Спиртзавод в Овечачому продали за 53 мільйони гривень. Як торгувалися п’ятеро покупців?
- Вже три спиртові заводи нашої області перейшли у приватні руки через аукціони.
- Найбільше претендентів було на найстаріше підприємство — Овечацькому заводу 170 років.
- Фонд Держмайна (ФДМУ) виторгував за цей об’єкт у 2,7 рази дорожче від стартової ціни.
- До приватизації готують ще дев’ять спиртових і один лікеро-горілчаний завод в області.
- Які підприємства підуть з молотка?
Закон про демонополізацію спиртової галузі набрав чинності 1 січня нинішнього року. У ньому передбачено, що з 1 липня 2020 скасовується монополія держави на виробництво спирту. Відтоді триває великий розпродаж спиртових підприємств. У нашій області таких заводів було найбільше у порівнянні з іншими регіонами. Уже приватизували три з них — Немирівський, Бершадський, Овечацький (Калинівський район).
Село спиртують 170 років
Овечацький спиртзавод, що в Калинівському районі, найстаріший серед приватизованих. Його збудовано ще у 1850 році. Є ще одна особливість. Вона стосується назви.
Завод Овечацький, а знаходиться у селі Дружне. Чому так?
Овечаче це стара назва села. Її змінили у 60-х роках минулого століття. А завод зберіг назву. От і виходить, що завод зберіг населеному пункту стару назву.
За всю історію свого існування підприємство зупиняло роботу лише декілька разів. Про це свідчать документи, що є в музеї заводу. Зокрема, згадується, що обладнання на завод завезли з Польщі, воно було фірми «Борман-Шведе».
Завод не зупиняв роботу під час Першої світової війни, пізніше пережив Горбачовську антиалкогольну кампанію, зберігся до наших днів.
На жоден завод не було стільки бажаючих
Овечацький спиртовий купила інженерно-геодезична фірма, що належить власнику охоронної фірми — ТОВ «Амеланд». Як повідомляють на сайті ФДМУ, на жоден інший спиртзавод не було стільки претендентів. Під час аукціону ціну підвищували всі п’ятеро учасників торгів. Різниця між переможцем і та його найближчим конкурентом ТОВ «Укрхімресурс» склала всього лише 100 гривень.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру, основний вид діяльності товариства-переможця — діяльність у сфері інжирінгу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах Кінцевим бенефеціарним власником значиться Володимир Головко, який володіє приватною охоронною службою ТОВ «Альянс безпека».
Називаємо ще трьох учасників аукціону — ТОВ «Технокомплектсервіс», ТОВ «Регіон Комплект», ТОВ «Агро Центр-2012».
Таку запеклу конкуренцію за цей завод фахівці пояснюють тим, що підприємство продовжує працювати. Пропонує споживачам асортимент високоякісних спиртів: етилові ректифіковані «Пшенична сльоза», «Люкс», «Екстра», «Вища очистка», а також спирт-сирець, миючі засоби, вуглекислоту, барду суху зернову.
Торгувалися самі з собою?
Першим у державі продали Немирівський спиртовий. На нього претендував один покупець — власник компанії Neniroff.
Чому ж тоді вартість об’єкта збільшилася? Стартова ціна була 49,5 млн.грн., а продали за 55 млн.грн. З ким торгувалися на аукціоні — самі з собою?
Пояснення ситуації знаходимо на сайті ФДМУ. Компанія-покупець запропонувала вищу ціну на випадок можливої конкуренції під час торгів, адже інформація про кількість учасників закрита. Завод для покупця має важливе значення: у Немирові він має у власності горілчане підприємство. Отримати під «боком» технологічні лінії з виробництва сировини (спирту) вигідно насамперед з економічної точки зору.
Як з’явилася назва горілки Nemiroff
Пригадую розповідь Якова Грібова, засновника заводу Його офіс тоді знаходився у Хмельницькому. Під час зустрічі він багато розповідав про створення підприємства. Дотепер пам’ятаю два цікаві моменти.
Один з них стосувався того, як з’явилася відома нині у багатьох країнах світу назва
У той день представники Немирівського району за давньою традицією проводжали гостей, які взялися будувати в районі горілчаний завод.
Вигода для району була очевидна — податки. Тому й задобрювали інвесторів.
На межі району, куди супроводили приїжджих, зупинилися для того, щоб налити на дорогу по сто грамів.
Хтось з місцевих підняв наповнену склянку і замість довгого тосту вимовив таку фразу. Вона прозвучала на російській мові: «Ну, за Немиров во всем мире!».
Саме ця фраза дала поштовх майбутній назві нової горілчаної продукції. По-перше, вона співзвучна у вимові, по-друге, відображає місце знаходження підприємства.
Як Грібов презентував в Америці "перцовку"
Під час розмови з паном Грібовим у його хмельницькому офісі він дістав з шафи зі скляними дверцятами перші зразки горілки Nemiroff. Говорив про те, що їх особливо цікавить можливість експорту.
Поділився враженнями, як він особисто презентував свою продукцію в Америці. Було це наприкінці 90-х.
У Нью-Йорку в російському ресторані «Распутін» представлено «перцовку», а в Лас-Вегасі у великому готельному комплексі «Париж» наша горліка потіснила знамениту «Смірнофф». Замість неї на полицях торгових центрів і казино з’явилася Nemiroff (чорний) і «Медова з перцем».
За словами співрозмовника, поставкам за океан передувала презентація, неодноразові зустнрічі з партнерами. Вони «на ура» сприйняли Nemiroff (чорний).
Коли гість дістав пляшку.медової з перцем,одразу звернув увагу, як американці насторожено переглянулися. Далі пояснили, що недовіру викликав перець, що плавав у пляшці.
Грібов не став наполягати. Навіть не відкрив перцівку. Продовжив спілкування.
Перед тим, як попрощатися, ще раз дістав пляшку з перцем.
Схоже, американці на той час уже «дозріли», аби все-таки пригубити «підозрілу» рідину.
Коли випили, мало не в один голос вимовили : «Окей!» Як кажуть, вдарили по руках. Контракт на «перцівку» також був підписаний.
Знайшовся тільки один покупець
Найдешевше з трьох приватизованих заводів заплатили за Бершадський спиртовий — 19,8 мільйона гривень. Саме такою була початкова ціна. Бажання придбати у власність виявив тільки один покупець. Не було конкурентів, тому не продали дорожче.
Хоча приклад продажу Немирівського заводу свідчить про інше — навіть за умови одного покупця вдалося виторгувати більше, ніж пропонували спочатку
Як пояснив один з фахівців, Бершадський завод менш привабливий. Тому не знайшлося охочих, крім одного покупця, взяти його у власність.
Завод купили одесити, точніше, компанія Аква Солар Інвест.
На черзі ще девять спиртових і один горілчаний
Згідно з даними ФДМУ, також готуються до приватизації наступні об’єкти:
– ДП «Вінницький лікеро-горілчаний завод» (Концерн «УКРСПИРТ»)
– ДП «Барський спиртовий комбінат» (Концерн «УКРСПИРТ»)
– ДП «Браїлівський сокоморсовий завод» (Концерн «УКРСПИРТ»)
– ДП «Гайсинський спиртовий завод» (Концерн «УКРСПИРТ»)
– ДП «Бджільнянський спиртовий завод» (Концерн «УКРСПИРТ»)
– ДП «Чечельницький спиртовий завод» (Концерн «УКРСПИРТ»)
– ДП «Уладівський спиртовий завод» (Концерн «УКРСПИРТ»)
– ДП «Тростянецький спиртовий завод» (Концерн «УКРСПИРТ»)
– ДП «Юрковецький спиртовий завод» (Концерн «УКРСПИРТ»)
– Мартинівський спиртзавод (ДП «УКРСПИРТ»)
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
