Вчитель із Козятина передав Національному музею рідкісний бронзовий артефакт часів античності

Альона ЧЕРНІЮК

Юрій Коломієць вже понад десять років власноруч рятує унікальну історію нашого краю від зникнення у приватних колекціях.
Днями він передав до Національного музею історії України рідкісний античний глек-ойнохою, який знайшли на території Вінницької області.

Історія України часто зникає в приватних колекціях, але завдяки небайдужим подолянам унікальні речі стають надбанням народу. Вчитель та краєзнавець із Козятина Юрій Коломієць передав до Національного музею історії України рідкісний експонат — давньоримський бронзовий глек-ойнохою, знайдений на території Вінницької області. Про це повідомили на сторінці музею у Фейсбук.

Місія довжиною у 12 років

Для Юрія Коломійця це не просто подарунок, а частина великої справи, якій він присвятив понад десять років життя. Краєзнавець збирає та систематизує інформацію про рідну землю, намагаючись врятувати безцінні артефакти від нелегального ринку археологічних знахідок.

Пан Юрій переконаний, що через «чорних копачів» Україна катастрофічно швидко втрачає цілі пласти своєї самобутньої давнини. Саме тому він обрав складний шлях: розшукує людей, що займаються детекторним пошуком, та переконує їх віддавати знахідки державі.

Чому знахідка унікальна?

— Цього разу пан Юрій зробив нам чудовий подарунок. Це давньоримський бронзовий глек — ойнохоя. Він використовувався виключно для вина та мав характерну форму вінчика з трьома зливами. Ойнохоя виникла ще в Стародавній Греції та була дуже популярною на бенкетах і застіллях, бо з ойнохої виночерпій віртуозно та урочисто розливав вино по келихах, — розповідають у дописі.

Знахідка римська, але походить вона з Вінниччини, що доволі далеченько від кордонів Римської імперії. Занесли її сюди войовничі варвари-германці, які в ті часи опанували Північне Причорномор’я.
Германці дуже цінували металевий посуд, тим більше, що самі його виготовляти не вміли. Бути власником якоїсь металевої посудини вважалося надзвичайно престижним та свідчило про високий статус. Ба більше, вони так цінували ці предмети, що не могли з ними розлучитися навіть і після смерті. Ось і в цьому випадку ойнохою використали у якості поховальної урни, куди зсипали прах після кремації небіжчика.

На думку Сергія Діденка, завідувача сектору археології доби раннього заліза, ця знахідка має виняткове значення:

«За останні роки в Україні зафіксовано цілу серію подібних кремацій з бронзовим посудом. Але Ойнохоя нам ще не траплялась. Це взагалі перша знахідка на варварських територіях пізнього римського часу в Північному Причорномор’ї.