«В обох травми — як під копірку». Водій під «кайфом» збив на смерть двох хлопців

Вони дружили з дитинства, були як брати: Євген Семенюк (зліва) і Сергій Данильченко загинули від наїзду автомобіля на великій швидкості

• Сергію Данильченку було 19 років, його другові Євгену Семенюку — 20.
• На них наїхав 37-річний водій, у крові якого виявили наркотики.
• Євген загинув одразу, Сергій помер по дорозі до лікарні в автомобілі швидкої.
• Чому батьки загиблих хвилюються щодо об’єктивності розслідування?
• Що кажуть у поліції?

Трагедія сталася у селі Ксаверівка, недалеко від Вінниці. Хлопці вийшли з будинку Євгена і прямували по узбіччю. Будинок батьків Євгена Семенюка поруч з автомобільною трасою Вінниця-Хмельницький. Хлопець проживав у ньому з дитинства. З малих років навчений правилам поведінки біля траси з інтенсивним рухом транспорту.

Хлопці йшли уздовж дороги по тій стороні, де будинок Семенюків. Вони не переходили трасу. Автомобіль налетів на них ззаду… Машина їхала зі сторони Хмельницького у напрямку Вінниці.

Чому не закрили доступ до салону автомобіля?

До рідних загиблих надходить інформація, що підозрюваний у вбивстві намагається перекласти свою вину на хлопців.

— Тільки в чому винні мій син і його друг, мені зовсім незрозуміло, — розповів журналісту RIA/20хвилин батько Євгена Василь Семенюк. — В тому, що вийшли на вулицю? Він (водій – авт.) каже, перебігали через дорогу? Але ж їх збили на правій стороні, там, де вони йшли. На цій стороні лежали тіла. В обох травми, як під копірку. Одяг розірваний ззаду. Значить, удар був у спини.

За словами співрозмовника, версій водій «малює» багато. І про те, що його осліпив зустрічний транспорт, і ще там щось вигадує, ніби стався серцевий напад. Тільки мовчить, що був під наркотиками. На це вже є підтвердження. І не каже, на якій швидкості їхав. Він не їхав, а летів. Думаю, що поліцейські вже зняли записи з відеокамери. Вона стоїть при в’їзді в село зі сторони Хмельницького, звідки їхав автомобіль. Коли її встановили, багато тих, хто за кермом, почали «скидати» швидкість, але не всі.

Рідні загиблих наводять ще один факт, який свідчать, що водій автомобіля всіляко намагається виправдатися.

Родич Семенюків — Віктор Довгий їздив до Вінниці і був присутній під час дослідження наявності у крові кермувальника заборонених речовин. У цей час до лікарні зайшов чоловік. Сказав, що він військовий. Потім пан Довгий чув його телефонну розмову. Комусь розповідав версію трагедії: мовляв, хлопці вибігли на трасу під час обгону і таким чином потрапили під колеса.

До речі, на місце аварії приїжджала жінка, з якою водій раз-по-раз обіймався.  

— Тільки згодом зрозумів, для чого вони це роблять, —  продовжує Василь Семенюк. —  У такий спосіб обмінювалися інформацією, щоб присутні не чули, про що говорять. Потім мені казали земляки, що вона забирала якусь сумку з салону автомобіля. Сам я цього не бачив, але якщо так було насправді, чому поліція не закрила доступ до салону?  

«Тут Женя лежить…» — почув голос дружини

Василь Семенюк був разом з сином і його другом Сергієм майже до останніх хвилин їхнього життя. У той день хлопці допомагали йому заносити картоплю у погріб. Коли роботу закінчили, батько попросив сина підсобити у ще одній справі.

— Ми зараз повернемося і допоможемо, зачекай хвилин десять, — відповів Євген і хлопці вийшли за ворота.

— Чому я не затримав їх ще на якусь хвилину? — докоряє собі тепер чоловік. — Ще б про щось запитав, чи якийсь анекдот розповів…

Невдовзі, як хлопці пішли, пан Василь почув якісь звуки, що долинули з вулиці до будинку. Каже, біля них стільки транспорту проїжджає, що вже звикли до шуму.

За лічені хвилини після того зателефонувала дружина. Запитала, де син? Сказала, що його телефон не відповідає. Жінка просила, аби їй допомогли нести сумку.

Пан Василь вийшов назустріч дружині. Неподалік від їхнього будинку побачив людей. Він ще не знав, що саме там лежав мертвий їхній син Євген, а трохи далі — його друг Сергій. Пізніше дізнався, що Сергій після наїзду ще подавав ознаки життя, але помер по дорозі в лікарню в автомобілі швидкої допомоги.

— Спершу я навіть не пішов туди, де зібралися люди, — говорить пан Василь. — Уже стемніло. Годинник показував майже о пів на дев’яту, а в мене ще була робота по господарству. Дружина каже, піду, подивлюся, що там сталося.

Такого страшного повідомлення по телефону, як у той вечір, пан Василь не чув у своєму житті.

Телефонувала дружина. Сказала, тут Женя лежить… Далі почув гірке ридання.

«Приїжджай, я тут машину розбив»

Від побаченого на місці трагедії у пана Василя потемніло в очах. Каже, бачив людей, чув їхні розмови, але все здавалося, ніби в тумані.

Його односельці хотіли роздерти якогось чоловіка. Василеві сказали, що це той, хто сидів за кермом автомобіля, який наїхав на його сина і його друга Сергія. Поліція не дозволила людям вчинити самосуд.

Водій постійно комусь телефонував. Часто повторював: «Приїжджай, я тут машину розбив». Від почутого присутні на місці трагедії не приховували свого гніву.

— Уявляєте, що це за людина? — продовжує Василь Семенюк. — Вбив двох хлопців, а говорить тільки про те, що він машину розбив. Не підійшов ні до мене, ні до дружини. Жодним словом не обмовився про свою вину. Я вже не кажу про вибачення. Його хвилювало тільки те, що машину розбив.

Про причину такої поведінки батько Євгена дізнався пізніше, коли йому повідомили, що водій перебував під наркотиками. Каже, на це є підтвердження з лікарні, де проводили аналіз. Там був присутній їхній родич — Віктор Довгий. Він особисто чув від лікаря повідомлення про результати аналізу.

Мій співрозмовник наводить ще один факт. Ніби для порівняння. Його син Євген дуже любив тварин. У них у дворі живе собачка. Вона весь час ходила за Євгеном, як кажуть, по п’ятах.

— Як тільки це сталося, собака прибіг на місце трагедії, ліг біля Жені і ні з місця не зрушив, — розповідає пан Василь. — А в цього нелюда ні краплі совісті. Собака виявився більш співчутливим за людину. Поліцейські не могли підступитися, бо собака нікого не підпускав до тіла. Тварину відганяли. А він знову повертався до свого мертвого друга. Залишався біля нього доти, доки хлопця не забрали.

Уже був засуджений

Запитую Василя Семенюка, чи розмовляв він з тим, хто наїхав на сина і його друга. Каже, не було в нього розмови. Батько ледве стримував себе, аби не наближатися до того чоловіка. Інакше та розмова могла б закінчитися непередбачуваними наслідками.

Чув, як той пояснював поліцейським, що він з Шепетівки Хмельницької області, що нібито має відношення до військової служби. То він говорив, що їхав у Вінницю з якимось дорученням, а трохи пізніше у нього було нове пояснення — нібито поспішав на зустріч з нареченою, з якою мав одружитися.

— Нас абсолютно не цікавить, куди і чому він їхав, — говорить Василь Семенюк. — Дітей цим не повернеш. Нас цікавить тільки одне: справедливість покарання. Це те, чого ми добиваємося зараз і добиватимемося надалі.

Батьки загиблих дізналися, що водій раніше уже був засуджений з умовним відбуттям покарання. Але цей факт їх теж не цікавить. Пан Василь повторив ще раз: для них важлива тільки справедливість у розслідуванні й покаранні винного.

Наркотичне сп’яніння підтвердили одразу

Офіцер відділу комунікації обласної поліції Вадим Кобзар у розмові з журналістом підтвердив той факт, що у крові водія виявили сліди наркотиків. За його словами, це було встановлено одразу після трагедії. Мультитест провели й в лікарняному закладі.

— Результати дослідження типу наркотиків поки що не готові, — уточнив Вадим Кобзар.

Підозрюваний у скоєні злочину перебуває під вартою. Таке рішення обрав міський суд. У документі зазначили, що внесення застави не передбачене.

Кримінальне провадження розпочали за частиною четвертою статті 286-1 Кримінального кодексу України («Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортним засобом у стані сп’яніння»). Санкція статті передбачає покарання на строк від семи до 12-ти років з позбавленням права керувати транспортом від семи до десяти років.

З них винних ніяк не зробиш

Адвокат Руслана Чернілевська, яка представляє інтереси батьків загиблого Євгена Семенюка, під час спілкування з журналістом розвіяла побоювання батьків, що слідство, можливо, не все взяло до уваги.

— Те, що я бачила у матеріалах слідства, не дає найменших підстав перекласти вину підозрюваного на загиблих, — говорить пані Руслана. — З них винних ніяк не зробиш, бо все дуже очевидно.

За її словами, зафіксовані стан наркотичного сп’яніння та перевищення швидкості, стверджується, що загиблі перед наїздом на них йшли по узбіччю дороги, а не перебігали через неї. Тобто інформації для доведення вини підозрюваного більш, ніж достатньо.

Найбільше часу у таких випадках витрачається на автотехнічні експертизи.

На запитання, чи є у матеріалах слідства дані з відеокамери фіксації швидкості, встановленої при в’їзді в Ксаверівку, адвокат відповіла, що вони відсутні. За її словами, або адвокат ще не встиг зробити запит на їх отримання, або, можливо, камера у той час не працювала.

— Наскільки мені відомо, підозрюваний не оскаржував ухвалу про обрання йому запобіжного заходу тримання під вартою, — додає адвокат.

Збирають підписи про влаштування відбійника

Після страшної трагедії у Ксаверівці місцеві жителі організувалися і збирають підписи до голови територіальної громади і Служби автомобільних доріг. Люди просять встановити «відбійник» між проїжджою частиною і узбіччям автодороги, а також облаштувати тротуар.

Про це повідомив Вадим Довгий. Каже, після трагедії люди бояться ходити по тій частині узбіччя. Якщо йдуть, то весь час озираються…

Читайте також:

П’ять років тому над Калинівкою гриміла канонада — вибухали боєприпаси. Спогади очевидця

Ракетний удар 14 липня: сім'ї загиблих та поранені отримують допомогу

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.