«Священик цілував на Великдень красивих молодиць». Поляки зберегли для нас стародавні звичаї і писанки

Пані Єва і пан Ентоні Бжозовські з Варшави видали альбом "Подільські писанки". В основі - матеріал, зібраний їхніми предками понад сто років тому у нашому краї

Авторами альбому «Подільскі писанки» є подружжя з Варшави Єва і Ентоні Бжозовські. Журналіст «20 хвилин/RIA» зустрічався з ними,коли ті приїздили до Вінниці. Історія альбому настільки цікава, що бігме заслуговує на окрему розповідь. Фільм про це, без сумніву, викликав би ще більший інтерес. Єва й Ентоні відтворили альбом писанок, виготовлений ще на початку ХХ століття. Хто його створював і як відтворювали тепер?

Столітня мандрівка альбому подільських писанок

На початку минулого століття предки нинішніх Бжозовських – Ян і Гелена Бжозовські мали маєток у Попелюхах. Їхній палац нагадував центр польської культури.  Вони зберігали старовинні книги, порцеляну, картини, карти. Якось напередодні Великодня Гелена попросила місцевих селянок принести писанки, які вони готують до свята. Щирі українки подарували панянці 183 писанки. Візерунки викликали такий захват у Гелени, що вона вирішила зробити копію кожного малюнка. Майже всі зображення підписала. Так з’явився альбом, який зберігався у Бжозовських.

Більшовицька революція змусила польських панів залишити Поділля. Вони втратили свої маєтки. До речі, місцеві селяни у Попелюхаха допомогли Яну і  Гелеіа Бжозовським втекти від більшовицької армії. Це була своєрідна подяка за добре ставлення шляхтичів до місцевих жителів.

-Серед родинних пам’яток, світлин і документів родині Бжозовських вдалося також врятувати альбом з українськими писанками, - йдеться у книзі «Подільські писанки». – Гелена Бжозовська зберігала його до своєї смерті у Кракові у 1922 році.

Далі альбом потрапив до Бяличева, містечко біля Опілля, до садиби  Анни Беліна-Бжозовських і графа Зигмунта Броель-Платерів. Для них альбом став пам’яткою і згадкою про місце, де подружжя брало шлюб. Для Анни ще й згадка про подільське дитинство, яке вона провела у Попелюхах. Анна зберігала альбом до Другої світової війни. Він зник під час примусового виселення родини німецькими загарбниками. На щастя, збереглася копія.

Копію виготовила Анна.

Я бавилася цим місяць,

Про це вона так писала:"Я бавилася цим місяць, очікуючи на народження Юлія у варшавській клініці"

Далі альбом опинився у родини Островських. Анна Островська подарувала його своїй сестрі Гелені Мичельській.

Гелена Мичельська була нагороджена  Лицарським орденом Святого Сильвестра за заслуги для ближніх церкви. Такої нагороди її удостоїв Папа Римський Іван Павло  другий.

У 1997 році вона подарувала пам’ятку з українськими писанками Єві і Ентоні Беліна-Бжозовським.

-Ця родинна памятка свідчить про повагу польських землевласників до української культури, - написала пані Мичельська. – Я вам жертвую цей альбом з проханням, щоб ви берегли його і навчили поваги молодого покоління поляків до українців.

-Ось так після столітньої мандрівки альбом знову повернувся у нашу родину Бжозовських, - говорить Ентоні Бжозовський.

«За дві години священик збирав до п’яти тисяч яєць»

Ентоні і Єва доповнили видання розповіддю про історію родин, які зберігали альбом. Є тут ще й дуже цікаві епізоди – враження французького картографа й інженера Боплана. Зокрема, про те, як він описує звичаї і традиції святкування Великодня на Поділлі. Француз пише те, що особисто бачив під час перебування у нашому краї на Великодні свята.

Деякий час Боплан перебував на службі у Польщі і залишив після себе чимало спогадів від подорожей Поділлям. Він є автором карти України, виданої у 1650 році і опису до неї. Ось його розповідь про освячення великодніх яєць:

-За дві години священик збирає до п’яти тисяч яєць і цілує найкрасивіших молодиць, а старшим жінкам тільки подає руку цілувати  – сам митрополит Київський так робив.

Вразив француза ще один великодній звичай українців.

- Протягом усього тижня, - пише Боплан. - Аж до провідної неділі, всі цілуються при зустрічах і дарують одне одному писанки.

Дуже поширеним звичаєм було обдаровувати похресників та хрещених батьків. Хрещені мами зазвичай готували для похресників по кілька писанок. Так само похресники отримували писанки від хрещених батьків.

Завтра - обливаний понеділок

Обливаний понеділок – це ще один стародавній Великодній звичай, описаний Бопланом і переказаний  в альбомі «Подільські писанки»:

 -Здебільшого діти та молодь обливали один одного водою, організовували забави. Звідусіль лунало «Христос Воскрес!». Звучала навіть Великодня коляда. Захопливою для молоді була «битва» на писанках.

Ось ця польська панянка - Гелена Грохольска зібрала у Попелюхах майже 200 писанок і скопювала малюнок з кожної з них. 

Пані Єва й пан Ентоні звернулися до науковців, етнографів, дослідників старовини, аби ті описали представлені писанки, «прочитали» знаки, зображені на них. На жаль, не всі вдалося розшифрувати. На основі записів, розповіли, якими фарбами наносили малюнки, майже всі вони були природними барвниками.

Крім малюнків писанок з Попелюх, у книзі багато тексту і старих фотографій. На них зображено фрагменти перебування родини Бжозовських на Поділлі. Йдеться про те, як рід Бжозовських поєднався з родом Грохольських. Згадуються поїздки до Вінниці у Пятничани у маєток Грохольських.

Без сумніву, небайдужі поляки Єва й Ентоні Бжозовські заслуговують на подяку від нас за збереження і популяризацію традицій Великодня. Хто візьме на себе ініціативу висловити вдячність і в який спосіб?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.