«Відстрілятися – і забути!» Спочатку виборці ставали у чергу, а потім у залі залишився один чоловік

Після відкриття дільниці в медичному університеті виборці ставали у чергу, а потім...

Ще до відкриття виборчої дільниці №051523 виборчого округу №11, що розташована у медичному університеті імені Пирогова, сюди прийшла сім’я Гуцалів.

Поруч на лавочці початку голосування чекала ще одна родина – Візнюків.

Кажуть, щоразу намагаються проголосувати з самого ранку.

-Відстрілятися – і забути! – так просто і зрозуміло пояснює ранковий прихід на дільницю донька Гуцалів пані Наталія.

Батько після інсульту, а  прийшов голосувати

Анатолію Гуцалу вже понад 70 років. Чоловік каже, що навіть важко підрахувати, скільки разів уже ходив на вибори.

-Може, двадцять, а може більше, - говорить він.

-Яких 20, тату? – звертається до нього донька Наталія. – Понад 50 – точно, а може, й усі 60 разів.

Пан Анатолій тримає у руках паспорт і запрошення на вибори. По зовнішньому вигляду видно, що чоловік хворіє.

-Батько переніс інсульт, - пояснює донька. – Пропонували йому, щоб голосував дома. Але він категорично відмовився. Сказав, що піде, як і всі люди. Причому, голосувати хоче з самого ранку. Так, як робив це раніше. Довелося виходити з дому завчасно. Допомогли йому добратися до дільниці.

Надія є, але упевненості – ніякої

Третьою з сімейства Гуцалів була пані Євгенія, дружина Анатолія. Запитую жінку про те, чи зміниться, на її думку, ситуація в країні після обрання нового парламенту.

-Надія є, але упевненості в цьому – ніякої, - відповідає Євгенія. – Відколи живу, а мені теж уже 70, відтоді надіюся. І що з того? Я жодні вибори не пропустила. Так десятками років нас годували обіцянками. І тоді, в радянські часи. Коли був один кандидат, і тепер, коли їх десятки. Ніби, дивишся нормальна людина, а як потрапляє під той купол у Раду, ніби якимось вірусом заражається.

Жінка каже, що залишилася надія на молодих.

-Якщо й цього разу ситуація не зміниться, то в цій країні не буде кому голосувати, - говорить жінка. – Залишаться такі, як ми. Вже й так скільки молоді виїхало. Толкові, розумні їдуть, бо бачать, що тут нема пуття.  

Маму підтримує донька Наталія. Жінка сподівається, що, можливо, молодь не буде такою брехливою, якими показали себе попередні політики за всі роки нашої незалежності. одні лише обіцянки...

Нехай чоловік зайде першим!..

До виборців, які перебували у сквері, вийшов чоловік. Назвався заступником голови комісії, звати Руслан. Запросив заходити до вестибюлю. Там також уже чекали люди.

Руслан дістав мобільний телефон. Як тільки на екрані висвітлилися цифра 8.00, чоловік відчинив двері до зали, де знаходиться виборча дільниця. Знаходиться вона в лекційній залі. Достатньо місця і для виборців, і для спостерігачів. Три урни, шість кабінок.

На вході виборців зустріла голова комісії Тетяна Паламарчук.

-Нехай хтось з чоловіків зайде першим, промовила одна з жінок. - Пропустіть чоловіка. Це ж на удачу.

Першим поріг переступив Олександр Візнюк. На вибори прийшов разом з дружиною і сином. Саме він першим проголосував на дільниці у меуніверситеті.

Коли дориваються до корита, стають свиньми, а не людьми, вибачте на слові

О восьмій ранку біля столиків вишикувалася черга, в якій було приблизно 20 осіб. А вже через хвилин 15-20, на дільниці залишився один виборець.

-Для нас це звичне явище, - говорить голова дільничної комісії Тетяна Паламарчук. – Спочатку виборці стають у чергу, а потім їх кількість меншає. У проміжку між 11-12 годинами знову буде черговий наплив. І так до вечора.

На дільниці говорять, що першими, як завжди, приходять люди старшого і середнього віку. Молодь голосує у другій половині дня, здебільшого уже під кінець виборів.

Після голосування, на жаль, оптимізму у виборців не було помітно. Їхній настрій пояснив один з чоловіків:

-І ці теж обмануть! Вони коли дориваються до корита стають свинями, а не людьми. Вибачте за грубість, але це істинна правда. Знаю, що ви це не напишете, бо таке в газетах побояться написати. Хоча всі про це знають.

Чоловік поставив ще одне риторичне запитання:

-На якій ще роботі є таке, щоб людей запрошували до роботи? Де ще таке бачено, крім Верховної Ради? Під милий бік їх просять: «Ну, зайдіть уже в зал, ну, займіть робочі місця…» Яка ганьба! Та на будь-якій роботі за таке виш вирнули би одразу, а тут можна, бо вони, бачите, слуги народу, їх народ обрав.

Після такої відвертої експресивної тиради чоловік ще раз повторив: «Нікому більше не довіряю! Але голосувати треба! Тому й прийшов на дільницю. Як писала відома поетеса, без надії сподіваюся. Так і я сподіваюся. Більшість людей теж сподіваються. Що воно буде насправді, поживемо-побачимо.

Спостерігачів більше, ніж раніше

-Перші результати голосування маємо передати до 12-ї години, - розповіла журналісту Тетяна Паламарчук. – На той час їх підраховує кожен член комісії. Далі повідомимо по телефону куратору округ у №11.

Для більшості члені комісії це не перші вибори. Дехто ще, мабуть, з перших років незалежності працює.

На дільниці зареєстровано 1849 виборців, семеро подали заяви, що голосуватимуть вдома. До них будемо їхати після 12-ї, на цей час, як правило, приходять родичі, щоб відчинити двері і впустити членів дільничної комісії.

Членів комісії – 16. А ось спостерігачів цього разу більше,  загалом зареєструвалися 12 осіб. Дехто зареєструвався ще 19 липня, коли комісія  отримувала бюлетені. Крім того, традиційно працюють мобільні групи. Приїжджають на деякий час, контролюють, їдуть далі.

-Я теж голосуватиму на цій дільниці, - каже голова комісії Тетяна Паламарчук. - Хоча моя дільниця в іншому районі міста. Зробила перереєстрацію, аби не витрачати час на поїздку.

Що найважливіше?Що найскладніше?

-Найскладніше фінал, тобто підрахунок голосів, - розповідає Тетяна Паламарчук. - Люди всі стомлені, хочуть відпочити, а в них така відповідальна робота, буває, перераховувати доводиться. Інших складнощі не бачу. Якщо знаєш свої обов’язки, дотримуєшся закону – нічого складного.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.