Віктор та Олена з дитинства мають першу групу інвалідності. Віктор повністю лежачий та весь час лежить на спеціальному ліжку. Його дружина Олена пересувається на інвалідному візку. Вони не можуть вижити без сторонньої допомоги по дому. Таких людей в Вінниці близько десяти.
Через коронавірус їх залишають без допомоги у обслуговуванню. А для людей з важкою формою інвалідності це рівнозначно смерті.
— Ми, подружжя Хлопецьких: Віктор та Олена обоє є інвалідами дитинства 1-ої групи і не маємо ні батьків, ні дітей, а за станом здоров’я потребуємо сторонньої допомоги і вже майже 22 роки разом знаходимося на обслуговуванні у територіальному центрі №3 (Замостя) у місці Вінниці. В мене 5-а категорія по обслуговуванню (я повністю лежачий, навіть не можу сидіти на ліжку – хвороба поліартрит зачепила усі повністю суглоби і хребет. Дружина на 4-ій категорії (вона пересувається по квартирі тільки на візкові – у неї захворювання м'язів (міопатія – дистрофія м'язів). Соціальний працівник приходила до нас 5 раз на тиждень і істотно допомагала в наших побутових питаннях згідно укладених договорів, — розказує журналістці «20 хвилин» Віктор.
За його словами, у них виникла проблема, пов'язана з обслуговуванням.
— Соціальний працівник, який нас обслуговував, Наталя Касинюк, принесла копію наказа, в якому вказано, що тепер нас будуть провідувати три рази на тиждень і вся допомога скорочується тільки до закупівлі продуктів, ліків і оплати за комунальні послуги. Соціальний працівник подзвонила в двері, передала все, що купила по замовленню і до побачення. Ми обоє зовсім безпорадні і фізично самі не в змозі себе обійти, — розповідає вінничанин.
Чоловік звернувся по телефону до керівника територіального центру №3 (Замостя) Лілії Христянко, щоб прояснила, як бути надалі у випадку.
— У відповідь почули: «Ви ж на вихідні справляєтесь, якось обходитесь самі, ось і далі справляйтесь самі – находьте людей і вони вам будуть вам допомагати», — цитує слова посадовиці Віктор Хлопецький.
Ось цей наказ. Але в тексті немає жодного слова про заборону надавати соціальний супровід. Тож, ми телефонуємо у територіальний центра та запитуємо, чи дійсно людям з важкою формою інвалідності не будуть допомагати соцпрацівники по господарству.
— Справа в тому, що їх обмежують не в послугах, а в спілкуванні. Якщо раніше до них ходили п’ять разів на тиждень, то зараз будуть ходити лише тричі на тиждень, щоб не занести ніякої інфекції. У нас є такий наказ, тому ми повинні його притримуватися, — відповідає керівник терцентру Лілія Христянко.
— Але ж казали Хлопецьким, що соцпрацівник не буде більше допомагати по господарству, а лише приносити продукти та ліки до дверей. Це правда? — запитує журналістка.
— Соцпрацівник буде допомагати, але вони хочуть більше. Через то вже дзвонять кругом. Крім соцпрацівника до родини ходять з церкви та інші волонтери. Повірте мені, ці люди не обділені увагою, — відповідає Христянко.
— Але ж соцпрацівник прийшла та каже, що ви розпорядились вручити копію рішення та повідомити, що на період карантину не буде надаватись допомога в обслуговуванню. Навіть якщо соцпрацівник продовжить надавати допомогу, люди з інвалідністю будуть почувати себе зобов’язаними, — заперечуємо слова посадовиці та нагадуємо розмову з Хлопецьким.
— Повірте мені, Хлопецькі не будуть відчувати себе зобов’язаними, — відповіла вона.
Лише на територіальному центрі №3 зареєстровано 15 людей, яки надається соціальний супровід. Тож, запитуємо в посадовиці, як бути іншим людям. Адже залишитися без допомоги по господарству для них це однозначно, що загинути.
— У десяти людей є родичі або сиділки, які їм допомагають постійно. У п’яти чоловік немає нікого. Але всі рівно їм же хтось допомагає. На вихідні ж ми їх не допомагаємо. Вони якось справляються. Не такі вони, що зовсім без уваги, розумієте, — відповіла пані Лілія.
У разі виникнення погіршення ситуації з коронавірусом в Україні або в Вінниці наразі невідомо, що буде з цією категорією людей.
За словами керівника територіального центру №3 (Замостя) Лілії Христянко, на нарадах це питання не піднімалось.
— Зараз поки до них ходять та не стоїть питання. По мірі надходження проблем ми будемо вирішувати. Без хліба та ліків вони не будуть. Їм будуть приносити їжу та без уваги вони не залишаться, — обіцяє вона.
Наразі соціальні служби створюють списки набувачів допомоги у вигляді продуктів, ліків та оплати за комунальні послуги. Щоправда, списків набувачів допомоги в обслуговуванні не створюють. На пропозицію журналістки створити такий список, пані Христюк відповіла наступне:
— А хто їх буде обслуговувати? — запитання привело в ступор навіть журналістку.
— А ви спробували знайти якісь варіанти вирішення проблеми чи хоча б спитати у волонтерів, хто зможе допомогти? — запитуємо у посадовиці.
— Зараз їх обслуговує соцпрацівник. Ми включаємо своїх клієнтів у всі списки, що є, — відповідає вона.
Ми не ставимо крапку в цій публікації. А звертаємось до вінничан з проханням про допомогу.
— Для людей, які на обслуговуванні створюють такі умови життя, що не потрібно ніякого короновірусу, щоб померти ... Навіть в такій обстановці в країні потрібно залишатися людьми і мати милосердя до немічних. Без допомоги ми просто помремо, — благає Олена Хлопецька, яка пересувається на інвалідному візку та може залишитися однією хто, буде допомагати своєму лежачому чоловіку.
Пропонуйте свої варіанти вирішення цієї проблеми.
Читайте також:
Жорсткий карантин: в Україні припиняють рух всіх поїздів та електричок
На Вінниччині вісім підозр на коронавірус не підтвердилось. Але з’явилась нова
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер
Суспільство деградує - це результат духовного занепаду.
Сумно...