Фантастика! Це слово зривається з уст, коли бачиш те, що демонструють поранені «атовці» під час змагань «Сила нації». Такий турнір проведено в Україні уже втретє. 6 травня він відбувся у Харкові. На змагання прибули 18 колишніх бійців. У кожного – важке поранення. Наприклад, наш земляк з Могилева-Подільського Олександр Сарабун  втратив на війні ногу. Ще один боєць 95-ї бригади десантник Владислав Кузнецов з Жмеринки залишився без руки. Вони удвох представляли вінничан.  

На протезі піднімає штангу 50 кілограмів

-Вправ було багато, - розповів «20 хвилин» колишній доброволець батальйону «Донбас» з позивним «Вінниця» Олександр Сарабун. – Піднімали штангу, гирю, віджималися, виконували вправи з м’ячиком, який важить 14 кілограмів, гребли на тренажері.

Олександр Сарабун взяв вагу 50 кілограмів

Олександр каже, що підняв штангу вагою 50 кілограмів. В одній з прав треба було підняти колесо, що важить сто кілограмів. З цим він теж справився.

-В Україні це вже треті такі змагання, - розповідає Олександр. – Я був на всіх. Вони проводилися у Маріуполі, Полтаві, тепер у Харкові.

Наш земляк виступав також на «Іграх Нескорених». Було це у квітні нинішнього року. За його словами, на цих змаганнях відбирали кандидатів до збірної України для участі у міжнародних спортивних змаганнях «Ігри Нескорених – 2017» (Invictus Games). Обом нашим землякам – Владиславу Кузнецову і Олександру Сарабуну пропонували виступити у Канаді (міжнародні змагання відбудуться у вересні нинішнього року в Торонто).

-Я відмовився, - каже Олександр. – Чому? Бо побачив деяку несправедливість. У мене поранення очевидне – нема ноги. Я на протезі піднімаю штангу 50 кілограмів. Далі не буду вдаватися у подробиці. Достатньо того, що вже сказав: «Не терплю несправедливості».

Владислав Кузнецов повідомив, що в Канаду поїде із задоволенням.

Не тільки заради змагань. Тамтешня діаспора допомогла йому зібрати кошти на протез для руки. 

У нього збереглися гарні стосунки з українцями, які проживають у країні «кленового листя», саме так ще називають Канаду. На «Іграх Нескорених» він виступатиме  у вправі з «плавання». До складу збірної його включили після перемоги в Києві на змаганнях «Ігри Нескорених», Каже, спочатку не хотів їхати.

-Плаванням займався давно, ще в школі, - розповів Владислав. – Після того не тренувався. Не знав, що вийде з того. Мене переконали, що варто спробувати. Послухався. Тепер не шкодую. Уже маю тренера. Допомагає готуватися до виступу на міжнародному турнірі.

Владислав після лікування повернувся у свою 95-ту бригаду. Служить інструктором у навчальному центрі. Займається підготовкою бійців.

Силу духу, волі, нескореності долі деякі учасники демонстрували тнавіть на інвалідних візках. Такі відважні бійці приїдуть на змагання до нас у Вінницю.

Наступні змагання – у Вінниці

Такий само турнір «сила нації» планується провести у Вінниці. Ініціатором став згаданий вище учасник усіх попередніх змагань Олександр Сарабун.

-Я звернувся з такою пропозицією до Світлани Бевз, вона разом з чоловіком служила в «Айдарі», - розповів пан Олександр. – Сталося це після повернення з Полтави, де дуже гарно організували турнір. Я записав усе на диск. Передав його пані Світлані. Вона вхожа до керівництва області. Казала, що там підтримали пропозицію.

Світлана Бевз у розмові з «20 хвилин» повідомила, що у них було два варіанти щодо таких змагань у Вінниці.

-Ми вирішили поставити до відома обласну владу і запропонувати її представникам долучитися до організації турніру, - каже пані Світлана. – Якби такої підтримки не було, на такий випадок мали запасний варіант – провели б змагання на базі нашого технічного університету. База у нас є – маємо гарний спортивний зал, уболівальників вистачає, студенти, не сумніваюся, вщент заповнять зал.

За словами співрозмовниці, вона мала зустріч з головою облради Анатолієм Олійником. Він підтримав пропозицію бійця. Створено робочу групу по підготовці і проведенні турніру у Вінниці.

-Поки що не визначено конкретний час, - продовжує Світлана Бевз. – Орієнтовно турнір відбудеться восени, коли студенти й учні шкіл повернуться після канікул. Дуже хочеться, щоб молодь перейшлася силою духу наших мужніх хлопців. Вона не тільки вражає - надихає, спонукає кожного бути таким.