Сашко Подолян з “Маленьких гігантів”: після відпочинку - до нових перемог

Одинадцятирічний білявий хлопчина, серйозний не за роками, заходить до музичного класу у супроводі мами. Три місяці тому він вражав виступами свого тренера Ірму Вітовську, членів журі та всю Україну дорослим академічним співом на шоу “Маленькі гіганти”. Його виступ - інтерпретація пісні Скрябіна “Танець пінгвіна” - першим на шоу дістав найвищі бали від журі. А сьогодні він ходить до шостого класу Шаргородської школи № 1, надолужує пропущені уроки та справляється зі своєю першою всеукраїнською популярністю. І при цьому зіркова хвороба хлопчика не торкнулася взагалі.              

Тетяна, каже — першими його талант до співу помітили… лікарі:

- Коли ми ще були у пологовому будинку, і він плакав, то медсестри та лікарі казали — оце у вашого хлопчика й голос. Голос як у Баскова — сміялися. Вони вже могли порівняти з чимось. Ну, а для мене це був звичайний плач.

На інтерв'ю Сашко прийшов з мамою до музичної школи. Це, до речі, було вже друге його інтерв'ю на той день.

Життя після проекту — як воно? Не заважає перша популярність?

- Важко трохи. Я сумую за друзями, за сценою. Але вдома мені теж добре. Наприклад, у моєму класі, коли я тільки-но приїхав, мене запросили на солодкий стіл тоді. Кажу — ну добре, піду. Тільки зібрався, виходжу надвір — а там усі мої друзі, навіть без курток. Почали обнімати мене, вітати. Я теж дуже скучив за ними. Також мене часто впізнають на вулиці — хвалять та просять сфотографуватися.

Хто вперше “відкрив” тебе, Сашко?

- Любов Пантелеймонівна мене відкрила, мій голос. Вона знала підхід, спеціально підбирала пісні, які мені потрібно співати. Вона педагог дуже розумний, підбирала мені пісні, я з ними справлявся.

Любов Пантелеймонівна каже, помітили тебе вперше у Києві. Як це сталося?

- Я виступав на музичній олімпіаді “Голос країни”. Тоді до нас підійшли люди з СТБ, сказали, що гарно співаю. Дорослі обмінялися телефонами, і вони сказали, щоб обов'язково приїжджав на кастинг шоу.

Тетяна додає:

- Приїжджає вчителька до нас і каже — таке-то діло, запрошують нас на шоу. Ми не планували, і взагалі нам багато хто казав — їдьте на “Голос”. Для нас телебачення — це взагалі щось… Не хотілося цієї слави чогось. Можливо, думали, що він для цього ще замалий.

Із ким із друзів з “Маленьких гігантів” до сих пір спілкуєшся?

- З Соломією, з Ерікою, з Артуром. Майже з усіма з “Маленьких гігантів” - з Марком спілкуюся, з Владом, з Лєрою — а ні, з Лєрою ні. Аня з Хмельницька дуже часто пише, планує заїхати у гості.

Ти на проекті співав різні пісні — від Luna Tu до пісень Скрябіна. А сам які слухаєш?

- Подобається Алесандро Сафіна, але я також слухаю і Скрябіна. На проекті мені всі подобалися пісні, не можу сказати, що з якоюсь труднощі виникли. А найбільше до душі прийшовся “Танець пінгвіна”, певно що.

Що тобі дав проект?

- Мабуть проект “Маленькі гіганти” дав мені, в першу чергу, артистичні навички. А щодо вокалу — то цього вже більше Любов Пантелеймонівна навчила. Якщо б не її підготовка, мені було б складно.

Були для тебе важкі моменти у шоу?

- У фіналі, коли не пройшли. Ми так сподівалися на перемогу. Але коли не пройшли, то трохи засмутилися. Та всі ми з Ірмою домовилися — не плакати й не ображатися, якщо програємо. Тож, коли ми засмутилися, Ірма подивилася на нас і сказала — так, ми ж домовлялися. І ми трималися.         

Чи не заважав проект навчанню у школі?

- Мене там усі хвалили. Відпустили без проблем. А коли повернувся, вчительки мені трохи допомагали. Директор сказав, що якщо чогось не зрозумію, можу сміливо звертатися до них за допомогою.

Тетяна розповідає подробиці:

- Розсилалися листи до директора школи від “1+1”. На основі цього листа я писала заяву, щоб на певний час нас звільнили від занять. Пропущений матеріал він потім наздогнав благополучно. І вчителі з розумінням поставилися. Ми їм вдячні за те, що допомогли у чому треба, підтягнули його.

А який предмет у школі найулюбленіший?

- Співи. А, окрім співів, я більше спорт люблю, Математика у мене — на другому місці. Або й на третьому.

Є такі однолітки, що відверто тобі заздрять?

- Ну, деколи такі є. Але в основному усі дуже добрі. Поважають мене, як і я їх. Вони ставляться як до друга. У мене є найкращий друг Ваня. То він мене підтримує і в горі, і в радості.

Питання спеціально для вінницьких шестикласниць — є у тебе дама серця?

- Ні, немає.

Тетяна з усмішкою поглядає на сина:

- Дуже багато в Інтернеті у нього з'явилося друзів. І коли краєчком ока бачу сторінку відкриту, то там трохи прочитую. Багато дівчат пишуть щось на кшталт “я тебе люблю”.

Ти, окрім співу, займаєшся ще танцями народними і сучасними. Розпиши свій розклад по днях.

- В понеділок у мене танці. На третю йду до музичної школи. З чотирьох до шести — до студії Royal Dance – і вже до шостої. Весь тиждень розписаний. До всього ще й співи 3 рази на тиждень.

Далі музичні плани які? Здається, тебе на проект “Голос. Діти” запрошували?

- Ні, я не піду туди. Для чого? Я вже був на одному проекті. Хай тепер інші діти беруть участь. Я би хотів, але два рази в одну ріку не зайдеш.

А якщо зараз з'явиться можливість покинути Шаргород і працювати саме у музичному напрямку? Якщо затягнуть тебе у шоу-бізнес, підеш?

- Ні, взагалі, я зараз не хочу. У мене зараз є друзі, зараз я не готовий. Саме зараз, у цей момент, я ще не знаю напевно, чим я буду займатися. Як Бог дасть, так і буде.

Сашкова вчителька з вокалу Любов Подоляк розповідає, у чому унікальність його голосу:

- Він співає неприродно низьким голосом. Це вже виходить дорослий чоловічий тембр. По самому регістру він звучить у малій октаві. Дуже часто кажуть — от як же Сашко буде співати, коли у нього буде мутація голосу? Це вже як складеться — передбачити не можна. Але ж наука йому лишиться. Слух і навички звукоутворення залишаються.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.