Оголошення з різними змістом і контактними телефонами привели до одних й тих самих роботодавців.
Вінничанка Дар’я розказала, як стажувалася з продавцями медичного сплаву – нахабним хлопцем і вошивою дівчиною.
Вона вже знає, за якими адресами краще не ходити на співбесіду.
А якого роду роботодавцям не треба вірити – пояснює психолог.
Дар’я навчалася на дизайнера, але працювала продавцем в магазині, тому й шукала роботу в сфері торгівлі. Дівчина каже, що передивилася купу оголошень в інтернеті та в газетах, доки зрозуміла – більшість брешуть про вакансії та ведуть в одну структуру.
Продавець, експедитор, кур’єр, консультант, промоутер… На такі оголошення звертала увагу наша співрозмовниця. Усі відібрані нею вакансії, як виявилося, ведуть на фірму, яка працює у двох офісах міста. Те, що вони пропонують, раніше називали роботою «для активної молоді». Тепер, щоб зацікавити більше людей, пишуть неправду?
– Ось виписала два десятки різних телефонів з оголошень, які мене зацікавили, – показує свій блокнот 18-річна Дар’я. – З них аж 14 разів я потрапила на одну людину. У цієї фірми багато номерів, а офісів два – на Івана Богуна, 2 і на Келецькій, 53.
На першу адресу Дар’я ходила з надією влаштуватися продавцем бутика у великому торговельному центрі. На співбесіді їй сказали: зараз місця в бутику немає, і запропонували бути торговим агентом – уранці отримувати товар на складі і з водієм розвозити його по точках.
Який це товар, не сказали. А «точки» в уявленні Даші мали би бути магазинами або іншими місцями продажу в місті. Та виявилося все не так. Єдину інформацію озвучили чітко: дівчина зароблятиме 300 гривень щодня.
– Для мене це хороша сума, тому я погодилася прийти на стажування, – каже Дар’я.
Крім неї, на стажування за адресою Івана Богуна, 2 прийшли ще троє людей. Усіх зібрав «головний» по стажерах Анатолій, якому на вигляд років 20. Він посадив новачків у машину, і поїхали. Спершу на Західний автовокзал, а далі – в Муровані Курилівці.
– У мінівені, розрахованому на 9 людей, нас було 15, – розказує дівчина. – Усі сміялися, перекрикували один одного, щоб стажери не могли нічого спитати. Коли цей Толя висадив одну дівчину, я подумала, що знайому підвезли...
В другому селі вийшла друга дівчина, в третьому – третя, і так до Куриловець залишилися тільки новачки, Толя і “права рука” головного. Останні на всі питання стажерів про роботу викручувався жартами. До останнього не казав, що будуть робити.
– Конкретики не було ніякої, – каже Дар’я. – Уже в Курилівцях він дістав сундучок, і я зрозуміла, що продаватимемо біжутерію. Він назвав це медичним сплавом і заборонив нам відкривати рота. Треба було тільки ходити за ним і дивитися.
– Я була шокована від того, як він тиснув на людей, – продовжує дівчина. – Ми заходили в кожну щілину, в магазини, на приватні подвір’я, в лікарню. Дівчина, яка була з нами, спробувала теж говорити про товар, але Толя потім її так шарпанув: «спробуй ще раз рота відкрити, не знаю, що зроблю!».
Дар’я каже, що вона не пішла одразу геть з такої роботи, бо не хотіла добиратися додому на автобусі. Грошей із собою було мало.
– Він за весь день продав одну обручку за 100 гривень і ланцюжок за 200 з чимось. Це ніякий не заробіток. А ще ж бензин пішов на дорогу, – аналізує тепер дівчина. – І от їдемо ми нарешті назад. Підбираємо одну дівчину – вона «Джус тобі!» і наставляє мені руки, щоб хлопнула по долонях. Тоді так само друга «Джус!»… Це дратувало страшно. Коли вони всі збираються в купу, то це весь час «Джус тобі, джус тобі, джус!»… Я попросила, щоб мене висадили на Вишенці. Сказала, що завтра не прийду, почула, як мене Толя послав услід, а потім сиділа на занятті в автошколі, як загіпнотизована. Постійно «Джус» був їхні у голові. Дуже неприємне враження залишилось.
Питаємо у Дар’ї, чи гарно одягненні торгові агенти? Вона каже, зовсім ні. Більше того, дівчина у однієї агентки помітила проблеми з волоссям:
– В неї були воші. Я коли в училищі навчалася, нас постійно на це перевіряли, тому знаю, як виглядає волосся, коли воші є…
На наступний день Дар’я знову взялася вивчати оголошення про роботу. Щойно чула адресу Івана Богуна, 2 – одразу припиняла розмову. Домовилася на співбесіду у офісі на Келецькій, 53. Цього разу мала надію влаштуватися кур’єром, а їй знов запропонували роботу торгового агента.
– Обстановка у офісі була дуже схожа на ту, що на Богуна, – розказує дівчина. – Жінка, яка говорила зі мною, сказала те ж саме, що я вже чула про поїздки з товаром. Я «спасибі» й пішла звідти.
Якщо раніше Дар’я дзвонила за оголошенням sз сайтів пошуку роботи, то далі виписала номери з газетних пропозицій. Почала дзвонити, і на п’ятому дзвінку почула – «Привіт, Даша».
– Я за багатьма номерами натрапляла на одного хлопця з фірми «торгових агентів», – говорить дівчина. – Вони скрізь, куди не подзвони. Не знаю, як фірма називається, може, «Джус», раз це постійно кричали. Нікому не раджу мати з ними справу. В них суцільний обман і дуже нагарне ставлення до людей. Згадувати неприємно.
Дар’я помиляється, коли думає, що «Джус» – це не назва фірми з працевлаштування. Це вітання у системі учасників прямих продаж. Абревіатура, співзвучна з англійським словом «сік», перекладається так: розділи з нами наш успіх. Про «усіх» на такій роботі нещодавно більше розказувала редакції вінничанка, яка стажувалася в колцентрі з продажу неіснуючих квитків на концерти Студії «Квартал 95». Вона протрималася серед нечесних продажників кілька днів, тож і побачила більше.
Чимало історій про торгових агентів, які вітаються «Джус!», можна знайти на форумах. Там люди пишуть про своїх родичів чи знайомих або про себе. Розказують про навчання на тренінгах із ненормативною лексикою та мотивацію на щотижневих зборах колективу із приниженням того, хто приніс найменше в «общак». А одна історія про метод розкріпоститися «по джусу» вже стала легендарною: дівчат змушували «програвати» половий акт з начальником, щоб «зняти комплекси».
– Варто задати конкретні запитання потенційному роботодавцеві: в чому саме полягає робота? де місце розташування офісу чи фірми (точна адреса)? яка зарплатня? який робочий графік? які навички чи вміння вимагаються від вас? Шахраї зазвичай, або не відповідають на такі запитання, кажучи «А ви приїздіть, ми вам розкажемо», або відповідають «розмито».
Також вас мають насторожити будь-які попередні вкладення грошей. Доволі часто шахраї пропонують пройти «навчальні тренінги», придбати товар на певну суму, придбати літературу. Якщо чуєте такі «умови» працевлаштування, скоріше за все, це або мережевий маркетинг, або справжнє шахрайство. Тут працює принцип: якщо людина вклала гроші чи зусилля, їй буде важко відмовитися, вона захоче врешті отримати результат.
Також шахраї доволі часто обіцяють «золоті гори», адже їхнє завдання – викликати ейфорію від потенційних заробітків та відключити ваше критичне мислення. Ну і звісно ж, психологічний портрет шахрая: «бігаючі» очі, суперечливі факти, емоційна мова, маніпуляції, наполегливість (складається враження, що це ви потрібні йому більше, аніж робота вам), панібратство (відсутність меж, рамок контакту та офіційної ділової мови).
Також якщо у фірми є офіс, варто поцікавитися у орендодавців, охоронця чи чергового, як давно ця фірма тут. Якщо часто змінює офіси, нещодавно відкрилася у вашому регіоні – це теж має викликати підозру. Не забувайте перевірити наявність вивіски, сертифікатів та взагалі зверніть увагу на саме приміщення - чи викликає воно у вас довіру?
Ну і головне – довіряйте інтуїції. Якщо у вас навіть на хвилину з’являється сумнів або дивні відчуття (психологічного тиску, напруги, страху, тривоги, сорому, обов’язку) – найімовірніше, над вами проводять психологічні маніпуляції.
– Під час вибору роботи, як і в інших життєвих ситуаціях, дуже важливо зберігати зв'язок зі своїм внутрішнім голосом. Кожна організація має свою корпоративну культуру і етику. І якщо вам це не підходить за цінностями, краще чесно собі зізнатися і шукати інше місце.
Якщо ж брехати собі, підлаштовуватися проти власної волі, тоді можна не помітити більш грубих порушень взаємодії, як то сектантство або моббінг (травля на рабочому місці).
Тому перед тим, як погоджуватися на вакансію, варто визначити власні межі, що ви робите в ідеалі, на що згодні, а на що не погодитесь ні в якому разі. А також набратися сміливості та діяти, відповідно до своїх пріоритетів.
Читайте також:
Шахрайство на шоубізі: як у Вінниці продають неіснуючі квитки на "95 квартал" і інші концерти
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер