Три пари двійнят вчаться в 6-Г класі вінницької школи №18

Двійнята з 6-Г, коли прийшли у перший клас, були схожі між собою, як близнята. Так стверджує їхня перша вчителька Ніна Пригода. За її словами, навіть батьки інколи не могли визначити, хто є хто. Тепер уже їх не сплутаєш, бо змінилися зовні. Близнята не змінюються, а ось двійнята…

- Як побачила їх перший раз, аж у долоні сплеснула, - розповідає вчителька. - Подумала, як же буду їх відрізняти, вони ж так схожі між собою. Навіть за різні парти розсаджувала. Пройшов час – і вони змінилися зовні.  Зате незмінним залишилося почуття підтримки. Такі діти, маю на увазі двійнят, дуже дружні. У них загострене почуття допомагати один одному.

Чим схожі і чим відрізняються між собою двійнята із 6-Г?

Вероніка й Іра

Вероніка й Іра Нечипоруки, у порівнянні з іншими двійнятами, найбільше відрізняються одна від одної. І не тільки зовні. Вероніка більш розкута, активна. У неї гарна усмішка. Її сестра задумлива. Менше говорить. Так само менше усміхається. У них різні уподобання й мрії.

-Мені подобається читати книги, - зізнається Ірина. – Особливо фантастику. Коли читаю, про все забуваю. Мрію стати журналістом. Якщо це вдасться, буду вважати, що поталанило в житті.

-А я люблю фільми, - пояснює Вероніка. – Книги менше цікавлять. У мене інша мрія. Хочу навчитися робити гарні зачіски. Заробляти цим на життя. Подобається патлатити коси на голові. Які вже тільки експерименти не проводила із своїм волоссям!  Шукаю варіанти зачісок. Робота перукаря мене захоплює..

П’ятий рік сестри відвідують заняття у танцювальному колективі «Барвінок». Неодноразово виступали на сцені. Обоє займаються спортом. Саме тому фізкультура – один з улюблених уроків. У чомусь вони різні, але деякі їхні бажання співпадають.

Денис і Дмитро   

-Народилися ми в один день 23-го 11-го 2004-го, - саме так відповів про дату народження Денис Юзвак. – Хто раніше? Ніхто не раніше і ніхто не пізніше – обидва в один час. Так мама розповідала.

Денис хлопець балакучий, легко підтримує розмову. Хоча його перша вчителька Ніна Пригода каже, що на початку навчання у школі з нього слова не можна було витягнути. Змінився хлопець у четвертому класі. Тепер розмовляє як дорослий. Натомість його брат Дмитро більше слухає, ніж говорить.

-Найлегше в школі вчити математику, найважче – мову, - каже, чи то жартома, чи всерйоз, Денис. Несподівано переходить на іншу тему: «А в нас скоро тренування у спортшколі. Якщо ще трохи поговоримо – то запізнимося».

Обидва брати відвідують заняття у секції з велоспорту у ДЮСШ «Колос». Їхній тренер майстер спорту Костянтин Пастернак схвально відгукнувся про братів Юзваків.

-Вони не розповіли вам про свої перші перемоги? – запитує тренер. – Денис став чемпіоном міста у груповій гонці на шосе, а Дмитро посів третє місце на цих само змаганнях.

Пан Костянтин пояснив, що під час гонки хлопці здолали дистанцію у 30 кілометрів. Якщо додати ще таку ж відстань до місця змагань і назад, то в той день вони проїхали 60 кілометрів. І це в неповних 12 років! Велоспортом з Юзваками займаються двоє представників із трійні – Юрій і Ліза Корзініни.

Назар і Микола

Назар Рацюк з’явився на світ на п’ять хвилин раніше за свого брата Миколу. Можливо, тому він трохи дужчий  на вигляд. Зате інтереси у хлопців однакові.

Свого класного керівника 6-Г  Богдана Йосиповича  двійнята називають класним вчителем

-Нам обом подобається комп’ютерна справа, - каже Назар. – Тому ходимо  у гурток комп’ютерних технологій та програмування. Є такий у Палаці дітей та юнацтва.

Таке заняття обрали не випадково, їхній старший брат Владислав навчається у технічному університеті. Молодшим сподобався його вибір. Теж мріють після школи вивчати комп’ютерні науки. Комп’ютер уже став їхнім другом. Назар повідомив, що він додатково вивчатиме ще й програмування. Дуже хоче навчитися писати програми. Заради вивчення комп’ютерних азів хлопці пожертвували заняттями велоспортом. Перестали відвідувати спортшколу. Кажуть, не шкодують, бо відчули, що знайшли для себе цікавішу справу.

-Спортом все одно займаємося, - усміхається Микола. – Нам до школи далеченько добиратися. То ми на транспорт не сідаємо, а ходимо пішки: 20 хвилин з дому, стільки ж назад. Гарна розминка. І так кожен день. 

Щороку в області народжується понад сто пар двійнят

Головний педіатр області Тетяна Бондаренко:

-Кожен рік у нашій області народжується понад сто двійнят. Наприклад, торік із 174-х багатоплідних пологів тільки двоє матерів народили трійню, решта 172 – двійнят. У нинішньому році таких пологів буде менше. Адже протягом шести місяців на світ з’явилося 64 двійнят і двоє трійнят.

Найбільш «урожайним» на трійні в останні роки був 2014-й. Тоді у нас народилося три трійні. До речі, тоді одна з матерів перед тим, як народити трійню,  уже народила  двійню. Традиційно протягом року маємо одну або дві трійні. В обласному центрі вони з’являються на світ один раз на два-три роки.

Музей двійнят і близнят

Костянтин Пастернак розповів, що його знайомий, який нині мешкає у Вінниці, родом із Закарпаття. У його гірському селі Велика Копаня двійнята народжуються кожного року. Нині там двійнят і близнят понад сто (!) пар. Підтвердження цій інформації є в Інтернеті. Найстаршим двійнятам у Великій Копані уже понад 70 років, наймолодшим – менше одного року. У місцевій школі навчається 12 схожих між собою хлопчиків і дівчаток, які майже одночасно з’явилися на світ.

Місцеві жителі пояснюють такий феномен не особливою генетичністю. Кажуть, причиною є вода з місцевого джерела. У ній є мінерали і сполуки, що стимулюють народження двійнят. Пити цілющу воду у село приїздять бездітні жінки. Сподіваються, що станеться диво.

У Великій Копані створили музей близнят і двійнят

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.