У смерті студента звинувачують… професора

«Трагедія у Вінниці: корупція дорівнює життю людини» - так назвав читач свого листа на сайті 20 хвилин. Саме від нього дізналися про трагедію в аграрному.  Ось повний текст цього повідомлення:  «У Вінницькому Ботанічному саду, біля Вишенського озера, повісився юнак, студент 4-го курсу факультету менеджменту і права Вінницького національного аграрного університету. Колектив факультету менеджменту і права співчуває рідним загиблого. На жаль, життя студента обірвалося через корупцію у вузі, а саме: вимагання грошей професором Мазуром А.Г. та його командою. Віримо, що це останній випадок безглуздої трагедії в Україні»

Брудом поливають корупціонери

Журналіст RIA спілкувався з професором Анатолієм Мазуром. Він науковець в галузі економіки з майже 40-річним досвідом роботи. Добре знаний не тільки у своєму навчальному закладі. Донедавна очолював Інститут менеджменту і права. Після його розформування працює завідувачем кафедри.

- У студента, про якого йде мова, я не приймав іспити, - каже професор. – Навіть не знаю його. Зате добре здогадуюся про авторів листа, викладеного на сайті. Бо звинувачення на мою адресу стали з’являтися після того, як я, будучи директором Інституту, звільнив з роботи двох викладачів-корупціонерів. Після того почалося поливання брудом. Куди вже тільки не писали на мене! За весь попередній час моєї роботи ніхто не скаржився і не звинувачував, а тепер… Пов’язувати загибель студента з моїм ім’ям – це вища міра кощунства. Втім, нехай це залишається на совісті тих, хто, ховаючись за маску аноніма, дозволяє собі поливати брудом іншу людину.

Факт смерті студента підтвердили у секторі зв’язків з громадськістю  обласної міліції. За інформацією керівника сектора Анни Олійник, 10 травня о 13-й годині 10 хвилин на телефон «102» надійшло повідомлення  про те, що у Ботанічному саду на дереві виявлено тіло молодого хлопця.

- Поки не буде результатів судово-медичної експертизи, не можна стверджувати, чи загиблий сам вкоротив собі життя, чи його смерть є насильницька, - каже Анна Олійник. – Хоча за зовнішніми ознаками слідів насильства на тілі міліціонери не виявили. Триватиме експертиза приблизно місяць. Кримінальне провадження порушено за фактом смерті  за статтею 115 Кримінального кодексу України.

У кишені був тільки ключ

Особу загиблого  встановлювали за фотографією обличчя загиблого. Документів в кишенях одягу не було. Знайшли тільки ключ від кімнати. Так як поруч розташований навчальний заклад і гуртожитки, міліціонери звернулися до працівників університету. Там упізнали студента за фотографією на ордері для поселення в гуртожиток. У його кімнаті виявили мобільний телефон, залишений на підзарядку, документи. Найбільше вразила мотузка, намотана на спинку стільця. Така само була на шиї хлопця.

Ігор проживав у третьому гуртожитку. У святкові дні більшість студентів роз’їхалися по домівках до батьків. Він один залишився у кімнаті. Чому Ігор не поїхав додому, невідомо. Можливо, тому, що дорога далека, він родом з Бершаді, можливо, є інші причини, про це вже ніхто не дізнається. 

У третьому гуртожитку проживає значно менше студентів, ніж в інших. Комендант Віра Василівна знає майже усіх їх в обличчя. Бачить,  як поводяться. Каже, Ігор був надзвичайно спокійним, тихим хлопцем. Більше говорити що-небудь ні про студента, ні про цей випадок,  комендант не стала.

- Без дозволу керівництва не маю права з вами спілкуватися, - такими словами жінка припинила розмову.

Не тільки в університеті воліють не говорити про трагічну ситуацію. На батьківщині Ігоря у Бершаді так само замовчують цей страшний епізод. Знайомі журналіста повідомили, що ніхто у Бершаді не висловлює ніяких припущень про те, що сталося у  сім’ї Савчуків. Батько й мати користуються  у районі авторитетом. Батько працює стоматологом, мати методистом у районному відділі освіти. Співчуття їм висловили багато людей, зокрема, це видно з некрологів, вміщених у районній газеті. Редакція RIA також щиро співчуває їм у зв’язку із непоправною втратою сина. Про трагедію вони не говорять. Тому не можна дізнатися, чи вірять у самогубство Ігоря, чи ні? Їх мовчання не важко зрозуміти - надто велике горе несподівано звалилося на їхню голову.

Викладач повернув студентам гроші

Недавно в аграрному побували представники Всеукраїнського громадського руху «Ні – хабарництву! Я не беру і не даю хабарів». Керівник організації Сергій Гула зустрічався з викладачами і студентами. Півтори години тривала його зустріч. Вона справила враження на всіх. Принаймні відомо, що одного з викладачів спонукала до конкретної дії.

Як розповів журналісту RIA один із студентів, після такої зустрічі викладач запросив до себе старосту групи і повернув гроші, які студенти зібрали і передали йому перед складанням іспиту.

Голова студентського самоврядування Настя Зять напросилася на засідання ректорату і роздала присутнім деканам, проректорам, завідувачам кафедр бланки декларацій. Звернулася з проханням заповнити їх, щоб відкрити свої доходи. Ніхто не відмовився. Нині декларації зберігаються у керівника студентського самоврядування. Студенти, з якими вдалося поспілкуватися, зізнаються, що декого з викладачів вони тепер не упізнають: ті категорично відмовляються  брати гроші, які студенти збирають перед іспитами на так звані  подарунки. Наведені приклади підтверджують факт отримання хабарів. Чи вплинули вони на студента, який передчасно пішов з життя? На це питання мають дати відповідь правоохоронці.

Коментар

Світлана Геращенко, психолог:

- Моя порада батькам – частіше спілкуйтеся зі своїми дітьми, незалежно від того, якого вони  віку – учні школи, чи студенти вишу. На превеликий жаль, частина батьків більше дбає про матеріальне забезпечення своїх чад.  Це добре. Але набагато важливіше заглядати у їхні душі, знати, як кажуть, чим вони дихають. У  сина чи доньки не має бути таємниць  від мами й тата. Навіть тоді, коли вони стверджують, що стали дорослі і не варто втручатися у їхнє життя, терпляче, ненав’язливо намагайтеся достукатися до їхніх сердець. Це потрібно робити для того, щоб у критичній ситуації дитина не робила необдуманих кроків, а знала, що має порадитися з найріднішими людьми – батьком і мамою. Здавалося б, прості речі, але, чомусь, не всі про них пам’ятають. Непростий час, у який живемо, вимагає від нас особливої турботи й піклування один про одного. Тобто діти також не повинні забувати про тих, хто їх народив і виховав. Кожна жива душа потребує теплого промінчика. Пам’ятаймо про це. .

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.