Ставка Герінга, аеродром і Козятин на старій плівці. Що зберегла кінохроніка часів Другої світової
- 17-хвилинна кінохроніка, яку знайшли в архіві, відкриває незвичний погляд на один із маловідомих об’єктів часів Другої світової на Вінниччині. На плівці можна побачити ставку «Штайнбрух», військовий аеродром, місцеві краєвиди та навіть тогочасний Козятин.
Унікальні кадри з часів Другої світової війни, на яких можна побачити ставку Германа Герінга «Штайнбрух» поблизу Гулівців, знайшли в архівній кінохроніці. Дослідник Стогун Чевал опублікував 17-хвилинний фільм та окремі стопкадри з нього, спробувавши ідентифікувати зображені на плівці місця.
За його словами, архівний матеріал дає змогу побачити ставку не лише із землі, а й з повітря. На кадрах також є військовий аеродром, сільські пейзажі, місцеві жителі, а наприкінці — залізничний вокзал у Козятині.
«Це скарб! Віднайшов в архіві Гулівці і тамтешню ставку Герінга «Штайнбрух» на кінохроніці часів Другої світової війни», — написав дослідник.
Він зазначив, що військовий аеродром на плівці, ймовірно, розташований у Калинівці, а частина сільських кадрів могла бути зроблена в Гулівцях або навколишніх селах. Водночас ці припущення потребують додаткової перевірки.
Чому ці кадри важливі
Ставка «Штайнбрух» була польовим командним пунктом головнокомандувача військово-повітряних сил нацистської Німеччини Германа Герінга. Вона розташовувалася поблизу Гулівців, неподалік військового аеродрому. За даними Вінницького обласного краєзнавчого музею, об’єкт розміщувався в районі сучасної Калинівської громади.
Назва Steinbruch перекладається з німецької як «каменоломня». Саме написання «Штайнбрух», а не поширене «Штайнбрук», підтверджують і матеріали Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки.
Будівництво ставки розпочали у 1941 році. Комплекс включав підземні укріплені приміщення, з’єднані між собою, а також споруди для охорони, харчування та господарських потреб. Оскільки Герінг перебував там не постійно, об’єкт значною мірою використовувався як командний пункт Люфтваффе.
Ставка була пов’язана і зі спеціальним поїздом Герінга «Asien», який використовувався як мобільний командний центр. Для його обслуговування поблизу об’єкта облаштували окрему залізничну інфраструктуру.
Що видно на старій плівці
Опублікована кінохроніка цікава тим, що дозволяє побачити об’єкт у період його функціонування. На кадрах можна розгледіти територію ставки, споруди та прилеглу місцевість, а також зроблені з повітря зйомки.
Автор публікації звертає увагу на технічну особливість фільму: перші близько трьох хвилин запису були зображені дзеркально. Він самостійно віддзеркалив стопкадри, щоб вони відповідали реальному розташуванню об’єктів.
Окремо дослідник попереджає про якість архівного матеріалу. Оцифрований фільм має низьку роздільну здатність, тому окремі кадри він додатково обробив за допомогою штучного інтелекту.
«Загальна картинка передана правильно, але дрібні деталі штучний інтелект змушений був дофантазовувати», — пояснив він.
Тому, за його словами, риси обличчя людей, деталі одягу, нагороди чи особливості військової техніки на оброблених зображеннях не варто сприймати як достовірне історичне джерело — їх потрібно звіряти безпосередньо з оригінальною кінохронікою.
Що залишилося від «Штайнбруха»
Перед відступом у 1944 році німецькі війська підірвали бункери ставки. Їхні залишки збереглися донині. Сьогодні руїни «Штайнбруха» є одним із маловідомих об’єктів військово-історичної спадщини Вінниччини.
Архівна кінохроніка, якщо вдасться остаточно встановити дату, місця та обставини її створення, може стати цінним матеріалом для дослідників історії Вінниччини періоду Другої світової війни. Особливо цікавими є кадри, на яких зафіксовано не лише військовий об’єкт, а й тогочасний вигляд навколишніх населених пунктів та повсякденне життя місцевого населення.
Читайте також:
Скільки коштує бути студентом? Дізналися ціни на навчання у вінницьких вишах у 2026 році
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
