Тяжилівка, Каліча, Вовчик: навіщо Вінниці мапа малих річок і чому їм повертають імена
- У Вінниці значно більше річок, ніж здається на перший погляд — частина з них давно зникла з міського ландшафту, але не з екосистеми. Проєкт
- «Малі річки Вінниці» намагається зробити ці водотоки видимими знову — через дослідження, інтерактивну мапу та повернення історичних назв.
Виявляється, у Вінниці просто величезна кількість річок. Частина з них схована під бетонними плитами, частина — за парканами приватних ділянок, ще частина — поєднана з системою дощового водовідведення. Саме з цього усвідомлення кілька років тому й почався проєкт «Малі річки Вінниці» — спроба не просто порахувати водотоки, а повернути їх у міський порядок денний.
За шість років ініціатива пройшла шлях від перших обговорень із фахівцями з екології, урбаністики й архітектури до затвердження Концепції розвитку малих річок — 2035 та створення міжсекторальних робочих груп.
У 2025 році з’явилася громадська організація «Малі річки», затверджено назви 34 малих річок Вінниці, а також стартували нові дослідження — зокрема річок Тяжилівка та Вишня. Паралельно триває робота над пілотним простором відновлення річки Дьогтянець.
Окремим кроком стало офіційне найменування малих річок рішенням виконкому міської ради. Більшість із них отримали або повернули історичні назви, зафіксовані в джерелах XVII-XX століть. Серед них — Вербижівка, Сониця, Дьогтянчик, Каліча, Скакунка, Крутнів Яр, Чернишка, Лісова, Скельна, Соня, Борть, Звіринець, Паліїв Яр, Качатна, Підгородня, Вербовець, Садки, Кумбари, Семенка, Малий Тяжилів, Деркачка, Каракова, Глибокий Яр, Чиста Долина, Кам’яна Долина, Вовчище, Вовчик, Жукова, Довбнина, Тетерівка, Казаниха, Габрелі, Новоселівка та Сабарівська.
Присвоєння назв — це не формальність, а спосіб ідентифікувати річки в міському просторі й закріпити їх на мапі не як «об’єкти №…», а як повноцінні елементи природного та історичного ландшафту громади.
Ще одним видимим результатом проєкту стала інтерактивна мапа малих річок. Перед її запуском команда провела масштабне польове мапування: понад 30 волонтерів протягом двох з половиною місяців обстежували річки, фіксували координати перешкод, старих гідротехнічних споруд, місць накопичення сміття, врізок, труб і потенційних зон рекреації.
Загалом обстежили понад 39 малих річок і зібрали 1062 проблемні точки. Польові дослідження тривали понад 1800 годин. До процесу долучилися й науковці з кафедр географії, екології та ботаніки ВДПУ, ВНАУ та ДонНУ.
Зібрані дані синтезували та винесли у відкритий доступ. Інтерактивна карта дозволяє побачити не лише географію річок і їхню довжину, а й фотофіксацію стану берегів, інформацію про історію, сучасний гідрологічний стан і проблемні ділянки.
Вона показує взаємозв’язки між водотоками, зеленими зонами та міською інфраструктурою — те, що зазвичай губиться в документах і кресленнях. Відкритість даних робить екологічні проблеми видимими — а отже створює підстави для управлінських рішень, нових досліджень і громадських ініціатив.
Переглянути інтерактивну мапу малих річок Вінниці можна ТУТ.
Потреба в такій роботі не теоретична. Понад 22 малі річки у Вінниці є вразливими до зміни клімату й не є постійними — у посушливі періоди вони можуть зникати з поверхні.
Понад 38 кілометрів малих річок сьогодні фізично недоступні для проходу вздовж берегів. Ще понад 24 кілометри заховані в підземних колекторах і бетонних лотках.
Частина русел забудована, частина — відтіснена приватною власністю з порушенням прибережно-захисних смуг. Біотопи берегів порушені, трапляється розорювання, неконтрольоване захаращення сміттям, поєднання з дощовою каналізацією та потрапляння стічних вод.
Тут додамо, що втрачаючи природні русла і зелені зони, місто втрачає екосистемні послуги: природне охолодження, затримку дощових вод, середовища існування для флори і фауни.
За даними European Water Regulations, Україна посідає 32-ге місце з 40 європейських країн за рівнем забезпеченості питною водою та входить до переліку держав, яким загрожує водний дефіцит.
Після 2031-2050 років прогнозований дефіцит може сягнути 61-71 %, тоді як майже 80% питного водопостачання забезпечується поверхневими водами. У цій логіці малі річки — не периферія, а основа водної безпеки.
Проєкт «Малі річки Вінниці» намагається перевести розмову про них із теоретичної площини у практичну. Окрім досліджень, команда організовує лекції, екскурсії, формує річкову спільноту й інтегрує тему води у просторове планування міста. Дані з мапи можуть використовуватися для проєктування екостежок і рекреаційних зон, розробки освітніх програм, а також для врахування екосистем при розвитку територій.
Команда проєкту заявляє про наступний крок — дослідження малих річок за межами Вінниці у межах громади, уточнення їхнього водного стану та вразливості до кліматичних змін. Деталі поки не розголошують, але напрям очевидний: розширення географії й поглиблення аналізу.
Додамо, що проєкт реалізує КП «Інститут розвитку міст» у співпраці з програмою «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ». Його започаткували у 2019 році як один зі стратегічних екологічних пілотів у межах «Концепції інтегрованого розвитку Вінниці-2030». Мета — дослідити, зберегти і відновити малі річки, перетворивши їх на мережу блакитно-зелених коридорів для людей, води, рослин і тварин.
Читайте також:
Морози повертаються? Прогноз для Вінниччини на початок тижня
У Вінниці переселенцям дають житлові ваучери. Хто може отримати по 2 мільйона гривень?
Подякуй журналісту гривнею
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
