«Так люди захотіли». Прапор рашистів — замість ганчірки постелили при вході до музею в селі Ободівка

Кожен, хто переступає поріг краєзнавчого музею в селі Ободівка, витирає ноги об рашистську ганчірку.

• Прапор держави-агресорки можна побачити нині при вході до краєзнавчого музею у селі Ободівка — його використовують замість ганчірки.
• У кого виник такий задум і де взяли полотно?

Про незвичний атрибут в Ободівському краєзнавчому музеї журналіст «20 хвилин»/ RIA дізнався випадково. Під час розмови з директоркою музею Ольгою Кучер попросив розповісти про найбільш незвичний експонат. Пані Ольга на якусь мить зробила паузу, а тоді відповіла: «Мабуть, це прапор росії».

?!

«Ми його використовуємо замість ганчірки, — продовжила директорка музею. — Постелили при вході і кожен, хто переступає його поріг, витирає об цю ганчірку ноги».

Де взяли непотріб?

Після почутого уже автор тексту задумався, чи, бува, не жарт?

Аби пересвідчитися у словах співрозмовниці, попросив надіслати фото.

«У нас фотографують цю ганчірку багато з тих, хто заходить до музею, — розповіла Ольга Кучер. — Потім поширюють у соціальних мережах».

На запитання, у кого виник такий задум — витирати ноги в окупантів, співрозмовниця відповіла: «Так люди захотіли, а ми підтримали їх пропозицію».

Цікаво, де взяли у селі рашистську ганчірку.

«У селі ні в кого не було такого непотребу, — говорить директорка музею. —Шукали в іншому місці. Нині зробити це не складає ніяких труднощів».

Так в Ободівці допомагають перемогти ворога. Це теж внесок у нашу майбутню Перемогу. Чоловіки стримують ворога на фронті, намагаються вигнати його з рідної землі, а їхні земляки у рідному селі додають людям віри у те, що все вороже на нашій земля буде знищено і сплюндровано так само, як цей російський прапор при вході до музею села.

На превеликий жаль, на війні загинули уже майже 30 жителів Ободівки. Якби не путінська агресія, всі вони нині були б живі, раділи життю, працювали, виховували дітей, тішилися внуками…

На спомин про земляків-Героїв

«Плануємо у музеї створити Кімнату життя, — ділиться думками Ольга Кучер. — Виграли на це грант, конкурс проводив МХП. Визначилися з місцем. Обдумали концепцію».

Ось як написала про це у Фейсбуці Ольга Кучер:

В реаліях сьогодення кожен українець живе з відчуттям обов'язку і вдячності перед військовими, які нас захищають і перед тими з них, хто ніколи не повернеться до рідної домівки.

Зустрічаючи у стінах нашого музею військовослужбовців та їхніх близьких, ми давно мріяли створити для них спеціальний простір,

Для реалізації мрії Ободівський краєзнавчий музей взяв участь у конкурсі "Час діяти, Україно!" , оголошеному Благодійним фондом "МХП - громаді"

Маємо гарну новину для жителів Ободівської громади — ми здобули перемогу!»

Під час розмови з автором публікації директорка музею розповіла, як все починалося. Музей запросив на зустріч рідних, які втратили на війні синів, чоловіків. Під час розмови з ними ще раз висловили співчуття з приводу важкої втрати. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих.

«Розмовляли із земляками за великим столом, — продовжує директорка музею. — Просили їх надати інформацію про їхніх рідних, яких не дочекалися з війни. Написати спогади про те, якими вони були у дитинстві. В школі, у дорослому житті. Маємо все це зберегти у музеї для нащадків. Гарно поговорили, але чогось не вистачало. І я зрозуміла чого — теплішої обстановки.  Якраз після тієї зустрічі виник задум створити Кімнату життя. Написали проект, подали його на конкурс і вдалося виграти грант».

Тепер у нас 33 кімнати у Палаці Собанських

Краєзнавчий музей у селі Ободівка створено у вже далекому 1959 році. Його вдалося зберегти до наших днів. Навіть у нинішній непростий час заклад залишається комунальною установою сільської громади.

Не так давно заклад перейшов в одну із історичних будівель Палацу Собанських, що має статус споруди садово-паркового мистецтва місцевого значення. Раніше у цьому приміщенні знаходилася місцева лікарня.

«Музею передали один з корпусів Палацу Собанських, — каже Ольга Кучер. — Тепер у нас є 33 кімнати. Раніше було тільки чотири, так тіснилися, що стільця не мали де поставити. Перекрити дах, замінити вікна допоміг коштами зі свого фонду народний депутат України Микола Кучер. Немало робіт виконали власними силами. Ще є до чого докласти рук. Але важливо, що маємо приміщення, яке, до того ж, є історичною будівлею».

Про ще один важливий проект Ободівського краєзнавчого музею розповімо згодом. Його ініціювали брати Шевчуки - Анатолій і Віталій. Анатолій відомий український художник.  "Якщо нам вдасться реалізувати задумане, Ободівському сільському музею заздритимуть обласні музеї Вінниці", - сказав у ромові з журналістом Віталій Шевчук.

Читайте також:

«Мамо, за вами молитва, а перемога за нами». У Жмеринці на спомин про полеглих ставлять іменні лавки

Вінницькі митники попереджають про можливі затримки на кордоні з Молдовою

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.