В пам’ять про Лізу, Бороду і ще 27 загиблих: біля Будинку офіцерів рідні висадили сакури

• Сьогодні біля Будинку офіцерів висадили 29 дерев сакури в пам'ять про загиблих 14 липня минулого року.

• Зараз на місці ракетного теракту будують сквер в пам'ять про загиблих того дня.

• Ці дерева будуть частиною композиції.

• І це тільки початок.

14 липня 2022 року російські війська вдарили кількома ракетами типу «Калібр» по Будинку офіцерів. Жертвами того теракту стали 29 людей. Наймолодшій дівчинці Лізі було лише чотири… 

 

 

 

 

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Допис, поширений 20 хвилин - Новини Вінниці (@vn20minut)

 

Володимир Затайдух розповів нам про те, що рішення, які дерева саджатимуть,  приймали разом з родинами загиблих вінничан. Вони обрали сакури тому, що ці дерева ближче до червня місяця розквітають, а до липня цвіт вже майже опадає. Така ідея полягала в тому, щоб розповісти та нагадати, як тут було до війни.

Кожне дерево — це душа

— Даний проєкт є постійним і він буде розвиватись, це лише основна деталь даного скверу, який буде на території усієї площі, — розповідає Володимир.

Також він каже, що хотіли зробити цей день більш символічним, щоб кожна родина обрала своє дерево, щоб коли приходили сюди, то саме те місце символізувало їхнього близького. 

— Це має бути душею, з якою вони можуть поспілкуватися. Ми сподіваємося, що міська рада нас і надалі підтримає, і ми зможемо встановити лавочки, щоб кожна родина могла посидіти біля свого дерева, — ділиться ідеями очільник ГО «Дорожній контроль Вінниця».

Сам же Володимир буде згадувати тут свого друга, Володимира Даценка-Бороду, дерево в пам'ять про якого садили його цивільна дружина. Будуть згадувати друга бойові побратими та Денис Клімов, який також був на місці теракту в той день і дивом вижив... 

Звикла до фізичного болю

Також, нам вдалося поспілкуватися з Іриною Дмитрієвою, мамою загиблої 4-річної Лізи. Жінка ще раз згадала про події того жахливого дня, як йшли від логопеда. Ірина розповіла, що дуже важко зараз повернутися знову на це місце, особливо, коли весь рік намагаєшся знаходитись якомога далі звідси. 

— Я вважаю, що кожен повинен вшанувати пам'ять загиблих, особливо ті, хто зіштовхнувся напряму з трагедією, — каже жінка. — Всі українці повинні пам'ятати, за що ми боремося. І весь світ повинен бачити, що росія це країна терорист, яка вбиває мирних жителів. 

Сама Ірина також проходила лікування протяжністю у сім місяців, були травмовані повністю черевна частина, поранена рука і нога.

— Я вже просто так звикла до фізичного болю, що його вже не відчуваю, в порівнянні з душевним, — зі сльозами на очах говорить жінка.

Ідею з деревами Ірина підтримує. Каже, що необхідно мати таке місце, куди люди будуть класти квіти та іграшки, дивитися на дерева, і вони будуть нагадувати про загиблих. 

— З часом люди все забувають, тільки батьки й ті, кого торкнулася ця подія, не зможуть викинути цього з голови та серця, тому дуже правильно зробити меморіал для вшанування честі всіх загиблих, щоб мешканці та гості міста пам'ятали про це.

Геть не було передчуття, що її не буде

Нам також вдалося поспілкуватися з мамою загиблої Олі Лисенко — Тетяною.

Жінка згадує, що той ранок був, як і усі інші. Її донька йшла до стоматолога, а вона на роботу. Як завжди одна одній побажали вдалого дня, але о 10.40, коли пролунав вибух, мати одразу почала телефонувати Ользі.

— Вона була поза зоною, ми потім приїхали з чоловіком на місце подій і нас звісно ж не пускали, але о першій годині дня, вона набрала нас сама і сказала, що у лікарні. Ми думали, що все буде добре, але відсоток опіків був дуже великий, — зі сльозами на очах згадує Тетяна.

Жінка розповідає, що їй важко зараз згадувати усі ті події, і наголошує, що не уявляє, як вона б пережила усе це без підтримки подруги, донька якої дружила з Ольгою. 

Дерева повинні просто бути

Мати Євгена Коваленка, Ліна, приїхала на висадку дерев з Боярки (Київська область).  

  —  Не повинні дерева садитися такою ціною, вони повинні просто рости. Не повинні сквери робитися для вшанування загиблих, вони повинні просто бути для краси. Ця війна не справедлива і не виправдана.

Хлопець був з команди львівської співачки Roxolana. В цей день він з іншими музикантами готувався до вечірнього благодійного концерту, який мав відбутися в Будинку офіцерів.

Мати Євгена розповіла нам, що він вважав, що навіть під час війни люди повинні відпочивати, не повинні вони заглиблюватися у горе, але і не повинні забувати, має бути розуміння відповідальності. 

Більше коментарів матері можете подивитись за посиланням на наш ютуб на канал:

Редакція RIA/20 хвилин висловлює щирі співчуття усім рідним та близьким людей, чиї життя обірвалися внаслідок ракетного удару 14 липня 2022 року.

Читайте також:

«Донечко, я вдома» — перший дзвінок вінничанина, який повернувся з російського полону

Допомога військовим від волонтерського штабу «Українська команда» Вінниччини (Прес-служба «Українська команда» Вінниччини)

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.