«Сам дзвонить, ще й пісень співатиме…» Розумний дзвінок виготовив учень з Вінниці

Ярослав Басюк доопрацьовує програму - невдовзі дзвінок видаватиме фрагменти мелодій або пісень

-Знаєте, як це заморочливо щоразу не зводити очей з годинника? – розповідає одна з техпрацівниць. – Нібито робота нескладна – натиснув кнопку, та й годі. А якщо це протягом усього дня! У нас навчання у дві зміни. На секунду пізніше натиснеш – не подобається учням. Раніше – отримуєш зауваження від директора. Зараз усі з телефонами. Мають можливість контролювати час.  Але ж годинники інколи відстають, чи, навпаки, поспішають. Навіть на мобільному це відбувається. Тепер ми позбавлені цього клопоту – дзвінок сам дзвонить. Кажуть, скоро ще й співатиме…

Та я пожартував…

Ярослав Басюк у 27-й школі навчається другий рік. Раніше відвідував 17-ту фізико-математичну гімназію. На навчання добирався з Тяжилова, де проживає з батьками, дорога неблизька.

До його нинішньої школи рукою подати. Учень розповів, як вчитель інформатики Олександр Лавицький зібрав майстровитих учнів у радіогурток. Серед його учасників не було програміста. Ярослав знається на цій справі. З дитинства опановує програмування  у Палаці школярів та юнацтва. Каже, навчив його програмуванню викладач гуртка в Палаці Григорій Непомнящий.

-У школі під час одного із занять радіогуртка Олександр Миколайович Лавицький доручив написати програму, що відображала б  принцип світлофора, тобто мигання світла, - говорить Ярослав. – Я подумав, а чому б те само не зробити зі шкільним дзвоником. Від цього більше користі. Щоразу, коли проходжу у вестибюлі, бачу, як працівниці  не зводять очей з годинника, щоб не проґавити хвилини подачі сигналу на урок. 

Учитель одразу схвалив ідею Ярослава: «Роби! – сказав. – Це ж цікаво».

-Та я пожартував, Олександре Миколайовичу, - відповів учень.

Ярослав зізнається, що насправді не мав наміру братися за таке. Каже, ідей в нього багато. Втілити їх завжди щось заважає. Цього разу сталося інакше. «Олександр Миколайович так наполіг, відступати  не було можливості, - згадує 11-класник. – А тут ще й Олег Корсун підключився. Він заступник директора з господарчої частини. Став розпитувати, чи справді можу це зробити. Однокласники дізналися. Щодня хтось запитував, коли вже почуємо твій дзвінок».

Дійшло і до директора. Він, Олексій Терновий, поцікавився в учня, які необхідні для цього деталі. Придбали їх…

- У травні почав писати програму, але  почалися канікули, - каже Ярослав. –  По-справжньому взявся до роботи з початком нового навчального року.

Перша версія дала збій

Нині пристрій працює без збоїв. Щоправда, на початку виникали проблеми.

Ярослав зізнається, що перша версія виявилася не зовсім вдалою.

-Ще під час роботи відчував і навіть передбачав, що можуть бути збої, - згадує хлопець. – Під час тестування так воно і сталося.

Тестували пристрій у вихідні. Підключав до системи разом зі шкільним електриком.  Один з недоліків – реле виявилося слабкої потужності. Перегорало. Школа велика, на чотири поверхи, два крила, на кожному поверсі по декілька дзвінків, загалом їх приблизно 15.

-Вчитель інформатики придбав реле від зварювального апарата, - каже Ярослав. – Тепер його потужності вистачить рівно з головою. Уже не перегорає. Ще додав таймер на батарейках. Раптом відключать електрику, щоб годинник не зупинявся. Були ще деякі недоліки.

Як пояснив учень, перша версія пристрою  передбачала його ручне включення. Це треба було робити на початку дня, перед першим дзвінком. Тільки один раз, та все ж вручну. І це змінив. Нині пристрій працює повністю автономно.

В роботі трохи допомагав товариш з паралельного класу Олексій Откидач,(ліворуч) до речі, у нього свій проект, теж цікавий.

Хоча вдосконалення дзвінок все ще потребує. Якого саме?

Без мене ніхто програму не змінить

-Це моя перша самостійна робота і нею я дуже задоволений, - говорить Ярослав  і  жартома додає:  - І перша слава! Журналісти зачастили до школи. Розпитують, пишуть, знімають. Радий, що мені вдалося зробити щось корисне,  таке, що воно справді потрібне. І мама раділа не менше за мене, коли розповів їй.

За словами учня, пристрій ще потребує одного важливого доопрацювання.

-Якщо раптом доведеться змінити налаштування, наприклад, розклад уроків, чи додати нові функції, крім мене, цього ніхто не зробить, - усміхається Ярослав. – А я ж закінчую школу. Значить, потрібно ще до доробити  меню, інтерфейс. Якщо я не встигну, це зроблять учні, яким нині передаю свій досвід на гуртку. Вони із задоволенням вчаться писати програми. Думаю, сам дороблю. Бо, крім того, маю ще один задум з удосконалення дзвінка.

«Розфарбую» музикою шкільні сурові будні

-Дзвінок може ще й співати, чи відтворювати мелодію, а не тільки дзеленчати, як зараз, - каже Ярослав. – Подумав, чому б не розбавити музикою наші суворі шкільні будні. Веселіше було б і для учнів, і для вчителів, коли б замість простого дзвінка лунала музична заставка. От зараз над цим працюю.

Класний керівник Віра Ліщишина: -Думаю, у Ярослава не буде проблеми з вибором професії 

Хлопець хотів би, щоб звучала музика, яка популярна серед молоді. Є проблеми у виборі фрагменту з того чи іншого твору. Дзвінок дзвенить не довше хвилини. Як у цей час втиснути завершений фрагмент? Простіше з мелодією. Почне з класичної музики.

-Список пропонованих творів подам директору на узгодження, а тоді вже буду знати, які з них закачувати у програму. Звичайно, треба буде докупити деякі деталі, той же МП 3 програвач.

-Те, що зробив Ярослав, можна назвати висококваліфікованою інженерною роботою, - каже вчитель інформатики Олександр Лавицький

Наступний проект  - справжня «бомба»!

Директор школи  №27 Олексій Терновий:

-Адміністрація завжди високо цінує патріотичну позицію учнів у їхньому бажанні і діях зробити щось корисне для школи, - каже пан Олексій. - 11-класник Ярослав Басюк зробив пристрій своїм розумом, доклав рук. Саме це є найбільш цінним у його проекті. Поліпшив роботу працівників. Можна було купити такий пристрій. Але це дорого. І не так цінно з точки зору виховного аспекту. Школа профінансувала придбання необхідних деталей для виготовлення програмного забезпечення електродзвінка. Сума зовсім мізерна у порівнянні з тим, коли б ми закуповували і встановлювали уже готовий виріб. 

У наших учнів є багато ідей. Якщо вдасться реалізувати одну з них, до якої також причетний згаданий учень, це буде мати як кажуть, ефект «бомби». Про що йдеться? Про удосконалення процесу життєдіяльності школи.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.