Сарана на полях Вінниччини — правда чи тільки чутки?

Альона ЧЕРНІЮК

В південних регіонах України цього літа фіксували поширення саранових. Через це в інформаційному просторі з’явилися чутки про загрозу й для інших областей. У відповідь на це у Держпродспоживслужбі Вінниччини надали офіційне роз’яснення.

У кількох регіонах України в липні фіксували спалахи поширення сарани — зокрема, на території Запорізької, Херсонської та Одеської областей. Наразі вогнища шкідника на півдні країни ліквідовано, а у Дніпропетровській області факту масового розмноження не зафіксовано.

У зв’язку з поширенням недостовірної інформації про нібито навалу сарани на Вінниччині, Держпродспоживслужба спростовує ці чутки та надає офіційне роз’яснення.

Відео дня

Як відрізнити сарану від інших комах цього ряду?

Саранові належать до ряду Прямокрилі (Orthoptera), у світі відомо 27 000 видів, у т.ч. в Україні спостерігається понад 200 видів прямокрилих. До цього ж ряду належать коники і цвіркуни. Усі ці комахи мають багато спільного:

для них характерно те, що голова причленована так, що дивиться в бік, а не вперед;
крил дві пари: передні більш жорсткі і використовуються як надкрила, задні більші, основний рушій в польоті;
задні ноги стрибального типу, через які ці комахи мають додаткову назву — стрибаючі комахи.

Цей ряд поділяється на два підряди — коротковусі прямокрилі (Caelifera), до яких відноситься сарана, та довговусі прямокрилі (Ensifera) — до яких відносяться коники і цвіркуни. Сама назва підряду говорить про те, що сарана має короткі вусики, а коники і цвіркуни — довгі. Відрізнити комах одна від іншої здалеку досить складно.

Багато хто орієнтується на колір, але зелений коник може бути і сірим, і коричневим — все залежить від його місця проживання. Більшість коників всеїдні з нахилом до хижацтва, вночі полюють на інших комах. Саранові ж живляться лише рослинною їжею, сарана володіє потужними щелепами, які дозволяють буквально згризати все, що трапляється їй на шляху.

Також відмінною ознакою коників і цвіркунів є їхня здатність блискавично й високо стрибати, а також уміння створювати неповторний стрекочучий звук. Проте коники, на відміну від цвіркунів, цвіркочуть лише вдень. А ще коники здатні до польоту. Коники і цвіркуни ведуть лише поодинокий спосіб життя, а окремі види саранових можуть вести стадний спосіб життя та володіють здатністю до масового розмноження і міграції. Так як ці всі види мають багато спільного, то іноді сарану називають «короткорогими кониками» або «коники, що рояться».

В України поширено до 20 видів саранових і ми хотіли б звернути увагу на два види: сарану перелітну (Locusta migratoria migratoria L) та сарану (прус) італійський (Calliptamus italicus L).

Сарана перелітна

Основні резервації першого підвиду в Україні знаходяться в плавнях річок Дунаю, Дніпра, Дністра, Прута. Тіло велике, 3,5-5,5 см у довжину, від зеленого до бурого, вкрите дрібними бурими плямами. Є одним з найтиповіших представників сарани. Комаха існує у двох формах — поодинокій і стадній, які відрізняються між собою як за зовнішніми ознаками, так і за поведінкою і способом життя.

Поодинока фаза на відміну від стадної не має перетяжки на передньоспинці, але вона здавлена з боків, її передній край кутуватий (а не закруглений, як у стадної). Задні голені в поодинокої фази яскраво-червоні, тоді як у стадної — жовтуваті.

Стадна форма здійснює великі міграції групами в мільйони особин та може повністю знищувати зелену рослинність. Впродовж багатьох століть масове розмноження сарани перелітної призводило до знищення врожаю сільськогосподарських рослин у країнах Середземномор'я, Близького Сходу, Центральної Азії й Африки.

Прус італійський

Мешкає в різних біотопах. У північній частині України приурочений до легких піщаних ґрунтів і крейдяних відкладень; у степовій зоні більш поширений на полинових і полиново-злакових степах, солончаках і старих перелогах.

Тіло дорослої комахи бурувато-сіре, іноді темніше чи світліше, довжиною 1,8-3,4 см. Передньогруди між передніми ногами мають характерний виступ. На передньоспинці є бокові гребні, її забарвлення однотонне. Задні крила рожеві біля основи. Задні стегна короткі та широкі, з внутрішнього боку червоні чи фіолетові. Гомілки задніх ніг червоного кольору.

Коли сарана стає небезпечною?

Саранові є звичайними представниками місцевої ентомофауни. Ці комахи зазвичай живуть осередками та лише за певних кліматичних умов можуть утворювати щільні групи, які переміщуються в пошуках кормової бази. Сарана стає небезпечною під час масового розмноження імаго стадної фази, які, збираючись у велетенські зграї можуть переміщуватися та атакувати ліси, луки та сільськогосподарські угіддя. Ареал поширення, чисельність та шкодочинність шкідника збільшується в умовах посушливої погоди.

Про те, що робити для захисту поля, читайте у матеріалі: