Основні зауваження стосувалися того, як європейські норми мають бути внесені в українське законодавство та як потім будуть виконуватися. Експертні групи вважають проект важливим, тому що в Європейському Союзі ще з часів Бернської конвенції (1979) дбають не тільки про види флори і фауни, а й про їхнє середовище перебування.

— Прийняття оселищної концепціїї сьогодні є на часі, але дуже важливо зрозуміти, яким чином ми можемо реалізувати ці положення. Тобто важливі не самі трактування термінів, а чітко прописаний механізм. Ми проаналізували даний законопроект і серйозних зауважень не виявили. Єдине, чого б хотілося, це більша публічність, краще ознайомлення громадськості із місцезнаходженням об’єктів, їх режиму режиму охорони, тому що досвід показує – це проблема, — сказав доцент кафедри біології Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського Олександр Матвійчук.

За словами представників міністерства, до впровадження норм про збереження природної спадщини в законодавство Україну підштовхує Угода про асоціацію з ЄС. Йдеться про смарагдові мережі — екологічні мережі, до складу яких входять території особливого природоохоронного значення.

Завершити процес та  створити реєстр територій екологічної мережі в Україні планують до 2018 року. Сьогодні ж проект на стадії обговорення між регіонами.

В міністерстві також зазначають, що експертні групи на місцях можуть допомогти у розробці екологічної мережі на місцях, оскільки досі цілісної картини територій, які потребують збереження, немає.

За словами експертів, сьогодні  в Україні ввели у список смарагдової мережі 281 об’єкт - це 10% території держави. За даними досліджень 2011 року, на Вінниччині розташовані тільки 2 об’єкти.

Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED