Цькування дітей з інвалідністю. Родини у Гніванській громаді поділилися власними історіями
- Знущання, образи та неприйняття з боку однолітків — про такі випадки розповіли мами, які виховують дітей з інвалідністю.
- Про це говорили під час зустрічі в Центрі життєстійкості Гніванської громади.
- Поки матері ділилися переживаннями та шукали підтримки, для дітей організували окреме заняття з елементами арттерапії.
У Центрі життєстійкості Гніванської громади відбулися зустрічі для матерів, які виховують дітей з інвалідністю, та окремо для самих дітей. Поки мами говорили про щоденні труднощі, підтримку й моменти, які допомагають відновлювати сили, фахівці організували для дітей заняття з елементами арттерапії.
Під час розмови учасниці порушили й непросту тему — ставлення оточення до дітей з інвалідністю. Зокрема, поділилися власними спостереженнями про випадки знущань і цькування.
Глімери та бар’єри: про що говорили мами
Однією з тем зустрічі стали так звані глімери. Це невеликі моменти, які дарують радість, спокій і відчуття безпеки. Ними можуть бути усмішка дитини, добре слово, обійми або навіть маленька перемога, яку сторонні люди можуть не помітити.
Також мами говорили про бар’єри, з якими стикаються їхні діти. Ідеться не лише про фізичну недоступність — відсутність пандусів, незручний транспорт чи інші перешкоди в просторі. Не менш болючим може бути ставлення людей.
Під час обговорення учасниці розповіли про випадки знущань із дітей з інвалідністю. За їхніми спостереженнями, з хлопчиків з інвалідністю частіше знущаються дівчатка, а з дівчаток — хлопчики.
У Центрі наголошують, що це саме досвід і спостереження учасниць зустрічі, а не узагальнення щодо поведінки всіх дітей. Водночас такі свідчення, на думку команди, не можна залишати без уваги.
«Дитина може навчитися долати фізичні бар’єри. Але вона не повинна вчитися терпіти приниження та знущання», — зазначили у Центрі життєстійкості.
Після цієї розмови фахівці побачили потребу в подальшій профілактичній роботі у школах — із дітьми, педагогами та батьками. Зокрема, говорити про інвалідність без стереотипів, пояснювати важливість поваги до відмінностей і наголошувати, що образи та приниження — це не жарти, а поведінка, яка завдає болю.
Поки мами говорили, діти займалися творчістю
Зустріч для матерів відбувалася паралельно із заходом для дітей. Для них фахівці Центру організували заняття з психосоціальної підтримки з елементами арттерапії та розвитку.
Діти могли творити, спілкуватися, проявляти себе, розвивати навички та отримувати позитивні емоції в атмосфері прийняття й підтримки.
Для мам цього дня також підготували творче заняття — кожна створювала власну свічку. У Центрі пояснюють, що це стало своєрідним нагадуванням про маленькі радощі, які допомагають відновлювати сили навіть у складні періоди.
«Мами мають простір, де їх чують. Діти — простір, де їх приймають», — так у Центрі описали значення таких зустрічей.
Надалі команда планує враховувати потреби родин, про які вони розповідають під час спілкування, та продовжувати роботу з темою прийняття дітей з інвалідністю в громаді.
Центр життєстійкості Гніванської громади працює в межах всеукраїнського проєкту зі створення мережі таких центрів. Ініціатива є складовою програми ментального здоров’я «Ти як?» першої леді Олени Зеленської. У громаді її реалізує громадська організація «Центр Промінь надії».
Вас може зацікавити:
Ворог атакував Вінницю: «шахед» вдарив біля автозаправки, двоє людей в лікарні
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
