«Вчилися в одному класі, а він виріс і пішов по трупах» — земляки про генерала ГРУ Алексєєва

Альона ЧЕРНІЮК

Колись звичайний школяр із села на Вінниччині сьогодні — один із ключових кураторів війни проти України.
Жителі Голодьок згадують Володимира Алексєєва такими, яким він був у дитинстві, і не можуть зрозуміти, як шкільні мрії перетворилися на служіння агресору, що приносить руйнування на його рідну землю.

Новина про замах на керівника російської військової розвідки привернула увагу до Вінниччини. Генерал-лейтенант ГРУ Володимир Алєксєєв, якого міжнародні медіа називають одним із кураторів війни проти України, виявився уродженцем села Голодьки Хмільницького району. Саме тут його пам’ятають не як високопосадовця спецслужб, а як звичайного школяра з подільського села.

Після повідомлень про поранення 64-річного Алєксєєва у Москві журналісти «Радіо Свобода» поїхали до Голодьок, аби з’ясувати, що про людину з таким біографічним шляхом думають її земляки.

Напад у під’їзді житлового будинку

За даними російських ЗМІ, замах стався у під’їзді багатоквартирного будинку на Волоколамському шосе, де проживає генерал. Нападник відкрив вогонь у момент, коли Алєксєєв виходив з квартири. Після цього зловмисник зник.

Генерала госпіталізували у важкому стані. Він перебуває у реанімації. Офіційні структури рф подробиць щодо кількості поранень не розкривають.

Російські медіа також звертають увагу, що в житловому комплексі, де мешкав посадовець, не працювали камери відеоспостереження, а мешканці неодноразово скаржилися на відсутність належної охорони.

«Вчилися разом у школі»: що говорять у селі Голодьки

Журналісти «Радіо Свобода» побували у селі Голодьки Хмільницького району, де народився Володимир Алєксєєв, і поспілкувалися з місцевими жителями.

Новини Вінниці - фото з «Вчилися в одному класі, а він виріс і пішов по трупах» — земляки про генерала ГРУ Алексєєва — Лідія Мазур, жителька села Голодьки, що на Вінниччині

Мешканка села Лідія Мазур, яка навчалася з ним в одному класі, згадує шкільні роки:

«Ми вчилися разом вісім років у нашій школі. Потім старші класи вже їздили в Хмільник. Він добре вчився, був спокійний, ніколи не конфліктував».

За її словами, у радянські часи служба в армії вважалася престижною, і ніхто не міг уявити подальший розвиток подій:

«Тоді ми раділи, що з нашого села виріс військовий. Ніхто й подумати не міг, що колись він буде причетний до війни проти України».

Ще один житель Голодьок, Олександр Загородній, розповів, що добре знав батьків генерала:

«Їхня хата була поруч. Я допомагав матері по господарству, коли вона була жива. Самого Алєксєєва бачив тут лише раз, дуже давно».

За словами селян, Алєксєєв приїздив у село у 2014 році на похорон матері. Також місцеві зазначають, що навіть під час повномасштабної війни на кладовищі з’являлися свіжі квіти на її могилі.

Слідство та версії замаху

У росії заявили про затримання підозрюваних у замаху. За повідомленнями російських силових структур, основним фігурантом справи є 66-річний Любомир Корба, якого затримали в Дубаї та екстрадували до рф. Його називають уродженцем Тернопільської області.

Другий затриманий — 67-річний Віктор Васін, якого схопили у Москві. Журналіст-розслідувач Христо Грозєв звернув увагу на деталь у цій справі:

«Один із фігурантів працює в компанії, що обслуговує структури ФСБ і займається виробництвом засобів спостереження. Це доволі несподіваний поворот».

Україна відкидає звинувачення

Офіційний Київ заперечив причетність до інциденту. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що українська держава не має жодного стосунку до замаху.

Водночас західні медіа, зокрема The Washington Post, не виключають, що напад може бути наслідком внутрішніх конфліктів у російських силових та політичних елітах.

«Більш імовірно, що йдеться про внутрішні розборки всередині російської системи», — зазначають співрозмовники видання.

Що відомо про генерала Алексєєва

Володимир Алєксєєв народився 24 квітня 1961 року в селі Голодьки Хмільницького району на Вінниччині. Після школи пов’язав своє життя з військовою службою вже за межами України. У 1984 році закінчив Рязанське вище повітрянодесантне командне училище імені Василя Маргелова — один із ключових навчальних закладів для підготовки офіцерів армії СРСР, а згодом Росії.

Подальша кар’єра Алєксєєва розвивалася у структурі військової розвідки РФ. У різні роки він обіймав керівні посади в розвідувальних підрозділах Московського та Далекосхідного військових округів. Згодом очолив 14-те управління ГРУ Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації, яке спеціалізується на стратегічній та оперативній розвідці.

З перших днів повномасштабного вторгнення ім’я Алєксєєва неодноразово з’являлося у звітах українських спецслужб. За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, генерал-лейтенант був безпосередньо залучений до розвідувального забезпечення російської агресії проти України. Йдеться, зокрема, про координацію ракетно-авіаційних ударів та планування операцій на тимчасово окупованих територіях.

У березні 2022 року Служба безпеки України оприлюднила матеріали, в яких зазначалося, що окремі вихідці з України, які зробили кар’єру у вищих ешелонах російських силових структур, брали участь у підготовці вторгнення. Серед них фігурувало й прізвище Алєксєєва — уродженця Вінниччини.

За інформацією української розвідки, він також був причетний до організації так званих «референдумів» на окупованих територіях Херсонської області, а також до переговорних процесів навколо Маріуполя та подальшої долі українських військовополонених після виходу захисників «Азовсталі».

Ім’я Алєксєєва неодноразово з’являлося й у міжнародних розслідуваннях. Західні медіа та спецслужби пов’язують його з діяльністю ГРУ у справі отруєння нервово-паралітичною речовиною «Новичок» у британському Солсбері, втручанням у виборчі процеси в США, а також із логістичними операціями, пов’язаними з доставкою зенітно-ракетного комплексу «Бук», з якого у 2014 році було збито рейс MH17 над Донбасом.

Для багатьох мешканців Вінниччини постать Володимира Алєксєєва стала символом глибокого розриву між походженням і подальшим життєвим вибором — прикладом того, як уродженець подільського села опинився серед ключових фігур військової машини держави-агресора.