«Львівська освітня фундація» започаткувала проект, в рамках якого з дітьми, чий батько загинув в зоні АТО, цілий рік займається наставник. Це людина, яка допомагає пережити тяжку втрату, стає другом та «старшим братом».

— Проект з’явився ще у 2014-му році, коли почалася війна й були перші втрати. Його суть у тому, що ми шукаємо наставника для дитини, яка втратила батька у війні на сході України, — розповідає Дзвенислава Стецуняк, одна з координаторок проекту «Старший брат» — наставництво для дітей героїв АТО». — Упродовж року наставник працює з дитиною. Вони знайомляться, з’ясовують які в кого інтереси, складають план того, які б цікаві речі вони хотіли зробити протягом року. Наприклад, раз на два тижні будуть ходити в басейн, відвідувати музеї, ходити на піцу, займатися футболом, тощо.

Проект задумувався для того, щоби дати дитині та мамі можливість не занурюватися у своє горе, а потрошку виходити з нього. Дзвінка каже, що, зазвичай, за півроку роботи вже можна помітити зміни в поведінці дитини, як вона стає більш відкритою, починає проявляти більше зацікавлення до світу, легше виходить на спілкування.

— Всі ми були дітьми і знаємо ситуації, коли думаємо: «мама там щось таке собі каже, а от у мене є інші друзі…». Наставник і стає тим самим другом, прикладом для наслідування. Після закінчення проектного року, зазвичай, діти так сильно здружуються зі своїми «старшими братами», що продовжують спілкуватися й надалі, — каже Дзвенислава.

Цей проект є всеукраїнським, зараз він працює у 13-ти областях. Кожного року організатори знаходили більше 20-ти дітей і, відповідно, наставників.

— Умови ставимо такі, щоби дитина та «брат» були з однієї області, краще, коли з одного міста. У Вінниці маємо наставницю Наталю Леонову, яка запросила нас сюди на три дні. Тут діти святкували День Незалежності, ходили в музеї, плавали на катері. Сьогодні от у нас хімічні майстер-класи, — говорить Дзвінка.

Ось невеличке відео, як вони плавали катером по Бугу:



















Хімічні експерименти

— Улітку 2017-го я знайшла в інтернеті проект «Старший брат». Мене він зацікавив і я почала шукати дитину, з якою можна було почати займатися, — каже Наталя Леонова, доцент та кандидат хімічних наук, яка викладає в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса. — Через деякий час я стала наставницею для двох діток: 14-річного Андрія Кулібаба-Бухова, батько якого загинув у зоні АТО та 9-річну Ярославу, доньку викладача з філологічного факультету ДонНУ Михайла Жиліна, який воював на сході та був поранений.

Наталя розповідає, що потрібно було познайомитися з дітьми, дізнатися про їхні інтереси, загалом, знайти спільну мову.

— Ми відвідали, мабуть усі музеї у Вінниці. Їздили в Київ разом, — говорить вона. — Крім прогулянок, я запрошувала дітей до університету, де ми влаштовували різні хімічні експерименти. Ми тут проводили майстер-класи: хімія на кухні, секрети повітряної кульки, хімія полімерів… Діти виконували усю експериментальну роботу своїми руками.

Ось є відео, де Наталя з Андрієм займаються в університеті:

Враження від проекту

Сьогодні, 25 серпня, діти героїв АТО з різних куточків України завітали в Донецький національний університет, який базується у Вінниці. Тут для них влаштували майстер-клас із ліпки глиною та петриківського розпису.

Ми запитали в Ярослави, яка стала учасницею проекту «Старший брат», була підопічною Наталі Леонової, про враження від року, проведеною із наставницею.

— Вона весь час щось придумувала, розповідала цікаві речі, — каже Ярослава про наставницю. — Круто було, коли ми поїхали в Київ в «Експериментаніум». А речі, яким нас навчили в університеті, можна було повторювати вдома. Показувала мамі та меншій сестрі, як можна надути кульку, не торкаючись її губами.

Мирослава Жиліна, мати Ярослави, також задоволена участю доньки в проекті.

— Я вважаю, що проект пішов дитині на користь, — каже жінка. — Вона одразу відчула до цього цікавість. Я помітила, що вона приходила додому під враженнями й у піднесеному настрої. Багато розповідала про те, що бачила й робила. Потім навчала нас робити зелену «жаб’ячу» яєшню.