Рогозоплетіння, гончарство та благодійність. Як у Щітках пройшов етновікенд «Заплетемо рогозу»

Альона ЧЕРНІЮК

Учасники ІІІ етновікенду «Заплетемо рогозу» мали змогу побачити, як народжуються вироби з рогози та глини, поспілкуватися з майстрами й дізнатися історії ремесел, що стали частиною культурної спадщини Великої Вінниці.

Народні ремесла, українська пісня, майстер-класи та локальні смаколики — у Щітках пройшов ІІІ етновікенд «Заплетемо рогозу». Захід, який уже став традиційним, познайомив гостей із культурною спадщиною Великої Вінниці та об'єднав майстрів з різних куточків громади.

«Другий рік поспіль етновікенд проходить саме тут, і люди вже полюбили цю локацію. Тут легко поєднуються творчість, живе спілкування та українські традиції. Хочеться, щоб після нашої Перемоги ця подія ставала ще масштабнішою й відкривала дедалі більше культурного надбання громади.

Окремо хочу відзначити волонтерські локації. Війна триває, тому підтримка наших Захисників і Захисниць залишається вкрай важливою. До етновікенду долучилися представники поліції охорони, народні майстри та заклади клубної системи з усіх старостинських округів Вінницької міської територіальної громади», — зазначив директор департаменту культури Вінницької міської ради Максим Філанчук.

@vn20minut Всеукраїнський етновікенд «Заплетемо рогозу» відбувся у Щітках #фестиваль #традиції #етно #україна ♬ оригінальний аудіозапис - Новини Вінниці

Над ставом працювали волонтерські локації, народні майстри та представники клубних закладів старостинських округів громади. Гості куштували традиційні страви, купували вироби ручної роботи й спілкувалися з майстрами.

Кілька вправних рухів — і в руках пані Галини Заєць рогоза поступово перетворювалася на круглий короб для хліба, печива, цукерок чи домашніх дрібниць.

«Рогоза дуже слухняна в роботі. Вона міцна, гнучка й тепла на дотик. Я працювала і з лозою, і з соломою, але хто хоча б раз спробував плести з рогози, дуже часто вже не хоче брати до рук інший природний матеріал», — розповідає майстриня.

Саме Щітки залишаються одним із найвідоміших осередків рогозоплетіння на Вінниччині. Традицію цього ремесла у Щітках і Писарівці внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Якщо колись із рогози плели переважно кошики, мати й зрідка капелюхи, то сьогодні створюють короби, серветниці, декоративні вироби і навіть мистецькі композиції. Давнє ремесло зберегло свою основу, але набуло нового звучання.

За кілька кроків уже пахло сирою глиною. Тут своєю справою ділилася родина Левчуків, яка продовжує ремесло прадіда й діда. Уже близько тридцяти років Ніна Левчук разом із чоловіком працює з цим матеріалом, не відступаючи від старовинної технології.

«Глина не любить поспіху. Від підготовки до випалу минає чимало часу. Ми й сьогодні випалюємо вироби дровами, як це робили наші діди й прадіди», — говорить майстриня.

Біля полиць із макітрами й глечиками люди довго радилися, що обрати. Ніна Левчук усміхається: у макітрі вареники мають особливий смак, а молоко, узвар чи компот у глиняному глечику довше зберігають прохолоду, духмяний аромат і природний смак. Саме такі речі додому повезли Наталя та Дмитро.

«Обрали макітру — у ній подаватимемо вареники, глечик для компотику й узвару, а ще плетений кошик. Натуральні речі завжди потрібні в господарстві. Вони служать довго й додають оселі затишку», — кажуть вони.

Інша відвідувачка, Наталя, приїхала на етновікенд із подругами.

«День промайнув непомітно. Послухали концерт, поспілкувалися з майстрами, побували біля майстер-класів, зробили багато світлин. Найбільше запам'яталися історії людей, які зберігають ці ремесла й передають їх своїм дітям», — ділиться вона.

Природовед дня гості фестивалю знайомилися з традиційними народними ремеслами, смакували страви місцевої кухні, відвідували тематичні локації та брали участь у творчих майстер-класах. До Щіток завітали десятки майстрів із різних населених пунктів Вінницької громади, які демонстрували свої вміння та ділилися секретами ремесел.

Окрему увагу приділили благодійній складовій заходу. На локації працювали волонтери, які збирали кошти на підтримку українських військових. Також до етновікенду запросили родини захисників і захисниць України, щоб вони мали змогу відпочити, поспілкуватися з майстрами та долучитися до творчих активностей.

Музичну програму фестивалю доповнили виступи київського етно-ф'южен-гурту EtnoGen та вінницького виконавця Пана Карпа, які стали хедлайнерами цьогорічного етновікенду.