Сенсей і його учні. П’ять чемпіонів світу підготував Сергій Брушніцький з Ладижина

— Осу, сенсей! — кажуть вихованці Брушніцькому, що означає поважаємо, цінуємо, вчителю

Сергій Брушніцький працює з особливими хлопцями й дівчатами. Одні з них пересуваються на візках, бо мають проблеми опорно-рухового апарату, в інших — вади зору чи слуху, проблеми з кінцівками.

І він — чемпіон світу з бойових мистецтв, учасник трьох чемпіонатів Європи з карате, чемпіон України з карате і тхеквондо.  

Як же вони пишаються таким наставником!

Свій проект роботи з людьми з інвалідністю він назвав «Незламні». Започаткував його сім років тому під час роботи тренером спортклубу «Сіндо» в Ладижині.

Поруч з Ахтемом тремтів, як листок на дереві!

У його житті був момент, коли побачив групу людей на візках — і щось змінилося в його душі. Вирішив, що має працювати з ними. Ця думка пронизала його раптово й несподівано, як блискавка. Він, випускник факультету фізичного виховання педагогічного університету, мав необхідні знання, вирішив довести собі, що створить власний проект для роботи з такими людьми.

Щоб показати державі, світові, що ці люди не гірші, як дехто вважає, а подекуди навіть кращі за тих, хто вважає себе повноцінним. Сталося це сім років тому. Нині Сергій радіє з того, що такий проект вдалося реалізувати.

Про це він говорив під час вручення йому премії «Кращий волонтер-2020». Подякував батькам, що наділили теплом, яким тепер має можливість ділитися зі своїми вихованцями.

— Коли бачу, як мої учні змінюються, радію з того, мабуть, більше, ніж вони самі, — сказав у розмові з журналістом 20minut.ua Сергій. — Стати кращим сьогодні, ніж учора, загалом змінюватися на краще — у цьому суть наших занять. Таких змін хочеться і мені, і моїм учням.

Нагородження супроводжувалося відеопоказом успіхів вихованців Брушніцького. Роботу він розпочинав з реабілітації. Справа переросла у заняття спортом. У Ладижині знають школу паратхеквондо і спортклуб «Сіндо», створені Брушніцьким. Він виховав п’ять чемпіонів світу!

Відзнаку «Кращий волонтер-2020» Сергію вручав Ахтем Сеітаблаєв. Запитую, що саме говорив режисер під час нагородження.

— Та я так хвилювався, поруч з ним тремтів, як той листок на дереві від вітру, — щиро зізнається Сергій. — Здавалося, можу тримати себе в руках, а насправді… Після нагородження ми вже спокійніше поспілкувалися. Ахтему було цікаво, як вдається працювати з такими людьми, як вони зуміли досягти світових результатів. Звичайна розмова двох людей про незвичайних людей. Я потім розповідав своїм учням, як ними пишався знаменитий актор і режисер. І це теж додає їм бажання і сил добиватися більшого.

Єдиний у світі спортсмен з зав’язаними руками

Учні у Брушніцького справді унікальні. Ось що він розповів про Антона Швеця. Хлопець виборов ліцензію на Паралімпіаду у Токіо. Змагання мали відбуватися у нинішньому році. Пандемія стала на заваді.

— Антон — єдиний у світі спортсмен, який у змаганнях з паратхеквондо виступає із зав’язаними ззаду руками, — розповідає Сергій Брушніцький. — Я сам їх йому зав’язую…

За словами співрозмовника, у хлопця від народження уражені кінцівки, руки не слухаються, паралізовані, вони, як сухі гіллячки. Аби не травмуватися під час бою, тренер зав’язує їх. Як б’ється спортсмен? Ногами!

Співрозмовник уточнює, що Антон другий номер у світовому рейтингу серед спортсменів паратхеквондо, перший номер збірної України, майстер спорту міжнародного класу.

Тренер називає імена ще одного уславленого спортсмена — Федора Верещагіна. Відзначилася Іванна Цапціна. Три роки тому вона уперше вирушила з командою на змагання у Португалію.  Звідти відправилися у столицю Болгарії. У Софії дівчина виборола срібло чемпіонату Європи з паратхеквондо у вправі пумсе. Це  перша медаль такого рівня у такому виді парапумсе.   

Бої з… тінню

У нинішньому році всі змагання відбувалися в режимі онлайн. Співрозмовник називає їх боями з тінню. Розповідає про принцип таких поєдинків. Коли здійснюється запис бою одного спортсмена з тінню. Потім накладається на виступ суперника і судді оцінюють результат.

Уперше у такому режимі виборювали медалі на турнірі в Океанії. У турнірі брали участь команди з 12-ти країн світу.Чемпіонами стали Івнна Цапціна, Оксаан Мельник та Інна Трохименко. Срібні нагороди здобули Дарія Мигулько і Владислав Антонюк.

Океанія стала ще одним континентом, який підкорили вихованці Брушніцького. Раніше вони «підкорили» Америку, Азію, Африкуі Європу. У п’яти міжнародних турнірах виступали ладижинці у нинішньому році. У змаганнях беруть участь спортсмени зі згаданого вище клубу «Сіндо», Ладижинської ДЮСШ №2 та Вінницької ДЮСШ «Інваспорту».

Як каже наставник спортсменів, вони вже «налупили» 59 міжнародних нагород.

Слухала вся країна

Сергій з 12 років став займатися карате. В той час батьки проживали у Німеччині, у нього батько був військовий. Згадує, як один з офіцерів займався карате. Юнаку теж захотілося спробувати свої сили у цьому незвичному виді спорту. Попросився на заняття. Так набув перші навички. Відтоді не полишав займатися різними видами бойових мистецтв.

Найвищим своїм досягненням вважає не власні титули. Таким для нього є Проект «Незламні».

У день 9 грудня Брушніцький знову їздив до Києва. Це було рівно через тиждень після отримання відзнаки «Кращий волонтер-2020».

Через тиждень його запросив до столиці Максим Царенко. Перед поїздкою Максим повідомив, що Суспільне запросило його на прямий ефір. Вони давно знайомі. Тому Сергій погодився. Тільки головного не повідомив тренеру Царенко.

— Громадська організація «Країна», що має власну нагородну систему, прийняла рішення нагородити Брушніцького знаком  Народної пошани — орденом «За розбудову України», — розповів 20minut.ua Максим Царенко. — Аж тоді, коли зайшли у будівлю радіо на Хрещатику, 26, я вибачився перед Сергієм за таємницю і повідомив, що він не тільки братиме участь у програмі. Його чекає нагородження у прямому ефірі.

Орден Сергію вручив у студії у присутності ведучих, які озвучили це на всю країну, Максим Царенко. При цьому ведуча програми згадала про мужній вчинок нашого земляка.

У вже далекому 1995-му Максим врятував під час пожежі дітей у піонерському табору в Криму. Він тоді навчався у педагогічному інституті, проходив навчальну практику. Пожежа виникла вночі. Студент виносив з вогню дітей, але сам зазнав травми. Пошкодив руку і тепер носить протез. Обгоріла частина тіла…


Читайте також:

«Що нам робити з Санею? Не може оформити інвалідність». Продовження історії бійця-безхатька

Коли «Берегині у погонах» змінили однострої на вечірні сукні, зал «вибухнув» оплесками

15 поїздок на війну. Вінничанка — краща «Сестра милосердя» українського війська

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.