. Їхні постаті доповнять меморіальний комплекс.

П’ятиметровий пам’ятник поставлять на високому пагорбі

Меморіальний комплекс встановлять на пагорбі обабіч автомобільної дороги Могилів-Подільський — Вінниця. Минулої неділі, коли спілкувалися зі скульптором, він їхав у Гонтівку. Там продовжують роботи з облаштування місця під меморіал.

—Пам’ятник нашому герою буде висотою до шести метрів, — розповідає Микола Крижанівський. — Висота пагорба чотири метри. На мою думку, його буде видно на відстані приблизно десяти кілометрів. Пересвідчуюся в цьому, коли їду до Гонтівки автомобілем. Місце біля автомобільної траси, що веде з Могилева до Немирова і далі до Вінниці. Дорога гомінка. Багато людей бачитимуть нашого героя. Пам’ятник нагадуватиме їм про ще одну сторінку нашої історії боротьби за незалежність. Ще Шевченко писав «Нема Гонті ні могили, ні хреста». Скоро буде. До речі, хрест уже встановили.

Пагорб для пам’ятника насипали вручну. До цієї справи доклали сил учасники обласного товариства «Українського Реєстрового Козацтва», а також мешканці Гонтівки. Козаки привезли грудочки землі з усіх районів області. Працювали і молодь, і люди середнього покоління, старшого віку. Встановили 4-метровий хрест.

Сільський голова Гонтівки Михайло Бей (праворуч) сподівається, що сюди привезуть грудочки землі з того села, де народився Гонта, де зробив свої перші кроки. Його малою батьківщиною є Черкащина, якщо точніше, село Розсішки нині Уманського району. Розташоване село за три кілометри від траси Гайсин-Умань. Майже сусіди.

— Коли у жовтні 2009-го року відкривали пам’ятник Івану Гонті у райцентрі Христинівка на Черкащині, на урочистостях була присутня делегація з нашого села, — розповідає Гонтівський сільський голова Михайло Бей.  — Привезли землю з місця страти ватажка Коліївщини, розповіли, що плануємо встановити пам’ятник у себе в селі.

У  Гонтівці сподіваються, черкащани також прибудуть до них на вшанування пам’яті свого земляка. Зокрема і з села, де з’явився на світ майбутній захисник народних інтересів. Буде символічно, якщо грудочки землі, по якій зробив перші кроки Іван Гонта з’являться на пагорбі у Гонтівці.

Йому було тільки 28!

У багатьох Гонта асоціюється, як старий козак, а насправді він загинув зовсім молодим. Тільки 28 років виповнилося на той час, коли його схопили польські ляхи. Роки народження і загибелі Гонти 1740-1768. «Він окропив нашу землю молодою гарячою кров’ю, — розповідає Микола Крижанівський. — Так само, як це роблять зараз на Донбасі молоді хлопці, захищаючи її від російських окупантів.

Як вшановуємо нинішнє покоління захисників незалежності держави, так маємо віддати данину шани і Гонті та його козакам»

Село Гонтівка раніше мало іншу назву — Серби. Перейменування у пам'ять про Гонту було першим кроком увіковічення цього імені. Потім на подвір’ї місцевої школи встановили погруддя героя. Тепер працюють над пам’ятником.

До речі, Микола Крижанівський навчався у 9-10 класах у Гонтівській школі. Її випускник і гадки не мав, що настане час і він лупатиме скалу, аби викарбувати у ній риси обличчя і постать одного з українських героїв.

Що таке Коліївщина?

Як зазначено у Вікіпедії, Коліївщиною називали козацько-селянське національно-визвольне повстання у Правобережній Україні у 16 столітті. Воно було спровоковане національним і релігійним гнітом українського населення магнатами і поміщиками Речі Посполитої, що володіла на той час цими землями. Очолив повстання Максим Залізняк, його найближчим сподвижником став Іван Гонта.

Повсталих назвали гайдамаками. У відповідь на реакційну політику Речі Посполитої вони виганяли священиків уніатів, знищували католицьке і єврейське населення. Повстання було жорстоко придушене польськими і російськими військами.

Історики різних країн дотепер не мають єдиної думки в оцінці тих подій.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.