RAB-тарифи на світло вже близько. Що зміниться в житті вінничан?

На різдвяних святах урядовці ввели в дію RAB-тариф на електрику. Хоча назва є «красномовною», до рабів вона не стосується. А вводить в дію так зване «стимулююче тарифоутворення» для обленерго, щоб ті мали кошти на реконструкцію та модернізацію електромереж. Проте, експерти впевнені — існуючий RAB-тариф має недоліки, що стане додатковим тягарем в платіжках людей.

Отже, як зараз працюють обленерго? Що зможе змінити RAB-тариф? Та як це вплине на сімейні бюджети всіх українців? Про це роз’яснила «Економічна правда». У нашому тексті публікуємо головні тези, а матеріал «ЕП» повністю зможете прочитати за посиланням.

Що за RAB-тариф?

RAB — скорочення від англійського regulatory asset base, регуляторна база активів. Її започаткували у Великобританії, цю тарифну методику понад 20 років застосовують у Європі. Суть проста: держава хоче, щоби приватні компанії, які є власниками інфраструктури, вкладали власні кошти в її модернізацію. І для цього гарантує повернення певного відсотка з вкладеної у модернізацію суми. Відповідно, всі задоволені.

Навіщо потрібні RAB-тарифи?

Розподільчим компаніям потрібно оновлювати інфраструктуру. Йдеться про дроти, опори, трансформатори тощо - це все вимагає ремонту та модернізації.

Середній час експлуатації розподільчих електромереж в Україні перевищує 40 років. Інфраструктура зношена на 60-85%. Тоді як навантаження на електромережі зростає. Користувачі відчувають це у вигляді слабкої напруги та відключень.

Нацрегулятор стверджує, що запровадження RAB-тарифів дасть фінансовий ресурс обленерго для оновлення інфраструктури і дозволять також зацікавити інвесторів вкладати кошти в модернізацію інфраструктури та купівлю державних часток обленерго.

Поясніть, як воно працюватиме

RAB, себто регуляторна база активів — це власні потужності обленерго, які підприємство використовує для розподілу електроенергії. Це стовпи, трансформатори, дроти — все, що утворює електромережу.

За новими нормами, тепер обленерго зможуть гарантовано отримувати прибуток, який порахують із вартості активів. Важливо розрізняти, що є існуючі активи у обленерго, а є ті, які вони ще не створили — нові.

А чиновники НКРЕКП вирішили зробити для обох однаковий рівень прибутковості — 12,5%. Це означає, що у свої тарифи обленерго щороку закладатимуть 12,5% вартості своїх активів — старих і нових.

Якщо ще простіше — йдеться фактично про вартість самих обленерго. Наприклад, обленерго коштує 1 млрд грн, то компанія зможе закласти в тариф на розподіл електроенергії 125 млн грн.

А як обленерго працюють зараз?

В Україні обленерго та всі монополісти, діяльність яких регулює НКРЕКП, працюють за принципом «витрати+». Регулятор перевіряє, чи монополіст не закладає зайвих витрат, стежить, щоб його прибуток не перевищував нормативний і споживачі не платили надмірно. Усі задоволені.

Насправді ж картина трохи складніша. Тарифоутворення за схемою «витрати+» стимулює обленерго роздувати свої витрати. Наприклад, якщо затверджена НКРЕКП норма прибутку становить 3%, то нормативний прибуток на витрати в розмірі 1 мільярд становитиме 30 мільйонів гривень. Із 2 мільярдів — 60 мільйонів.

Отже, за сьогоднішньої моделі тарифоутворення обленерго зацікавлені у роздуванні витрат і не зацікавлені у зменшенні втрат електроенергії в мережах. Адже якщо ці втрати будуть зменшені, то зменшиться і сума, яку вони отримують як «норму прибутку».

Чим RAB кращий?

Якщо компанія знатиме, що за наступні п'ять років вона заробить фіксовану суму, вона буде зацікавлена ставати більш ефективною. Себто, оновлювати свої активи і збільшувати їх вартість. А більша вартість активів = більше прибутку.

Досвід розвинених країн свідчить про високу ефективність стимулюючого регулювання.

Наприклад, Великобританії вдалося удвічі скоротити витрати розподільчих компаній і тарифи на передавання електроенергії за 15 років. У Румунії зношеність активів зменшилася із 75% до 48% протягом 2004-2011 років.

Припустимо так. Чи є якісь недоліки?

Ага. Регулятор заклав в методику дохідність для обленерго на рівні 12,5%. Як для старих об’єктів, що працюють не один десяток років, так і на нові. Ймовірно, відсоток прибутковості має бути різним. Бо старі потужності обленерго вже оплачені споживачем через тариф, а їх підтримка коштує менше, ніж побудова нових об’єктів. Однак регулятор призначив однакову дохідність для всіх активів. Таке рішення перекладає виплату 12,5% вартості активів обленерго на споживача.

Для прикладу, обленерго оцінене в 9 мільярдів гривень. Воно було приватизоване кілька років тому за 300 мільйонів гривень, і його власник не вкладав кошти в модернізацію інфраструктури. 12,5% від 9 мільярдів становитиме 1,125 мільярдів гривень на рік. Іншими словами, власник обленерго отримає понад 1 мільярд гривень, не зробивши анічого для покращення мереж та постачання електроенергії споживачеві.

А тепер про нові активи. Ймовірно, 12,5% дохідності на нові активи — це замало. Такий рівень прибутковості не сприятиме залученню коштів інвесторів або кредитів для розширення чи модернізації мереж. Причина банальна: інвестору вигідніше покласти ці гроші на депозит, адже прибутковість депозиту в Україні вища 12,5%.

Якщо обленерго отримують більше, то тарифи для населення зростуть. Наскільки?

На жаль, чіткої відповіді на це питання ще немає. «Введення RAB-тарифів підвищить ціну на електроенергію», — сказав у 2016 році голова НКРЕ Дмитро Вовк. Тоді він прогнозував, що зростання становитиме 10%.

При цьому зростання тарифу не обов’язково ляже на плечі населення. Крім населення, в Україні є непобутові споживачі: підприємці, малий, середній, великий бізнес, бюджетні установи та організації.

На кого покладуть зростання тарифу — визначить комісія. Можливо, поділять на всіх.

Коли це взагалі почне працювати?

НКРЕКП зможе затверджувати RAB-тарифи для обленерго з квітня 2018 року. При цьому обленерго мусять відповідати низці критеріїв.

Зокрема, у них не повинно бути боргу перед ДП "Енергоринок". Крім того, компаніям доведеться проводити громадські слухання з приводу затвердження RAB-тарифу.

Таким чином, регулятор вирішуватиме, які обленерго отримають новий тариф, а які працюватимуть за схемою «витрати+».

«Вінницяобленерго» вже запланували перейти на RAB-тариф з 1 квітня 2018 року. Хоча, як сказала речниця енергетиків Світлана Борисюк, це ще неточно.

— Ми отримали тільки схвалення для переходу від Нацрегулятора, проте ще не всі моменти узгоджені, аби ми могли перейти на цей тариф. Для прикладу, не затверджена ще інвестиційна програма на 2018 рік. Тому ще зарано про це казати, — пояснила Борисюк.

RAB «по-українськи» не гарантує змін

 Андрій Герус, учасник правління бізнес-ради «Ціна   держави»

— РАБ-тариф збільшує тарифні доходи обленерго десь втричі. Тобто його тариф на передачу зросте на 200%. Це виливається у ріст тарифів для споживачів на 30%. Це, скоріше за все, зростання для непобутового споживача — підприємці, бюджетні організації. А населення за новий тариф заплатить у цінах на всі товари і послуги.
У цій методиці, яку прийняла НКРЕ, є головний «мінус»: завищена переоцінка старих активів, що були створені ще за часів СРСР та завищена дохідність на таку переоцінку. На стару базу має бути 0%-2%, бо діючі акціонери у неї нічого не вкладали. На нову — ринкову ставку, наприклад 17%. А коли з’являться перші результати і чи взагалі з’являться — це питання багатьох факторів, і сам РАБ-тариф нічого не гарантує.

Додано
Також експерт спрогнозував, як може зрости тариф на світло для бізнесу.
«Із цим РАБ-тарифом річний прибуток обленерго складе під 900 млн грн, тариф на передачу (розподіл) е/е зросте приблизно втричі. По цій причині тарифи для кінцевого споживача у області виростуть ще приблизно на 30%. Цими споживачами, буде бізнес та бюджетні установи, — пише Герус в своєму фейсбуку. — Таким чином тариф для 2-го класу (це майже весь бізнес у цій області) буде 2,94 грн за квт-год (без ПДВ), що на 40% більше, аніж у сусідній Київській області і на 30% більше, аніж у сусідній Хмельницькій. Але губернатора і голову облради, це схоже, не хвилює»

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.