Виготовив човник «Горобець» і пройшов на ньому 50 кілометрів по Бугу

Англійський човен "дрескомб" - один з виробів Юрія Побережного

«Горобець» - таку назву має дерев’яний човник, на якому батько й син Юрії Побережні пройшли по Південному Бугу. Незвичну назву дав човну Юрій-молодший.  По-перше, човен маленьких розмірів,  довжина тільки 2,4 метра. По-друге, може складати «крила». При необхідності, носову частину від’єднують, кладуть всередину човна і тоді можна перевозити в багажнику автобуса. Саме в такий спосіб Побережний доставить плавзасіб до місця сплаву по річці Мурафа.

-На плавзасоби, довжина яких 2,5 метра і більше потрібні документи Державного регістру судноплавства, - говорить Юрій Побережний. – Таких документів немало, починаючи від приписки до причалу і купи інших дозволів. Кожен з них коштує грошей. Деякі – немалих. Тому для себе виготовляю маленькі плавзасоби. На замовлення – будь-яких розмірів і моделей човнів і яхт.

Здолали вісім бузьких порогів

52 кілометри по Південному Бугу пройшов на веслах Юрій Побережний разом з сином.  Це був його перший досвід такої тривалої водної мандрівки. Затратили на неї півтора дні. Одночасно виявив два недоліки.

-Сидіння слід зробити м’яким, - каже співрозмовник. – На дно човна потрібна решітка, аби речі не підмочувала вода, що випадково потрапляє у човен під час сплаву.

За його словами, найскладніші ділянки кам’яні пороги. Їх зустрічали у восьми місцях. Інколи вони тягнулися на відстані до ста метрів.

-Жодного разу не виходили на берег, - розповідає пан Юрій. – Хоч як було складно, пройшли по воді. Падали, піднімалися, провалювалися на глибині, але пройшли.

Побачили також найбільш незвичне місце. На його думку, воно знаходиться на відрізку водного шляху за селом Семенки і до Ладижинського водосховища.

-Скали і густа зелень на берегах, на деревах сидять чаплі, а ширина річки метрів зо триста, - каже чоловік. - Таке враження, ніби побували у якомусь казковому світі. Ось де пропонувати туристам йти на веслах!

Поки що у Побережного інший задум - налагодити сплав туристів по малих річках.

Сплав по притоках Дністра

Мова йде про три річки – Русава, Мурафа і Марківка. Вони протікають територією Томашпільського і Ямпільського районів. Впадають у Дністер на Ямпільщині.

Дві з цих річок Побережний уже обстежив. Пройшов пішки чималу відстань по берегах Русави і Марківки. Особисто переконався, що обидві водні артерії придатні для такого туризму. Щоправда, у деяких місцях потребують розчищення від повалених дерев. Подекуди є мілина. На такий випадок до одного з човників приладнає колесо, щоб можна було пройти ділянку берегом.

Знайшов підтримку у двох громадських організацій – згаданій вище  ГО «Туристична Ямпільщина» і «Екоцентр Стіна» Томашпільського району.

Обидві працюють за програмою зеленого туризму. До них приїздять на відпочинок гості з різних куточків країни і з-за кордону.

-Ні в Ямпільському, ні в Томашпільському районі не використовують можливості річок, - говорить Юрій Побережний. – Ось я й вирішив додати родзинку для туристів. В обох організаціях знайшов підтримку.

Повалені дерева перекривають прохід

У селі Стіна річка Русава має три вигини. У деяких місцях потребує розчищення від повалених дерев. Після того, як розчистять артерію, Побережний випробує маршрут.

-Там дуже красива природа, - каже пан Юрій. – Кругом ліс. Є закинута штольня, до якої можна добратися тільки річкою. Роботи багато. Не менше десяти точок треба розчистити. Без залучення коштів зробити це не вдасться. Місцеві активісти будуть звертатися по допомогу до фермерів, керівників сільгосппідприємств, щоб встигнути у наступному році до кінця літа. Це час, коли традиційно проводяться фестивалі і приїздить найбільше туристів.

У Ямпільському районі новий маршрут "обкатають" на "Горобці" уже наступного тижня.

-На човні Побережного пройдемо по річці Мурафа від ГЕС у селі Петрашівка до моста у селі Біла, - говорить керівник ГО «Туристична Ямпільщина» Мирослава Марченко. – Можливо, вдасться догребти на веслах до самого Дністра. Не маю сумніву, що туристів така подорож на човні неодмінно зацікавить. Кажу переконливо, бо вже не перший рік працюємо з туристами, знаю їхні запити. Декому з них це сподобається.

За словами пані Мирослави, коли обстежували майбутній маршрут з берега, звернули увагу, як в окремих місцях з-під течії виглядали затоплені човни. Колись їх використовували місцеві господарі.

Вітрила його яхти напинає вітер

Юрій Побережний у нинішньому році переміг в обласному конкурсі бізнес-планів «Виробництво суден та плавзасобів». Отримані кошти, 20 тисяч гривень, витратив їх на придбання необхідного для роботи обладнання.

Планує виготовити ще декілька човників.

-Човен «Горобець» повністю мій, - говорить майстер. – Від креслень і до завершення усіх робіт. Вдячний однокурснику, підприємцю з Одеси, який профінансував придбання необхідні матеріалів. До того ж, надав майстерню, де я працював.

На той час Юрій проживав в Одесі. Але повернувся на малу батьківщину.

У Вапнярці в нього майстерня. Мріє про виставку-продаж човнів. Коли проживав в Одесі, своїми руками виготовив яхту, довжиною 5,4 метри. Нині цей плавзасіб ловить вітер у вітрила. Загалом зробив п’ять малих дерев’яних суден.

До речі, допомагав у будівництві ще однієї яхти одному з вінницьких підприємців.

Декілька човнів – теж справа його рук. Знайшов старі креслення яли 1886 року. Трохи вдосконалив – і вийшов гарний плавзасіб. Все це робив на замовлення. Маленькі човники планує для туристів.

Полохає жаб і грається корабликами?

Юрій Побережний випускник Одеського інституту інженерів морського флоту, нині навчальний заклад має іншу назву – морський університет. Навчався на факультеті кораблебудування. Після отримання диплома працював за фахом у Росії. У перший рік незалежності України повернувся додому.  

Створив кооператив з розчищення малих річок. Сподівався, що матиме підтримку, але помилився. Як з’ясувалося, наші малі річки нікого не цікавлять. Неспроста частина з них висохла, а деякі замулені.

-Полохає жаб і грається корабликами, - так дехто каже про заняття Побережного.

Йому образливо, але чоловік продовжує займатися улюбленою справою. По-перше, це те, на що він вчився, по-друге, йому така робота до душі.  

-Малі річки судноплавні для малих плавзасобів, - говорить Побережний. – Це відпочинок без ризику. Такі артерії не глибокі. Це споглядання прекрасних краєвидів. На берегах у селах є закинуті будинки, які можна б використовувати для тимчасових зупинок.

За його словами, малі річки мають свою привабливість і потенціал, який ще не використано у сільському туризмі.Шукає етузіастів для розвитку туризму на малих річках краю.Відгукніться охочі! Приєднуйтеся до цікавої справи!

https://www.facebook.com/profile.php?id=100010676621969

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.